Перевірка контрагентів за кілька хвилин, спеціалізована методологія для китайського ринку та спільнота амбасадорів доброчесності — компанії поділилися рішеннями, які допомагають управляти ризиками у щоденній роботі.
У «Діалог Діагностікс» узгодження договору не запускається без перевірки контрагента, а автоматизована перевірка займає 2–3 хвилини. Done перевіряє китайських постачальників за понад 60 пунктами та рекомендує, як структурувати угоду з урахуванням виявлених ризиків. НЕК «Укренерго» сформувала спільноту амбасадорів доброчесності — працівників із різних підрозділів і регіонів, які допомагають колегам розуміти й застосовувати внутрішні правила.
Ці практики представили команди проєктів-переможців Премії UNIC «Ділова репутація та доброчесність» 2026 на пресконференції Всеукраїнської мережі доброчесності та комплаєнсу (UNIC) у пресцентрі «Київінформ» 17 листопада. Разом із представниками журі — бізнес-омбудсменкою України Анкою Фельдгузен та Олександром Сидєльніковим, керівником компонента «Підтримка антикорупційних інституцій» Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI), — учасниці обговорили, яких ресурсів потребують такі рішення і що бізнес ризикує втратити, коли відкладає їх упровадження.
Учасники погодилися: запобігати ризикам дешевше, ніж виправляти наслідки помилок. Водночас одним із найскладніших завдань залишається зміна звичок усередині компанії: щоб працівники перевіряли контрагентів навіть у поспіху, не боялися говорити про можливий конфлікт інтересів і розуміли, як правила захищають їх самих та бізнес.
Модераторка зустрічі, виконавча директорка UNIC Антоніна Прудко, наголосила: Премія покликана зробити такі практики видимими та популяризувати такі практики серед інших компаній. Журі оцінювало саме подані проєкти, а не загальний стан системи комплаєнсу компаній.
«Діалог Діагностікс»: перевірку контрагента неможливо пропустити
Компанія «Діалог Діагностікс» почала системно розбудовувати комплаєнс у 2019 році, коли була малим бізнесом. Сьогодні це компанія середнього бізнесу зі штатом близько 100 працівників, яка продовжує розвивати комплаєнс без окремого департаменту. Систему координує юрист та комплаєнс-офіцер, а відповідальність за дотримання правил розподілена між керівниками й працівниками відповідно до їхніх функцій.
Один із ключових елементів цієї системиобов’язкова перевірка контрагента, інтегрована в CRM. Менеджер не може розпочати погодження договору, доки перевірку не завершено. Далі документ послідовно погоджують відповідні підрозділи, і лише після цього він потрапляє на підпис. Такий порядок зменшує залежність від людського фактора, зокрема коли працівник поспішає укласти угоду. Важливо також, що перевірка не є разовою процедурою лише для нових партнерів: інформацію про контрагентів компанія регулярно оновлює та моніторить.
За словами юрисконсультки, комплаєнс-офіцерки Олени Рожиної, автоматизована перевірка займає 2–3 хвилини. Випадки, у яких виявлено додаткові ризики, потребують більше часу, але чітка послідовність дій допомагає уникати зайвих затримок.
Найбільших зусиль потребувала зміна звичних способів роботи працівників. Тому разом з автоматизацією компанія проводила навчання: на конкретних прикладах пояснювала, навіщо потрібна перевірка, які наслідки може мати її пропуск і як дотримання процедури захищає самого працівника.
Компанія поступово відійшла від від підходу, коли комплаєнс це відповідальність лише юриста. Кожен керівник і працівник розуміє ризики у своїй зоні відповідальності та знає, як на них реагувати. Технології допомагають зробити цей процес послідовним, але саме люди забезпечують його реальну роботу.
Done: перевірка має допомагати безпечно провести угоду
Для імпортера перевірка постачальника це не витрата на юристів, а інструмент управління угодою. Вона захищає передоплату, якість товару і графік поставок та інші потенційні ризики. Глобальна юридична та комплаєнс-директорка Done Маріанна Розумна радить оцінювати перевірку так само, як будь-яку бізнес-інвестицію: порівнювати її вартість із сумою, яку вона захищає. У такому порівнянні перевірка стає не витратою, а страхуванням передоплати.
Компанія розробила спеціалізовану методологію для китайського ринку, де регуляторне середовище та доступ до інформації відрізняються від європейських. Перевірка охоплює ключові категорії ризиків, від ідентифікації компанії до її виробничих можливостей. Але робота команди не закінчується переліком ризиків: вона також рекомендує, які додаткові документи запросити в постачальника і як структурувати угоду.
За словами Маріанни Розумної, формальний підхід без розуміння бізнесу не є тим підходом, який може повноцінно бути бізнес орієнтованим.. Натомість знання всього процесу, від вибору постачальника до отримання товару імпортером, допомагає знаходити рішення, щоб працювати з урахуванням ризиків.
Час перевірки після впровадження методології не змінився. Водночас зафіксовані правила забезпечують передбачуваний результат незалежно від того, хто з команди проводить перевірку. Своїм досвідом Done ділиться через роботу з клієнтами, освітні заходи та публічні виступи.
«Укренерго»: як сформувати «тон зсередини»
У великій компанії з працівниками в різних регіонах підтримки доброчесності з боку керівництва недостатньо. Як пояснила директорка офісу доброчесності та комплаєнсу НЕК «Укренерго» Юлія Азаріна, поряд із «тоном згори» потрібен «тон зсередини»: розуміння й підтримка принципів у щоденній роботі підрозділів.
Компанія спочатку з’ясувала, як працівники сприймають комплаєнс і доброчесність, провела навчання та вебінари, а вже потім оголосила відбір амбасадорів. Подалося близько 50 охочих. З-поміж них сформували команду працівників із різних регіонів і на різних посадах — від фахівців із закупівель до технічних спеціалістів і диспетчерів.
Амбасадори допомагають колегам розібратися, як діяти у випадку можливого конфлікту інтересів або як повідомити про порушення. Вони також дають зворотний зв’язок щодо нових політик: чи зрозумілі вимоги і чи можна застосувати їх на практиці в конкретному підрозділі. Це особливо важливо там, де працівники бояться ставити запитання або говорити про незручні ситуації.
Вимоги до доброчесності зростатимуть
Олександр Сидєльніков наголосив, що наближення України до членства в ЄС посилюватиме вимоги до доброчесності бізнесу. Євроінтеграція передбачає відповідність європейським стандартам, зокрема й у веденні бізнесу.
За його словами, протидія корупції охоплює також усунення чинників, які сприяють її виникненню, та поширення доброчесних практик. Бізнес, який не підтримує корупційних схем і повідомляє про порушення, є важливим учасником цього процесу.
Оцінюючи проєкти учасників Премії, Сидєльніков відзначив особисту залученість команд і підтримку керівництва. Саме під час співбесід журі могло побачити, яка щоденна робота стоїть за представленими результатами.
Що доброчесність дає бізнесу у відносинах із державою
Анка Фельдгузен пояснила, що доброчесність компанії безпосередньо впливає на можливість отримати підтримку Ради бізнес-омбудсмена у захисті її прав.
За 11 років роботи Рада отримала близько 15 тисяч скарг, майже половину з яких відхилила. Сумніви щодо доброчесності скаржників були однією з причин відмов. Рада також припиняє співпрацю, якщо з’ясовує, що компанія намагається вирішувати питання непрозорими методами.
Фельдгузен наголосила й на важливості довіри між бізнесом і державою. Коли компанія може показати, як вона знижує свої ризики, це допомагає Раді відстоювати її права. Поєднання прозорих дій бізнесу та участі Ради як посередника також полегшує державним службовцям ухвалення обґрунтованих рішень.
Журналісти запитували, яких кроків бізнес може очікувати від держави у відповідь на впровадження доброчесних практик. Антоніна Прудко зазначила, що серед міжнародних прикладів стимулів — менша кількість перевірок, швидше ліцензування та коротші строки ухвалення банками кредитних рішень. В Україні запровадження таких підходів залишається питанням подальшої роботи.
Підсумовуючи дискусію, виконавча директорка UNIC Антоніна Прудко наголосила, що доброчесність починається з волі керівництва та інтеграції правил у щоденні процеси й не потребує великих бюджетів на старті. Водночас втрачені партнери, зірвані контракти та репутаційні втрати обходяться бізнесу дорожче за запобігання ризикам. Досвід переможців Премії показує, що дієві практики можна адаптувати до потреб компаній різного масштабу та галузі.
Довідково. Про Премію UNIC «Ділова репутація та доброчесність»
UNIC започаткувала Премію у 2025 році для відзначення проєктів, що розвивають культуру доброчесності в українському бізнесі. У 2026 році її провели вдруге, а переможців відзначили 4 листопада на Integrity Forum UNIC. Премія допомагає поширювати практики, які інші компанії можуть адаптувати до власних потреб.
Довідково. Про Всеукраїнську мережу доброченості та комплаєнсу (UNIC)
Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу (UNIC) — це платформа колективної дії бізнесу за підтримки міжнародних партнерів, що розвиває стандарти комплаєнсу, прозорості та доброчесності в Україні.
Премія UNIC “Ділова репутація та доброчесність” та пресконференція були реалізовані за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується Європейським Союзом, Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини, Агенцією Великої Британії з міжнародного розвитку, співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.
Що бізнес може запозичити з досвіду переможців Премії UNIC
Досвід «Діалог Діагностікс», Done та «Укренерго» демонструє три різні підходи до управління ризиками: автоматизацію перевірок, стандартизацію процедур та залучення працівників до розвитку культури доброчесності.
З цих кейсів можна виокремити кілька практичних рішень:
- Інтегрувати перевірку контрагентів у бізнес-процеси. Якщо перевірка є обов’язковим етапом погодження договору, ризик її пропуску через поспіх або людський фактор зменшується.
- Стандартизувати оцінювання ризиків. Єдина методологія допомагає отримувати передбачувані результати незалежно від того, хто проводить перевірку.
- Не обмежуватися виявленням проблем. Результатом перевірки мають бути також рекомендації щодо документів, умов договору та способів зменшення ризиків.
- Залучати працівників із різних підрозділів. Внутрішні амбасадори можуть допомагати колегам застосовувати правила на практиці та передавати керівництву зворотний зв’язок.
Спільна риса цих підходів — комплаєнс стає частиною щоденної роботи компанії, а не окремою формальною процедурою. При цьому впровадження базових механізмів управління ризиками не обов’язково потребує створення спеціалізованого департаменту.















































































