Що таке пієлонефрит, причини та фактори ризику

Пієлонефрит — це запальне захворювання нирок, яке вражає канальцеву систему нирок та зазвичай має бактеріальне походження. Основна функція нирок полягає у фільтрації крові та виведенні токсинів з організму. Запалення виникає, коли бактерії, часто кишкова паличка, потрапляють до сечовивідних шляхів та підіймаються до нирок, де й спричиняють інфекцію.

Kidneys

Харчування при пієлонефриті відіграє важливу роль у процесі лікування та відновлення нирок. Під час загострення захворювання рекомендовано збільшити кількість споживання рідини, що сприяє виведенню бактерій з організму, а також дотримуватися особливих дієтичних рекомендацій, щоб уникнути додаткового навантаження на нирки.

Причини та фактори ризику

Основними факторами ризику розвитку пієлонефриту є інфекції сечовивідних шляхів, особливо рецидивуючі інфекції, які можуть поширитися до нирок, анатомічні аномалії сечовивідної системи, що можуть ускладнювати відтік сечі та створювати сприятливі умови для розмноження бактерій. Камінь у нирках або сечовивідних шляхах, що ускладнює відтік сечі та може спричинити вторинну інфекцію. Конкремент, або утворення каменів, є серйозним фактором, що може ускладнити перебіг пієлонефриту та потребувати додаткових заходів для лікування.

Серед інших факторів ризику можна відзначити зниження імунітету, цукровий діабет, використання сечових катетерів, вагітність та проблеми з сечовим відтоком.

Основні симптоми

Пієлонефрит може проявлятися низкою симптомів, які можуть варіювати залежно від стадії хвороби. Ось основні з них:

Гострий біль у поперековій ділянці, що часто супроводжується лихоманкою та ознобом.
Часті позиви до сечовипускання, навіть якщо сечовий міхур майже порожній.
Підвищення температури тіла до 38–40°C.
Нудота та блювання, особливо у разі сильного запалення.
Загальна слабкість, втрата апетиту та порушення сну.

Діагностика пієлонефриту включає низку лабораторних та інструментальних методів дослідження, які дозволяють лікареві поставити точний діагноз. Основні методи:

Загальний аналіз сечі – допомагає виявити наявність бактерій, білих кров’яних тілець та еритроцитів, що свідчать про інфекцію.
Аналіз крові – підвищений рівень лейкоцитів та ШОЕ може вказувати на запальний процес у організмі.
УЗД нирок та сечовивідних шляхів – допомагає виявити можливі аномалії структури нирок, а також поява каменів.
Комп’ютерна томографія (КТ) – використовується для більш детального огляду, особливо у випадках підозри на абсцес чи обструкцію сечовивідних шляхів.
Бактеріологічний посів сечі – дозволяє визначити тип збудника інфекції та його чутливість до антибіотиків.

Лікування пієлонефриту

Лікування пієлонефриту може варіюватися залежно від форми та тяжкості хвороби. Основними підходами до лікування є:

Антибактеріальна терапія – це головний метод лікування, що допомагає знищити збудників інфекції. Призначають антибіотики, які ефективні проти бактерій, що викликають запалення.
Збільшення споживання рідини – дозволяє знизити концентрацію бактерій у сечовому міхурі та сприяє їх вимиванню.
Дотримання дієти – важливий елемент комплексного підходу до лікування. Рекомендується виключити солону, гостру їжу та знизити кількість білків у раціоні.
Фізіотерапія – у деяких випадках призначають процедури, які сприяють розслабленню м’язів сечовивідних шляхів та покращенню відтоку сечі.

Харчування при пієлонефриті

Особливості харчування при пієлонефриті спрямовані на зниження навантаження на нирки та зменшення симптомів запалення. Обмеження споживання солі – сприяє зниженню артеріального тиску та навантаження на нирки. Велика кількість рідини – вода, трав’яні чаї, журавлинний сік для поліпшення виведення бактерій з організму. Виключення гострої та копченої їжі – такі продукти можуть підвищувати запалення та утруднювати відновлення. Збільшення споживання овочів та фруктів – для підтримки загального стану здоров’я.

Якщо пієлонефрит не лікувати або не звернути уваги на своєчасну діагностику, це може призвести до ряду серйозних ускладнень, включаючи:

Хронічний пієлонефрит – постійне запалення, яке поступово пошкоджує тканину нирки.
Розвиток ниркової недостатності – коли нирка не здатна виконувати свою фільтраційну функцію.
Утворення абсцесів в нирці – гнійне запалення, що може вимагати хірургічного втручання.
Сепсис – інфекція, що поширюється по всьому організму і може бути смертельно небезпечною.

Профілактика пієлонефриту

Профілактичні заходи, які допоможуть уникнути пієлонефриту. Регулярне випорожнення сечового міхура – не затримувати сечу, особливо при перших позивах. Особиста гігієна – зменшує ризик потрапляння бактерій до сечовивідних шляхів. Достатнє споживання води – сприяє виведенню бактерій з організму. Своєчасне лікування інфекцій – лікувати всі інфекційні захворювання негайно, щоб уникнути ускладнень.

Сучасні методи лікування дозволяють швидко та ефективно усунути симптоми хвороби, але основний акцент має бути зроблений на профілактиці та дотриманні рекомендацій щодо харчування.

Список літератури