Основний закон попиту та пропозиції говорить, що за інших рівних умов внаслідок зростання вартості товару падає рівень його реалізації. Справедливе і протилежне — що дешевше, то швидше розходиться. Здавалося б, все просто, зрозуміло та економічно обґрунтовано… доти, доки не спрацьовує Ефект Гіффена (або парадокс Гіффена, товар Гіффена, Гіффенівське благо, Giffen effect) — підвищення ціни на окремі види товару призводить до підвищення на них попиту. І навпаки.
Історія питання
Британський економіст і статистик Роберт Гіффен (1837-1910) виявив та описав парадокс, названий його ім’ям, у середині XIX століття. У 1845-1849 роках в Ірландії через хвороби рослин і холодних зим стався неврожай картоплі. Оскільки це був основний продукт харчування населення, розпочався голод.
Роберт Гіффен
Через брак популярного овочу ціна, раніше невелика, помітно зросла. Однак попит також підвищився. Пізніше Гіффен вивчав склад споживчого кошика робітників-вугольщиків та виявив аналогічний ефект. Після чергового зльоту розцінок на хліб купували дедалі більше. У 1895 р. поняття “Ефект Гіффена” ввів у теорію англійський економіст, глава “Кембриджської школи” А. Маршалл (1842-1924).
Передумови виникнення ефекту Гіффена
То що, парадокс Гіффена спростовує головний постулат попиту-пропозиції? Ні в якому разі. Він спрацьовує лише якщо економічна чи політична обстановка країни починає різко погіршуватися. Це своєрідна реакція населення на негативну зміну умов життя під час кризи. До того ж ефект поширюється лише на товари першої необхідності.
Ефект Гіффена найчастіше спостерігається серед малозабезпечених верств населення
Які можуть бути кризові зміни ситуації? Серед найпоширеніших:
- Глобальний чи регіональний військовий конфлікт. Нищівний удар по економіці (причому, незалежно від становища на фронтах) веде до зростання цін і змушує небагаті верстви населення набувати лише найнеобхіднішого.
- Стихійне лихо як мінімум регіонального масштабу. Порушуються нормальні умови життя, можливі кризи.
- Велика техногенна катастрофа. Аналогічно.
- Пандемія. Порушуються економічні зв’язки, підприємства не можуть працювати нормально. Побоюючись подальшого погіршення ситуації і того, що влада не зможе швидко приборкати інфекцію, народ у великій кількості скуповує продукти, товари особистої гігієни, ліки. Це веде до зростання цін і, як наслідок, до ще більшого попиту.
- Нагнітання ситуації перед загрозою (реальною чи уявною) економічної чи політичної кризи. Коли політики у своїх виступах вимагають розпочати військові дії чи накласти санкції, а ЗМІ відвертими публікаціями ще більше підігрівають ситуацію, населення змінює гроші на валюту та скуповує товари першої необхідності на шкоду іншим.
- Політичні потрясіння (революції, державні перевороти). Те саме, що й у попередньому пункті, лише на один-два порядки гірше.
Невміло проведені економічні реформи, розраховані на швидкий успіх. Коли ситуація стає критичною, люди на останні заощадження затоварюються гречкою, сіллю, сірниками тощо. - Стрибкоподібна девальвація національної валюти через стан економіки, що погіршується. Це один із наслідків реалізації попереднього пункту. Усі держави включені до єдиної світової системи. З цієї причини (але не тільки є й інші!) зростання курсу резервної валюти (долара США) призводить до зниження купівельної спроможності місцевих грошей.
- Дії населення ті самі.
- Неврожай на величезних площах. Через нестачу основних продуктів громадяни намагаються затоваритися «про запас».
У перерахованих ситуаціях люди впевнені, що необхідний товар скоро зникне з продажу чи вартість його сильно підскочить. Тому вони біжать до магазинів і змітають його з прилавків, хоча він уже помітно дорожчий, ніж був нещодавно.
Ефект Гіффена проявляється в кризових ситуаціях
Товари Гіффена та їх характеристики
Товарами Гіффена називають вироби та продукти першої необхідності, попит на які за наявності згаданих вище кризових передумов підпорядковується однойменному феномену. У разі підвищення ціни їх споживання зростає, при зниженні — падає.
Відразу слід зазначити, що не існує загального переліку товарів, які б у тяжких ситуаціях обов’язково всі як один підпадали б під ефект Гіффена. По-перше, парадокс спостерігається далеко не в кожній кризовій обстановці (докладніше про це буде сказано нижче). По-друге, ефекту підпорядковуються лише деякі товари, залежно від типу катастрофи та регіональних традицій.
Всі товари Гіффена мають однакові ознаки:
- Вони мають порівняно невелику вартість.
- У споживчому кошику їм належить значна частка (це товари повсякденного попиту).
- Неможливо підібрати інші найменування, які могли б повноцінно їх замінити (населення купує їх навіть за найгіршої ситуації).
- До категорії споживачів входять люди із середніми та низькими доходами.
Про багатих громадян країни чи дорогі товари не йдеться. Хоча тут також є схоже явище. Але причини зовсім інші (ефект Веблена).
Як приклад товарів Гіффена можна назвати хліб, борошно, чай, цукор, сіль, сірники, овочі та крупи (свої для кожного регіону). Такі продукти як м’ясо, вершкове масло, яйця, кава, тверді сири, одяг, радіо- та електронні прилади тощо до цієї категорії не входять. Навпаки, ними «жертвують», щоб виділити необхідну суму на закупівлю найнеобхіднішого.
Критика парадоксу Гіффена
Сьогодні багато економістів критично ставляться до ефекту Гіффена, вважають його надуманим. Причин тому кілька:
- Випадки виникнення феномену спостерігаються рідко. З цієї причини, а також через неможливість виконати вимогу будь-якої науки про створення «інших рівних умов», довести щось складно, як і вивести якісь загальні правила.
- Нерідко зв’язок між коливаннями ціни та попитом виявляється дуже слабким.
- Важко сказати, де проявляється ефект Гіффена, а де має місце банальний ажіотаж. Наприклад, подорожчання сірників чи солі призводить до паніки, товари змітають із полиць магазинів, а за кілька днів усі заспокоюються.
- Схожі ефекти спостерігаються не лише для дешевих товарів першої потреби.
Але, мабуть, головна причина критики полягає в тому, що до цих пір мало хто з економістів зрозумів, у чому полягає практична цінність ефекту Гіффена. Тому багато хто сприймає його просто як кумедний теоретичний парадокс.
Хоча інші стверджують, що при настанні в державі кризових явищ для населення з низькими доходами це правило спрацьовує майже повсюдно. А щоб зрозуміти його корисність, треба дивитися на ефект із погляду не економічної теорії, а бізнес-маркетингу. Тоді простіше пояснити та спрогнозувати поведінку клієнтів.
