Повномасштабна війна змінила не лише географію українців, а й саму модель українського бізнесу. Тисячі підприємців релокувалися до Польщі, Німеччини, Чехії, Британії та інших країн, але не розірвали економічний зв’язок з Україною. Навпаки — сформувалася нова транскордонна модель, у якій бізнес фізично працює в ЄС або США, але продовжує продавати українській аудиторії, отримувати платежі через українську інфраструктуру та залишатися частиною української економіки.
Це вже не тимчасова адаптація до війни, а окреме економічне явище.
Дані WayForPay показують: український бізнес за кордоном не лише зберіг активність, а й почав масштабуватися глобально.
Українці створили нову карту попиту
Після 2022 року Європа стала головним напрямком релокації українців. За даними Eurostat, станом на кінець 2025 року у країнах ЄС перебувало понад 4,3 млн українців під тимчасовим захистом. Найбільше — у Німеччині, Польщі та Чехії.
Саме ці країни сьогодні формують ядро українського транскордонного попиту.
За даними WayForPay, найбільше міжнародних платежів український бізнес отримує зі США — 17%, Польщі — 15%, Великої Британії — 7%, Німеччини — 6%, Чехії — 4% та Канади — 4%.
Звідки приходять транскордонні платежі
Ще 23% платежів припадають приблизно на 150 інших країн.
Це важливий сигнал: український бізнес більше не концентрується лише на локальному ринку чи кількох країнах міграції. Він поступово формує глобальну клієнтську мережу.
Особливо показовим є лідерство США. Це свідчить не лише про масштаб української діаспори, а й про високий попит на цифрові послуги, онлайн-сервіси, професійні консультації, освіту та B2B-напрямки.
Польща водночас стала ключовим європейським хабом українського малого бізнесу. За останні роки українці зареєстрували там десятки тисяч компаній і ФОПів. Фактично формується окремий прошарок підприємців, які працюють між двома економіками одночасно.
Бізнес фізично виїхав, але економічно лишився в Україні
Найцікавіше у транскордонній моделі українського бізнесу — навіть після релокації він часто продовжує працювати на українську аудиторію або діаспору.
Українці за кордоном:
- купують українські товари;
- оплачують українські онлайн-сервіси;
- користуються консультаціями;
- навчаються в українських спеціалістів;
- замовляють цифрові продукти українських компаній.
У результаті виникає нова модель економіки без жорсткої прив’язки до країни перебування.
Підприємець може:
- жити у Варшаві;
- працювати з клієнтами у Лондоні;
- отримувати платежі зі США;
- але користуватися українською платіжною інфраструктурою та залишатися частиною українського ринку.
Для української економіки це критично важливо, оскільки навіть після міграції бізнес не «випадає» повністю з внутрішнього економічного контуру.
«Транскордонний клієнт» витрачає більше
Статистика WayForPay показує ще одну важливу зміну: міжнародний сегмент має вищий чек, ніж внутрішній.
Середній чек транскордонного платежу становить 1 840 грн, тоді як типовий або медіанний — 1 290 грн.
Мінімальний чек — 49 грн, максимальний — 48 900 грн.
Це говорить про зріліший характер міжнародних оплат. У структурі таких платежів більше:
- B2B-операцій;
- інвойсів;
- цифрових сервісів;
- онлайн-курсів;
- підписок;
- замовлень із доставкою;
- професійних послуг.
Фактично український бізнес за кордоном продає не лише ширше, а й дорожче.
Особливо це помітно у цифровому секторі, де географія майже перестає бути обмеженням. Українські спеціалісти, онлайн-школи, SaaS-сервіси, креативні студії та e-commerce-проєкти сьогодні можуть працювати одночасно на десятки ринків.
Українська платіжна інфраструктура адаптувалася до глобального навантаження
Попри складність міжнародних оплат, конверсія транскордонних платежів у WayForPay залишається дуже високою:
- Успішні платежі (Approved) — 93,4%;
- Платежі в обробці (Pending) — 4,1%;
- Відхилені / неуспішні платежі (Declined / Failed) — 2,5%.
Для міжнародного сегмента це сильний показник.
Транскордонні платежі традиційно мають більше факторів ризику:
- різні банки;
- різні валюти;
- антифрод-перевірки;
- 3-D Secure;
- додаткові перевірки банків-емітентів.
Саме тому частка Pending-операцій у міжнародних сценаріях зазвичай трохи вища, ніж у внутрішніх платежах.
Однак загальна конверсія понад 93% демонструє, що українська платіжна інфраструктура вже добре адаптована до глобального сценарію роботи.
Mobile-first економіка: як Apple Pay змінив транскордонні платежі
Одна з найважливіших змін у міжнародній торгівлі українського бізнесу — перехід до mobile-first сценарію оплати. Якщо ще кілька років тому основним способом міжнародного платежу залишалося ручне введення карткових даних, то сьогодні дедалі більша частина оплат проходить через цифрові гаманці.
У WayForPay співвідношення вже виглядає показово:
- 60% — Apple Pay та Google Pay;
- 40% — класичні карткові оплати.
Це означає, що міжнародний клієнт дедалі рідше хоче проходити «традиційний» checkout (сторінка оплати) із введенням номера картки, CVV-коду та додаткових підтверджень. Особливо в Європі та США покупець очікує максимально швидкого сценарію — буквально кілька натискань на смартфоні.
Для українського бізнесу це стало критично важливим фактором конверсії.
Менше тертя — вища ймовірність покупки
У міжнародних продажах навіть кілька зайвих дій можуть різко збільшувати кількість незавершених оплат. Людина може:
- закрити сторінку;
- відкласти покупку;
- не захотіти вводити дані картки на незнайомому сайті;
- зіткнутися з додатковою перевіркою банку.
Apple Pay та Google Pay фактично прибирають більшість цих бар’єрів.
Користувач:
- не вводить номер картки вручну;
- не витрачає час на повторне заповнення форми;
- проходить авторизацію через Face ID, Touch ID або підтвердження на смартфоні.
У результаті транскордонна оплата стає ближчою до «one-tap» моделі — швидкої, звичної та майже непомітної для користувача.
Саме це багато в чому пояснює високу конверсію міжнародних платежів у WayForPay.
Довіра стала частиною платіжної інфраструктури
Для міжнародних платежів важлива не лише швидкість, а й психологічний фактор довіри.
Коли користувач платить у незнайомому інтернет-магазині або сервісі з іншої країни, він оцінює не лише товар чи послугу, а й сам процес оплати:
- наскільки він виглядає безпечним;
- чи не потрібно залишати карткові дані;
- чи підтримується звичний спосіб платежу.
Сучасні платіжні сервіси працюють через токенізацію — продавець не отримує реальний номер картки покупця. Це знижує рівень недовіри та спрощує прийняття рішення про оплату.
Для українських підприємців це особливо важливо, оскільки значна частина їхніх клієнтів сьогодні перебуває у різних країнах і може вперше взаємодіяти з українським сервісом або магазином.
Фактично цифрові гаманці стали не просто методом оплати, а елементом міжнародної репутації бізнесу.
Український бізнес навчився працювати глобально
Ще кілька років тому міжнародні продажі були переважно історією великих компаній або IT-сектору. Сьогодні ситуація змінилася.
За даними WayForPay:
- платформою користуються понад 50 000 активних бізнесів;
- у 2024 році підключилися понад 12 000 нових підприємців;
- рекордний місяць — травень 2025 року, коли до сервісу приєдналися 1 667 бізнесів;
- річний оборот платежів у 2025 році перевищив 25 млрд грн.
Ці цифри показують: транскордонна модель стала масовою.
Йдеться не лише про великі компанії. На міжнародний ринок дедалі активніше виходять:
- малий e-commerce;
- онлайн-школи;
- digital-сервіси;
- локальні бренди;
- креативні індустрії;
- консультанти;
- сервісний бізнес.
І саме платіжна інфраструктура стала одним із головних факторів, який дозволив цьому масштабуванню відбутися.
Що це означає для України
Транскордонний український бізнес уже став частиною економіки воєнного часу. Навіть після релокації підприємці продовжують працювати через українську фінансову інфраструктуру, користуватися українськими сервісами та залучати команди всередині країни.
Для України це означає:
- валютну виручку;
- підтримку fintech-сектору;
- податкові надходження;
- збереження робочих місць;
- розвиток експорту цифрових послуг тощо.
Фактично українська економіка отримала новий тип зовнішньої присутності: коли бізнес може працювати глобально, але частина створеної ним вартості продовжує повертатися в Україну.
Дані WayForPay показують, що українські підприємці вже адаптувалися до міжнародного ринку. Вони продають у десятках країн, працюють із глобальною аудиторією та використовують сучасну платіжну інфраструктуру як інструмент масштабування.
І чим довше триває війна, тим помітніше: український бізнес не ізолюється всередині країни, а інтегрується у світову цифрову економіку.
