Я багато навчаюся. У мене є чимало сертифікацій, я регулярно проходжу навчання та вивчаю нові інструменти. Але водночас я досить скептично ставлюся до курсів, коли оцінюю кандидатів на роботу.
Навчання. Image: depositphotos.com
Більше того, іноді велика кількість курсів у резюме для мене є радше негативним сигналом, ніж позитивним.
Поясню чому.
Курси дають базу. І це нормально
На мою думку, головна цінність будь-якого курсу — це база та систематизація знань.
Якщо людина тільки починає свій шлях у маркетингу, курси можуть суттєво скоротити шлях до перших результатів. Вони допомагають зрозуміти терміни, принципи роботи каналів, базові підходи та структуру професії.
І в цьому немає нічого поганого.
Але коли я бачу, що кандидат на позицію Middle або Senior робить основний акцент на курсах і сертифікатах, у мене виникає логічне питання: а які реальні задачі він вирішував?
Тому що на певному етапі кар’єри роботодавця цікавить вже не те, що ви вивчили. Його цікавить, які результати ви здатні створювати.
Найцінніше в маркетингу — не знання, а досвід вирішення задач
Для мене сильний маркетолог — це не людина, яка знає багато теорії.
Це людина, яка вміє вирішувати бізнес-проблеми.
Саме тому під час співбесід мене цікавлять зовсім інші речі:
- Які задачі ви вирішували?
- Які проблеми бізнесу допомагали усувати?
- Які гіпотези запускали?
- Які результати отримували?
- Які помилки робили і які висновки з них винесли?
Досвід — це не кількість років у професії.
Досвід — це кількість складних задач, через які ви пройшли.
І тут є дві крайнощі.
Перша — люди, які працюють багато років в одній компанії та поступово потрапляють у зону комфорту. Вони перестають стикатися з новими викликами й фактично перестають розвиватися.
Друга — люди, які змінюють роботу кожні шість-дванадцять місяців. Це теж викликає питання, тому що може свідчити про проблеми з адаптацією, вибором роботодавця або софт-скілами.
Найкраще середовище для розвитку — це там, де вам регулярно доводиться вирішувати нові та складні задачі.
Мій головний принцип навчання
За роки роботи я виробив для себе простий принцип:
Навчатися потрібно через вирішення задач.
Якщо ви за щось відповідаєте, ви повинні прагнути робити це максимально добре.
І це стосується будь-якого напрямку маркетингу.
Наприклад, якщо ви займаєтеся SMM, недостатньо просто публікувати контент.
Потрібно розуміти:
- як працюють алгоритми платформ;
- які формати контенту показують кращі результати;
- коли варто публікувати дописи;
- як працює залучення аудиторії;
- які практики використовують найсильніші спеціалісти у світі;
- які дрібні деталі впливають на охоплення та взаємодію.
Мене часто дивує ситуація, коли людина називає себе досвідченим SMM-фахівцем, але не може відповісти на базові практичні питання про свою роботу.
І проблема тут не у відсутності досвіду.
Проблема у відсутності професійної цікавості.
Професіоналізм складається з дрібниць
Я помітив одну закономірність.
Багато людей роками виконують однакову роботу, але майже не витрачають часу на те, щоб зрозуміти, як робити її краще.
Вони досягають комфортного рівня й зупиняються.
Але саме дрібниці відрізняють сильного спеціаліста від посереднього.
Професіонал постійно шукає нові знання:
- читає кейси;
- аналізує чужі рішення;
- тестує гіпотези;
- вивчає успішні практики;
- цікавиться деталями, які більшість ігнорує.
Саме в таких деталях і народжується експертність.
Найкращі знання неможливо купити одним курсом
Якщо спрощувати, розвиток виглядає приблизно так:
- база приходить з курсів;
- компетенція приходить із практики;
- експертність приходить із тисяч маленьких інсайтів.
Саме тому сьогодні я навчаюся зовсім не так, як десять років тому.
Я не шукаю черговий курс.
Я шукаю відповіді на конкретні питання.
Десь знаходжу корисну думку в професійній статті. Десь — у кейсі іншої компанії. Десь — у розмові з колегами. Десь — через експерименти або аналіз власних помилок.
Іноді використовую AI як інструмент для пошуку ідей або перевірки гіпотез. Але навіть тоді доводиться копати глибше, перевіряти інформацію та шукати додаткові джерела.
Тому що найцінніші знання рідко лежать на поверхні.
Що насправді робить спеціаліста цінним
На певному етапі кар’єри жоден курс уже не здатен суттєво вас прокачати.
Не тому, що курси погані.
А тому, що ваші прогалини в знаннях стають унікальними. Ніхто не знає, що саме вам потрібно вивчити далі.
Це доводиться визначати самостійно.
Саме тому найцінніші спеціалісти, яких я зустрічав, мають одну спільну рису — вони не можуть перестати вчитися.
- Їм цікаво розбиратися в деталях.
- Вони ставлять питання.
- Шукають закономірності.
- Перевіряють власні припущення.
- І не чекають, поки хтось принесе їм готові відповіді.
Курси можуть дати хороший старт.
Практика допомагає стати компетентним.
Але справжня експертність починається тоді, коли ви берете відповідальність за власне навчання на себе.
