Соціологічна група «Рейтинг» запитала українців, кого вони вважають найвидатнішими представниками країни всіх часів. Тараса Шевченка назвали понад 60% опитаних, а до першої п’ятірки також увійшли Леся Українка, Богдан Хмельницький, Степан Бандера та Володимир Зеленський.
Колаж найвидатніших українців за опитуванням Rating Group: Шевченко, Леся Українка, Хмельницький та інші
Тарас Шевченко залишається найвпізнаванішою історичною постаттю України. Його назвали одним із трьох найвидатніших українців усіх часів 61,5% респондентів. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування Rating Group, проведеного 4–9 серпня 2026 року.
Друге місце посіла Леся Українка, яку згадали 28,4% опитаних. На третьому місці — Богдан Хмельницький із результатом 15,9%.
Кого українці називали найвидатнішими
Найчастіші відповіді респондентів розподілилися так:
- Тарас Шевченко — 61,5%;
- Леся Українка — 28,4%;
- Богдан Хмельницький — 15,9%;
- Степан Бандера — 11%;
- Володимир Зеленський — 10,4%;
- Іван Мазепа — 9,9%;
- Михайло Грушевський — 9,8%;
- Григорій Сковорода — 9,1%;
- В’ячеслав Чорновіл — 8,9%.
Серед інших видатних українців респонденти називали Валерія Залужного — 4%, Василя Стуса — 3,9%, Ліну Костенко — 2,8%, Олександра Усика — 2,7%, Петра Порошенка — 2,5%, Ярослава Мудрого — 2,4%, Сергія Корольова — 2,3%, Володимира Великого — 2,1% та Романа Шухевича — 2%.
Менше ніж 2% згадали Андрія Кузьменка, Андрія Шевченка, Павла Скоропадського, Івана Котляревського, Симона Петлюру, Петра Конашевича-Сагайдачного, Пилипа Орлика та Івана Сірка.
Запитання було відкритим: учасникам не пропонували готового переліку імен, а просили самостійно назвати трьох найвидатніших українців. Тому сума відповідей перевищує 100%.
Як змінився рейтинг із 2022 року
Тарас Шевченко зберіг безумовне лідерство: у 2022 році його називали 63,9% опитаних. Водночас помітно посилилася позиція Лесі Українки — кількість згадувань зросла з 19,6% до 28,4%.
Найбільше змінився результат Володимира Зеленського. У дослідженні 2022 року його назвали 29,8% респондентів, що забезпечило йому друге місце після Шевченка. У 2026 році показник становить 10,4%, а президент України посідає п’яту позицію.
Валерій Залужний також отримав менше спонтанних згадувань: 4% проти 7,7% у 2022 році. Натомість показник Григорія Сковороди зріс із 6,7% до 9,1%.
Ці дані не варто трактувати як рейтинг довіри чи оцінку діяльності політиків. Опитування показує, кого українці насамперед згадують, коли йдеться про найвидатніших людей в історії країни.
До яких історичних постатей українці ставляться найкраще
В окремому блоці дослідження учасникам уже пропонували перелік історичних постатей і просили оцінити ставлення до них.
Серед запропонованих персон найбільше позитивних оцінок отримали:
- Богдан Хмельницький — 90%;
- Михайло Грушевський — 84%;
- Іван Мазепа — 82%;
- Степан Бандера — 74%;
- Павло Скоропадський — 63%;
- Симон Петлюра — 59%;
- Роман Шухевич — 56%.
Сприйняття Нестора Махна залишається найбільш суперечливим: позитивно до нього ставляться 45% респондентів, негативно — 22%. Це найвищий показник негативного ставлення серед усіх постатей, включених до цього блоку.
За останні чотири роки помітно покращилося ставлення до Симона Петлюри — з 49% позитивних оцінок у 2022 році до 59% у 2026-му. Позитивне сприйняття Івана Мазепи зросло з 74% до 82%. Ставлення до Степана Бандери та Михайла Грушевського залишається стабільно високим — 74% і 84% відповідно.
Що ці результати показують комунікаційникам
Дослідження демонструє різницю між двома важливими показниками, які використовуються і в маркетингових дослідженнях:
- спонтанна впізнаваність, або top of mind — кого люди називають самостійно без підказки;
- позитивне ставлення — як люди оцінюють постать, коли бачать її ім’я у запропонованому переліку.
Наприклад, Богдана Хмельницького спонтанно назвали 15,9% респондентів, однак позитивно до нього ставляться 90%. Отже, високий рівень схвалення не обов’язково означає таку саму присутність у пам’яті аудиторії.
Для брендів і публічних осіб діє подібний принцип: позитивна репутація, знання і перша спонтанна згадка — це різні показники. Тому оцінювати комунікаційний результат лише за одним із них некоректно.
Методологія дослідження
Опитування проводилося 4–9 серпня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI. У ньому взяли участь 2000 жителів України віком від 18 років.
Дослідження охопило всі області, крім тимчасово окупованих територій і районів, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв’язок. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Статистична похибка не перевищує 2,2% із довірчою ймовірністю 0,95.
