Rakuten Viber запитав українців, чи продавали вони щось онлайн. Більше половини опитаних не мають такого досвіду й не хочуть пробувати. Респонденти також розповіли, чи купували вони щось уживане: 39% купували, тоді як близько половини — не купували вживане й не планують.

Чому українці охочіше купують вживане, ніж продають онлайн: результати опитування Viber
Команда Rakuten Viber дізналася, чи продавали українці щось онлайн і чи купували вживане. В опитуванні в офіційному каналі Rakuten Viber Україна взяли участь понад 20 тисяч користувачів і користувачок.
Чи продають українці в онлайні
73% українців ніколи не продавали нічого онлайн: 17% з них хотіли б спробувати. У жовтні 2025 року команда проводила аналогічне опитування — відповіді користувачів і користувачок майже не змінилися.
Відповіді на питання “Чи продавали ви щось самостійно онлайн (через маркетплейси, групи в соцмережах тощо)?” розподілилися так:
- Ні, і не хочу пробувати — 56% (55% у 2025 році);
- Так, кілька разів — 20% (стільки ж, скільки й у 2025 році);
- Ні, але хочу спробувати — 18% (19% у 2025 році);
- Так, постійно — 4% (стільки ж, скільки й у 2025 році);
- Так, друзям / знайомим, офлайн — 2% (стільки ж, скільки й у 2025 році).
Чи купують українці вживане
Близько половини українців (46%) не купували вживане та не планують. Водночас 39% опитаних мають такий досвід, і ще 15% — не виключають такої можливості в майбутньому.
На питання “А купували щось уживане (на маркетплейсах, через групи в соцмережах, у знайомих тощо)?” відповіді розподілилися так:
- Ні, і не планую — 46%;
- Так, кілька разів — 25%;
- Ні, але не виключаю таку можливість — 15%;
- Так, часто купую вживане — 9%;
- Так, але лише щось дешеве — не хочу потрапити на гроші — 5%.
Примітка: методика дослідження — анонімне онлайн-опитування, n>20 000. Ключова вікова група — 34-45 років, понад 50% респондентів віком до 45.
Психологія онлайн-торгівлі: чому купувати простіше, ніж продавати
Результати опитування Viber демонструють цікаву особливість споживчої поведінки: 39% респондентів мають досвід купівлі вживаних товарів, тоді як лише 24% продавали щось онлайн. При цьому 56% опитаних ніколи не продавали товари через інтернет і не хочуть пробувати.
З погляду поведінкової економіки таку різницю можна розглядати через чотири психологічні та економічні механізми.
- Ефект володіння (Endowment Effect). Люди схильні оцінювати речі, якими вже володіють, вище, ніж аналогічні товари, які їм не належать. Наприклад, покупець може вважати вживаний смартфон за 5000 грн вигідною покупкою, але не погоджуватися продати власний аналогічний пристрій за таку саму суму.
- Неприйняття втрат (Loss Aversion). Психологічний дискомфорт від втрати часто сильніший за задоволення від співмірного виграшу. Продаж речі, придбаної за 10 000 грн, за 3000 грн може сприйматися як втрата 7000 грн, хоча фактично її поточна ринкова вартість уже знизилася. Через це власники іноді відкладають продаж або встановлюють завищену ціну.
- Транзакційні витрати (Transaction Costs). Продаж потребує додаткових зусиль: зробити фотографії, підготувати оголошення, визначити ціну, відповідати на повідомлення, домовлятися про оплату та організовувати доставку. Якщо очікуваний дохід невеликий, витрачений час може здаватися дорожчим за потенційний заробіток. Це економічний бар’єр, який також впливає на рішення людини.
- Сприйняття ризику (Perceived Risk). Покупці вживаних товарів можуть побоюватися прихованих дефектів або шахрайства. Продавці, своєю чергою, ризикують зіткнутися з несплатою, підміною товару, шахрайськими схемами чи конфліктами. Навіть якщо реальна ймовірність негативного сценарію невелика, суб’єктивне сприйняття ризику може впливати на готовність укладати угоду.
Що це означає для маркетплейсів
Ці механізми підказують можливі напрями вдосконалення онлайн-платформ: автоматичне створення оголошень за фотографією, рекомендації ринкової ціни, спрощення доставки, захищені платежі та зрозумілі механізми вирішення спорів. Такі інструменти потенційно можуть знижувати бар’єри входу для нових продавців.
Водночас важливо враховувати методологічний нюанс: 39% і 24% не є прямим співвідношенням попиту та пропозиції на ринку вживаних товарів. Перше запитання Viber стосувалося досвіду купівлі саме вживаних речей, тоді як друге — будь-яких онлайн-продажів, зокрема не обов’язково вживаних товарів. Крім того, одна людина може одночасно бути покупцем і продавцем.
Саме опитування не встановлювало психологічних причин такої поведінки. Тому наведені ефекти варто розглядати як можливі пояснення та гіпотези для подальших досліджень, а не як доведені мотиви респондентів.










































































