Бізнес і соціальна відповідальність на сьогодні — це норма. Але що ж насправді варто називати корпоративною соціальною відповідальністю (КСВ), чим вона відрізняється від ESG (environmental, social, governance — екологічного, соціального та корпоративного управління), як правильно її будувати та чи можливо виміряти?
Марина Саприкіна, сертифікована консультантка та тренерка з КСВ та ESG
Про це в UK comms club розповіла Марина Саприкіна, сертифікована консультантка та тренерка з КСВ та ESG, авторка першого курсу в Україні з ESG, голова Центру «Розвиток КСВ».
Різниця між КСВ та ESG
Соціальна відповідальність — це ДНК бізнесу. КСВ — дещо застаріле поняття, зараз важливо говорити про ESG і сталий розвиток.
Соціальна відповідальність — це про здатність відкривати нові можливості та сприяти включенню і рівності. Та варто відрізняти реальні практики компанії від публічних заяв. Існують кейси, коли і практики, і заяви збігаються — тоді це соціально відповідальна компанія.
Коли ми говоримо про корпоративну соціальну відповідальність, багато людей орієнтуються на соціальну складову. А в Європі дедалі частіше застосовується підхід ESG. І там здебільшого роблять фокус на «E». В Україні в центрі зазвичай тільки «social» — люди.
Нам вже зараз потрібно звертати увагу на екологічну складову, особливо в контексті відновлення країни. Важлива також й управлінська складова, адже вона — про прозорість, про приплив допомоги від інвесторів та партнерів.
Крім того, ESG — це про вимірюваність та про гроші, а КСВ не вимірювалась. Також ESG — це про відповідність директивам Європейського союзу та сталий розвиток, а отже, про приплив інвесторів.
Якщо ж компанія не готова йти в ESG, у неї нині немає можливості, вона може йти у сталий розвиток.
Які реалії варто враховувати, впроваджуючи ESG?
- Безбар’єрність — це про виживання бізнесу. Це потрібно розвивати, та закладати в цей напрям кошти.
- Працевлаштування ветеранів.
- Ментальне здоров’я. Люди втомились, через війну вони переживають занадто багато стресових ситуацій.
- Підтримка жінок. Зараз жінок потрібно готувати на так звані нежіночі професії, й це вже робиться (навчають на трактористок, машиністок потягів тощо).
- Участь компаній у відновленні України. Це саме про сталий розвиток. Вона свідчить про те, чи компанія пов’язує свою діяльність з розвитком країни. Наприклад, деякі компанії вчать аграріїв розміновувати території, які їм потрібно буде обробляти. Бізнеси теж мають працювати над екологічним, економічним і соціальним відновленням.
Уляна Колодій, засновниця комунікаційної агенції UK comms
Глобальні цілі сталого розвитку та ESG
Є 17 глобальних цілей сталого розвитку: «ні» бідності, «ні» голоду, гарне здоров’я, якісна освіта, гендерна рівність, чиста вода та належні санітарні умови, відновлювана енергія, гідна праця та економічне зростання, інновації та інфраструктура, зменшення нерівності, сталий розвиток міст та спільнот, відповідальне споживання, боротьба зі зміною клімату, збереження морських екосистем, збереження екосистем суші, мир та справедливість, партнерство заради стійкого розвитку.
Кожна компанія обирає свої цілі, оптимально — до п’яти. Це дуже надихає співробітників. Адже з цих цілей виростають соціальні проєкти. Для українських бізнесів вкрай важлива ціль — мир та справедливість.
Вимірюваність ESG
ESG вимірюється! І сьогодні ESG — це про гроші. Тому що інвестори будуть запитувати про стратегію ESG. Уточнюватимуть, як і яких результатів досягнули, з чого ви починали й що маєте зараз.
Комунікація щодо ЕSG — це сукупність усіх повідомлень, пов’язаних зі сталим розвитком, які компанія транслює через свої фінансові і нефінансові звіти, пресрелізи, публікації в соціальних мережах, блоги тощо.
Інструменти комунікації щодо ЕSG
- Звіти про сталий розвиток.
- Вебсайт та соціальні медіа.
- Зустрічі з інвесторами.
- Зустрічі зі стейкхолдерами.
- Різноманітні відео та візуальні продукти компанії.
Зазвичай у звітах не вистачає історій та впливу: що змінила компанія, що зробила. Також бракує цифр. І це не про гроші, а про те, що вони змінили.
Чого ви хочете досягти за допомогою цього проєкту? Які у вас плани щодо E, S, G? І тут важливо ставити цифри. Якщо вам не вдалося досягти їх, варто пояснити, чому так сталося.
Як розробляти стратегію ESG?
Є два концепти. Перший — це стейкхолдери, хто вони та чого вони від вас хочуть у контексті сталого розвитку. Це можуть бути інвестори, ваші співробітники, клієнти, партнери, ком’юніті, громади. Ви маєте дослідити їхні інтереси, можливо, провести опитування. Це підсвітить ті аспекти, про які ви ніколи не здогадувалися.
Тому важливо постійно бути на зв’язку з вашими стейкхолдерами, розуміти їх.
Є матриця стейкхолдерів і матриця суттєвих питань. Є суттєві питання для бізнесу та для стейкхолдерів. Їх потрібно проранжувати. І ви зрозумієте, які питання мають стати основою вашої ESG-стратегії.
Ця матриця постійно змінюється, наприклад, з ухваленням нової директиви.
Другий важливий аспект: ESG — це не про окремого КСВ-менеджера. Йдеться про залученість усіх у компанії.
Виклики комунікації щодо ЕSG
- Правдивість даних. Не всі дані можна підтвердити. Або в одній мережі компаній не можуть їх погодити, оскільки збирають по-різному.
- Використання і дотримання стандартів звітності.
- Систематизація даних.
- Відсутність візуалізації та історій. У ваших звітах може бути багато історій ваших стейкхолдерів, адже це про довіру.
Тож звертайте увагу на історії, які потрібно демонструвати. Наприклад, якщо ви допомагаєте громадам, як це змінилося.
Інновації та креатив — це теж важливо. Люди не хочуть читати довгих звітів. Зараз потрібні легкі відео, захопливий наратив. І потрібно чесно озвучувати лише те, що ви дійсно робите, без вигадок.
UK comms club
Про «вошинг»
Коли соціальна відповідальність обмежується лише гучними заявами без реальних дій, стає імітацією, йдеться про так званий «вошинг».
Загалом існує 18 видів «вошингу», наведемо приклади деяких з них:
- social washing — коли компанії «відбілюються» завдяки благодійним проєктам;
- greenwashing — надмірні або перебільшені заяви про вплив компанії на довкілля або заходи, які вона реалізувала;
- bluewashing — коли компанія не втілює практики корпоративної соціальної відповідальності, але «паразитує» на членстві в ініціативі з КСВ;
- сharity-washing — коли компанії використовують благодійність / гуманітарні ініціативи як маркетинговий інструмент для репутації, але насправді їхня основна мета полягає у збільшенні продажів або просуванні власних інтересів;
- ESG-washing — коли інвестиційний продукт (наприклад, інвестиційний фонд) просувають в оманливий спосіб тощо.
Отже, комунікація щодо ESG — це спільна робота не тільки піарників або ESG–менеджера або менеджерки. Вище керівництво також має бути залучене до цього. Тоді буде результат, а не дії та заяви про людське око.
