Команда онлайн-сервісу з розповсюдження спонсорського контенту PRNEWS.IO провела опитування на тему того, як онлайн-користувачі відрізняють фейкові новини від справжніх, з яких джерел найчастіше черпають інформацію і за якими ознаками визначають її достовірність.
В опитуванні брали участь 130 фахівців різних вікових груп зі сфери PR, маркетингу та реклами, журналістики, консалтингу, e-commerce, мобільного зв’язку, SMM, фінансів, юриспруденції та освіти.
Які джерела інформації сьогодні найбільш популярні?
В ході дослідження ми з’ясували, що велика частина респондентів PRNEWS.IO воліє дізнаватися новини з інформаційних сайтів і онлайн-медіа (40,2%) і соціальних мереж (35,9%).
Також популярністю аудиторії як і раніше користується телебачення (6,5%). Знайомитися з подіями в бізнес-галузі, країні і світі за допомогою YouTube продовжують 5,2% опитаних, а спеціалізовані телеграм-канали (3,9%) і форуми (3,3%) майже однаково затребувані інтернет-користувачами.
Попит на друковані ЗМІ не зафіксовано. На думку експертів PRNEWS.IO, це обумовлено швидкістю поширення інформації, розвитком інтернет-технологій і мобільних додатків.
При цьому абсолютна більшість опитаних (92,3%) знають, чим відрізняється нативна реклама, PR-матеріали та “джинса”.
Довіряють новинному контенту більше половини опитаних – 57,1%. Сумніваються в ньому і шукають додаткові факти і першоджерела новин – 42,9%.
Як демонструють результати опитування, все більше онлайн-користувачів замислюються над правдивістю інформації і звертають увагу на її складові і подачу. Так, до основних ознак фейкових новин респонденти відносять: відсутність офіційного джерела (29,7%), гіперболізований або абсурдний заголовок (24,3%) і сумнівний/маловідомий домен сайту (24,3%).
Також недовіру аудиторії викликають відсутність авторства в матеріалі (13,5%), однобокий стиль подачі і нав’язування певної точки зору (2,7%), а також сумнівні факти (2,7%).
Думки
Олександр Сторожук, інтернет-підприємець, засновник платформи контент-маркетингу PRNEWS.IO:
“Для того, щоб не стати жертвою фейків, важливо пам’ятати ключові правила. По-перше, інформаційне повідомлення не повинно тиснути на такі деструктивні емоції, як жалість, гнів або страх. Йому притаманна тільки нейтральна подача фактів без оцінного судження або драматизації.
По-друге, якщо заголовок і матеріал напхані емоційними закликами, дешевою пишномовністю і стереотипами, швидше за все, автор або маніпулює аудиторією, або не знайомий з азами класичної журналістики. І в тому, і в іншому випадку подібна новина не варта довіри.
По-третє, якщо в матеріалі часто-густо використовуються розмиті або знеособлені словосполучення «експерти розповіли, що буде далі з курсом…», «військові розкрили всю правду…» і немає конкретних посилань до імені та посади, то це – стовідсотковий фейк.
По-четверте, насторожувати аудиторію повинна однобока подача матеріалу. Якщо новина звинувачує, використовуючи «неспростовні» докази, але не дає коментаря обвинуваченої сторони, то, швидше за все, у неї є замовник. Тому, щоб не потонути в потоці інформації, велика частина якої не є істинною, важливо не піддаватися на провокації, критично осмислювати будь-які інформаційні повідомлення та… не вірити всьому, що пишуть в інтернеті. І не поспішайте репостити матеріал до того, як ви перевірили його на наявність подібних «червоних прапорів.”
Анастасія Грищук, редактор медіа:
“Думаю, що в темі відмінності фейкових новин від правди важлива начитаність цими самими новинами. Тому людям зі сфери медіа і комунікацій інтуїтивно зрозуміло, яка новина є абсолютним фейком, якій можна довіряти, а яка “2 в 1″. Для читачів поза медіа хочу відзначити: важливо читати новини з різних джерел, звертати увагу, як в соціальних мережах на них реагують інші читачі, бути підписаними на журналістів, які можуть спростувати або підтвердити ті чи інші факти і, звичайно, не забувайте пропускати всі новини через критику і призму сумніву.”
Ольга Біденко, PR manager в TEZ telecom:
“При найменшому сумніві в достовірності новини зверніться до першоджерела, про який йде мова в публікації. Якщо ж його немає варто задуматися “а чи був хлопчик?”
Дайте гарячій новині трохи охолонути, перед тим, як ділитися нею в соціальних мережах. Як правило, протягом 2-3 годин з’являються нові ввідні, факти і коментарі сторін, які можуть значно вплинути на первинну новину.
Довіряйте новинам на перевірених джерелах (хоча, часом, і вони помиляються, але завжди дають офіційне спростування). Сумнівні сайти-одноденки не володіють інформацією з першоджерел, а лише копіюють новини, часто спотворюючи суть. І, звичайно, задійте критичне мислення!”
