ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українському медіапросторі та соцмережах за період 3–9 жовтня 2026 року.
Тривога, гнів і надія: Настрої українського інфопростору за 3–9 жовтня 2026 року
Найбільш позитивно українці сприймали інформацію про ураження українськими дронами дата-центру «Яндекса» в Рязанській області. Після нього в роботі сервісів компанії почалися збої, а її акції впали. Надію українцям додали візит канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до Києва та перше прибуття в Україну Військового комітету НАТО.
Загальний фон тижня водночас залишався важким. Удари по Прилуках і Краматорську, блекаути в Києві та повідомлення про підготовку Росії до зимових атак на енергетику поступово витісняли позитивні теми. Індекс настроїв українців цього тижня знизився, склавши -28 пунктів (минулого тижня був -23). А саме, 49% погані новини, 21% – хороші, решта – нейтральні. Найчастіше це були повідомлення про обстріли, загиблих і загрози енергетиці. Цю динаміку добре видно по днях. 4 жовтня візит Фрідріха Мерца та привітання зі святами стримали негатив, і частка позитивно сприйнятих повідомлень сягнула максимуму тижня (28%). 6 жовтня впродовж усієї доби наростали попередження про нові масовані обстріли: спершу від окремих речників і моніторингових каналів, потім від Президента, зрештою від усіх охочих. 7 і 8 жовтня соцмережі заполонили новини з Прилук і Краматорська. 9 жовтня частка позитивного сприйняття впала до мінімуму (15%), бо до втоми від тривог додалися негативні міжнародні новини, зокрема рішення Дональда Трампа щодо російського пального.
Проте за місяць частка негативно сприйнятих повідомлень залишається стабільною: 48–52% щотижня. Цей тиждень не вибивається із загальної картини. Помітно змінилася лише частка позитивно сприйнятих новин: вона знизилася з 25% тижнем раніше до 21%. Отже, йдеться про реакцію на конкретні події тижня, а не про загальне падіння настроїв.
- Позитивно сприйняті новини (21%): ураження по дата-центрах «Яндекса», НПЗ у Башкортостані та Омській області, прибуття Військового комітету НАТО, десятки тисяч дронів-перехоплювачів від Німеччини, успіхи Сил оборони під Добропіллям, зростання ефективності ППО проти реактивних шахедів.
- Негативно сприйняті новини (49%): обстріли Прилук, Краматорська та Києва, блекаути в столиці, повідомлення про повернення генерала Суровікіна, рішення США щодо розблокування російського дизельного пального, затримання українського журналіста у Відні.
- Неоднозначно сприйняті новини (30%): відносини зі США (візит представників Конгресу, заява Марко Рубіо про «глухий кут» у дипломатії), формати можливого перемир’я, які окреслює МЗС України, обстріл території Молдови.
Зима і мости: тривога має конкретні причини
Тривога стала найпоширенішою емоцією тижня, на неї припало 32,4% емоційних повідомлень.Тобто тривогу висловлює кожне третє емоційне повідомлення, тоді як гнів — кожне четверте. Майже кожне третє повідомлення проукраїнських користувачів стосувалося обстрілів міст. Тривога пов’язана з цілком конкретними загрозами: екстреними відключеннями світла, публікацією The Telegraph про плани Росії знищити мости через Дніпро та розслідуванням «Схем» про наміри залишити великі міста без світла й тепла. Окремо українці стежили за подіями на східному фланзі НАТО. Обстріл Молдови сприйняли радше як провокацію, а відкриття бомбосховищ у Польщі — як сигнал, що загроза може поширитися на ЄС.
Автоматизовані турелі для захисту Києва від реактивних дронів у соцмережах сприйняли позитивно. Водночас після удару по Північному мосту лунала критика через недостатній захист мостів та інфраструктури. Користувачі нагадують: ворог щозими цілить у вразливі для цивільних об’єкти.
Погрози Росії іноземним дипломатам із вимогою виїхати з Києва викликали не страх, а гнів.
Прилуки і Краматорськ: дні спільного горя
7 і 8 жовтня соцмережі заполонили повідомлення про загиблих у Прилуках і Краматорську. Репости трималися весь день і посилювалися ввечері, коли з’являлися історії та фото загиблих і оголошувалися дні жалоби. Сум становив 14,1% емоцій тижня. В окремі дні повідомлень про цивільних жертв було приблизно вдвічі більше, ніж військових некрологів.
Гнів (24,5%) був спрямований насамперед на Росію: через удари по цивільних і енергетиці та через масовані обстріли в день народження Путіна. Обурення викликали також заява Дональда Трампа щодо російського пального і затримання українського журналіста в Австрії. Заклики до миру «будь-якою ціною» українські користувачі здебільшого засуджували.
Втома від війни має свій ритм. Вона зростає вночі та рано вранці, а ввечері повертається разом із довгими відключеннями світла, проте з розумінням ситуації.
«Яндекс», Мерц і НАТО: що тримає оптимізм
Позитивні емоції – радість (11%) і гордість (7%) – переважно пов’язані з новинами про ураження об’єктів у російському тилу. Найбільше обговорювали атаку на дата-центр «Яндекса» та заяву в комітеті Держдуми, що компанія мала захистити себе сама: ця заява викликала в соцмережах іронічну реакцію. Українці з гордістю поширювали новини про роботу ППО, зокрема про те, як безекіпажний катер знищив шахед, а також анонс балістичної ракети FP-9. Згадували й публікацію The Wall Street Journal про те, що Україна увійшла до клубу 12 країн, здатних виробляти балістичні ракети.
Надію (4,3%) підтримують міжнародна допомога, зокрема понад 63 млн євро від Британії на підготовку до зими, і візит Фрідріха Мерца з новими домовленостями. Особливо велику надію українці покладають на те, що економіка Росії не витримає війни. Тиждень також зігріли вітання з Днем працівника освіти та Днем територіальної оборони.
Що поширювала російська пропаганда
Проросійські канали намагалися посилити страх перед зимою. Вони тиражували тезу «Генерал Армагеддон повертається» і погрози Міноборони РФ посилити удари по Києву. Також вони поширювали вигадки про те, що українська ППО нібито «кошмарить» киян, і тези про нібито бажання українців капітулювати. В українському сегменті капітуляційні заяви викликали гнів і засудження.
Сьогодні в інформаційному просторі дедалі частіше з’являються повідомлення про зниження активності російських ботів. Однак я б не поспішав довіряти графікам і статистиці, які нібито підтверджують цю тенденцію. В епоху штучного інтелекту розпізнати бота стає дедалі складніше, тому такі висновки потребують ґрунтовного дослідження та окремої аналітики. Наша команда вже працює над цим,
– Артем Захарченко, керівник CAT-UA
Від редакції Marketer: чому негативні новини привертають більше уваги?
Людський мозок схильний приділяти більше уваги загрозам, небезпеці та негативній інформації. У психології це явище називають негативним упередженням (negativity bias). Саме тому повідомлення про обстріли, блекаути чи нові загрози можуть викликати сильнішу емоційну реакцію, ніж позитивні новини.
Для медіа, маркетологів і комунікаційників результати дослідження CAT-UA дають кілька важливих уроків:
- Емоційна реакція не дорівнює суспільним настроям. Велика кількість негативних повідомлень не обов’язково означає, що настільки ж негативно налаштована більшість населення.
- Страх привертає увагу, але може виснажувати аудиторію. Постійне нагнітання тривоги здатне призводити до інформаційної втоми та уникання новин.
- Позитивні новини теж мають сильний потенціал поширення. Особливо коли вони дають відчуття контролю, досягнення або надії.
- Контекст важливіший за кількість згадок. Для аналізу репутації бренду чи суспільної теми недостатньо просто порахувати позитивні й негативні повідомлення — потрібно розуміти причини емоцій.
Головний висновок: для сучасних медіа важливо не лише повідомляти про загрози, а й пояснювати їх, перевіряти інформацію та пропонувати аудиторії практичний контекст. В умовах війни це питання не тільки залученості читачів, а й відповідальності за інформаційне середовище.
Про дослідження
З загального масиву повідомлень у всіх соціальних мережах, якими користуються українці, щодня випадковим чином виокремлюється 1050 дописів, що складає приблизно 0,25% від загальної кількості. Під час кодування релевантними вважаються лише користувачі, що мешкають в Україні. Первинна обробка проходить в режимі Human-assisted AI coding, надалі отримані дані опрацьовують аналітики.
Про CAT-UA. CAT-UA – громадська організація, що спеціалізується на медіааналітиці. Її мета – утвердження прозорих і сучасних принципів та форматів комунікації в Україні, а також у міжнародній комунікації щодо України. CAT-UA проводить дослідження для протидії маніпуляціям, оманливому впливу та інформаційним спецопераціям.
