27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. Напередодні дослідницька компанія Gradus провела спеціальне дослідження, щоб з’ясувати, якою мовою українці спілкуються в повсякденному житті, наскільки впевнено почуваються, коли говорять і пишуть українською, та що заважало тим, хто вже перейшов на неї.
Українська мова в повсякденному спілкуванні. Ілюстрація створена за допомогою ШІ для Marketer.ua.
Українська переважає в повсякденному спілкуванні
За результатами дослідження, сьогодні 71% опитаних українців переважно спілкуються в побуті українською мовою. Серед тих, хто зараз спілкується українською, 58% роблять це з дитинства. Водночас 23% перейшли на українську після початку повномасштабного вторгнення, ще 10% — у період із 2014 до 2021 року, а 4% — до 2014 року.
Коли українці перейшли на українську в побуті
Отже, для значної частини україномовних респондентів використання української в повсякденному житті стало результатом свідомого переходу. Особливо помітна роль повномасштабного вторгнення: майже кожен четвертий серед тих, хто сьогодні спілкується українською, почав робити це після 24 лютого 2022 року.
Переважна більшість українців впевнено почуваються, коли говорять українською
Дослідження також показало високий рівень суб’єктивної впевненості українців у власних мовних навичках. 85% респондентів почуваються дуже або скоріше впевнено, коли говорять українською.
Цікаво, що під час письмового спілкування українською рівень впевненості виявився навіть вищим: 88% опитаних почуваються впевнено, коли пишуть українською, з них 55% — дуже впевнено.
Які бар’єри долали ті, хто вже перейшов на українську
Серед українців, які перейшли на українську мову після початку повномасштабного вторгнення, найпоширенішими перешкодами були російськомовне оточення (49%) та звичка спілкуватися російською, яку складно змінити (48%).
Водночас значну роль відігравали психологічні бар’єри. 30% опитаних назвали страх помилитися або говорити з акцентом, а 24% — критику, зауваження чи насмішки з боку інших. Ще 20% відзначили вплив російськомовного контенту, а 17% — брак практики та людей, з якими можна спілкуватися українською.
При цьому 34% респондентів вважають, що жодних перешкод для переходу немає і все залежить від бажання людини.
Що заважало перейти на українську
Результати дослідження вказують на важливий момент. Кожен третій звертає увагу на страх помилитися. Це означає, що мовний перехід залежить від багатьох чинників, серед яких і готовність соціального оточення підтримувати людину, яка змінює звичну мову спілкування,
— коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та CEO дослідницької компанії Gradus.
Для 87% українська мова є важливим атрибутом незалежності
Попри відмінності в повсякденних мовних практиках, українців об’єднує високе усвідомлення значення державної мови. 87% опитаних погоджуються з твердженням, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України.
Українська як атрибут незалежності
Тобто, значення української мови як символу державності виходить за межі індивідуальних мовних звичок. Навіть серед населення з різними практиками повсякденного спілкування існує широке розуміння її ролі для незалежності країни.
Кожен третій планує писати Радіодиктант національної єдності
Традиційно до Дня української писемності та мови проводять Радіодиктант національної єдності. Цьогоріч 32% опитаних планують долучитися до його написання. Серед них 12% уже писали Радіодиктант раніше та планують повторити цей досвід, а 19% збираються взяти участь уперше.
Опитування проведено дослідницькою компанією Gradus методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18–60 років, за винятком тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 23-24 жовтня 2026 року. Розмір вибірки: 1000 респондентів.
Від редакції: що ці результати означають для брендів
Для маркетологів ці дані — привід оцінити не лише мову рекламних повідомлень, а й увесь досвід взаємодії людини з брендом. Україномовний допис — лише одна точка контакту. Варто також перевірити картки товарів, листи після замовлення, інструкції, чат підтримки та відповіді в соцмережах.
Практичний крок — пройти шлях клієнта від першого оголошення до післяпродажного обслуговування й перевірити:
- Чи послідовно бренд використовує українську на всіх етапах?
- Чи зрозумілі тексти без складних конструкцій, кальок і зайвого канцеляриту?
- Чи допомагають працівники розв’язати питання без непроханих оцінок мовлення клієнта?
Дані про страх помилитися та негативну реакцію оточення підказують ще один принцип комунікації: підтримувати людину, яка переходить на українську. Для бренду це означає доброзичливий тон, природну мову та відсутність висміювання помилок у контенті й коментарях.
Як правильно читати цифри дослідження
Результати цього опитування важливо розглядати в межах його вибірки. Дослідження охоплює людей віком 18–60 років із міст із населенням понад 50 тисяч, за винятком зазначених у методології територій. Тому показник 71% коректно описує опитаних у межах цієї аудиторії, а не автоматично всіх жителів України.
Також варто розрізняти бази розрахунку. 23% тих, хто перейшов на українську після початку повномасштабного вторгнення, — це частка серед респондентів, які зараз спілкуються українською, а не серед усіх учасників дослідження. Так само відповіді про бар’єри стосуються окремої групи, визначеної в матеріалі.
Ще одна важлива відмінність: впевненість у власному мовленні є самооцінкою, а не результатом перевірки знань. А намір долучитися до Радіодиктанту не дорівнює фактичній участі. Для медіа й брендів точність таких формулювань допомагає зберігати зміст дослідження без перебільшень.
