Ефект тамагочі — це залежність людини від електронної іграшки, мобільного телефону чи іншого гаджета. Цьому можуть бути схильні всі люди незалежно від віку та гендерної приналежності. Результат впливу на психіку може бути як позитивним, так і негативним.
Тамагочі
Електронна гра «Тамагочі» з’явилася 1996 року. Виробник — японська фірма Bandai. Після того, як з’явилася версія у вигляді недорогих окремих модулів, іграшка стала надзвичайно популярною. За перші кілька років лише офіційно було реалізовано понад 40 млн штук. За рахунок «Тамагочі» Bandai зуміла подолати кризу та уникнути злиття із SEGA.
Сучасний тамагочі китайського виробництва
За легендою Тамагочі — інопланетні істоти. Вони вивчають Землю, але через незвичні умови змушені жити у спеціальній оболонці. Це яйцеподібний брелок з екраном, на якому показано кумедне звірятко. Гра полягає в тому, що користувач взаємодіє зі своїм електронним вихованцем. Його треба годувати, з ним можна грати та спілкуватися, за ним треба прибирати, інакше помре.
Позитивні та негативні сторони ефекту тамагочі
Плюси
Якось дванадцятирічний син підійшов до батька і сказав: «Тату, я хочу собаку». Мудрий батько відповів: «Чудово! Я радий, що ти любиш тварин. А ти знаєш, що з собакою треба гуляти тричі на день? Син відповів: «Так знаю. Я з нею гулятиму». Тоді батько запропонував: «Синку, собака — не іграшка. Це жива істота. Давай спочатку перевіримо, як ти з нею гулятимеш. Починаючи з завтрашнього ранку, я буду твоєю «собакою». Ти мене «вигулюватимеш». Згоден?» На тому й вирішили. Наступного дня о 6 ранку батько розбудив сина і сказав: Ти не забув, що я твоя собака? Настав час йти на прогулянку». Більше питань щодо купівлі вихованця не виникало.
Апологети віртуальної іграшки заявляють, що її позитивний вплив важко переоцінити. Дитина отримує лайт-версію домашньої тварини. Не всі батьки такі мудрі, як цей батько. Замість того, щоб брати вихованця, а потім викидати його на вулицю, можна пограти з електронним звірком і на тому заспокоїтися. Якщо інтереси малолітнього власника зміняться, то немає жодного ризику завдати реальної шкоди.
Невже мене викинуть на вулицю?
Серед інших позитивних тверджень є й таке, що краще, коли дитина пізнає реалії життя, а саме смерть когось, до кого вона небайдужа, на прикладі електронного персонажа. Це менш болісно для незміцнілої психіки. Крім того, наявність електронного друга з великими функціональними можливостями вирішує проблеми самотніх людей, а також тих, хто зазнає труднощів зі спілкуванням. У медицині літнім пацієнтам та розумово відсталим дітям пропонували варіанти терапії, засновані на спілкуванні з тамагочі.
Мінуси
Критики іграшки заявляють, що надмірне спілкування із нею може призвести до залежності. Яка, своєю чергою, закінчиться тим, що дитина почне жити у віртуальному світі, ізолюючись від реального існування. І в результаті перестане розділяти справжнє та вигадане (для дорослого це навряд чи, а з незміцнілою дитячою психікою таке цілком можливо).
Ефект у медицині? Про серйозні позитивні результати не повідомлялося. Звикання до реалій життя? Спірний момент. Старші підлітки смерть електронного звірка сприймають більш-менш спокійно. Проте для молодших це справжня трагедія. Альтернатива, якщо батьки заперечують проти тварини у квартирі? Можливо, як «знижений» варіант. Тому що не можна не враховувати величезну різницю між цифровим і живим вихованцем у плані емоцій, виховання почуття любові, турботи та відповідальності за милу істоту. Купити тамагочі замість того, щоб брати собаку, а чи мало, раптом через тиждень набридне? Можливо, так краще. Буде, як у популярному анекдоті: “Ну здохне, так здохне”. Електронний — він електронний і є. Тільки ось біда, для дитини вона жива. Чи добре це, привчати змалку спокійно ставитися до смерті улюбленої істоти? Одні кажуть, що так і треба, інші заперечують.
Ефект тамагочі — це серйозно. Повідомлення про те, що у Великій Британії є цвинтар із реально похованими електронними вихованцями, викликає усмішку. Натомість інформація з Франції набагато гірша. Брелок-тамагочі, що висів на дзеркалі заднього виду, запищав і зажадав їжу. Жінка-водій відволіклася, потрапила в аварію та загинула. А в Японії взагалі було кілька самогубств через те, що іграшкові звірята «вмирали» від недбалого догляду.
Смартфони
Набагато більшою мірою ефект тамагочі проявляється, коли йдеться про смартфони. Тут становище настільки серйозне, що фахівці вже виділяють кілька груп наслідків для фізичного та психічного здоров’я користувачів:
- Соціальні. Самоізоляція підлітків та молоді давно стала притчею у язицех. Люди мало спілкуються між собою і не відчувають у цьому жодної потреби. Багато хто часто перевіряє смартфони з остраху упустити щось важливе.
- Фізіологічні. На поверхнях смартфонів гніздяться хвороботворні бактерії (дослідження Лондонської школи гігієни). Є думка, що часті розмови з мобільного збільшують ризик розвитку раку, хоча це остаточно не доведено. Але точно відомо, що гаджети призводять до головного болю, безсоння, стомлюваності, послаблення пам’яті та порушень концентрації (дослідження Каролінського університету).
- Психологічні. Йдеться про депресію, постійну тривогу і низьку самооцінку. Люди зазнають стресу через те, що їх можуть потривожити у будь-який час доби. Згідно з опитуванням Shaidah Jusoh, понад 60% респондентів погодилися з тим, що без мобільного телефону вони почуваються неповноцінними.
- Застосування у некоректних ситуаціях. Насамперед — під час керування автомобілем. Водії розмовляють, переглядають сторінки, читають текстові повідомлення. За статистикою, тільки в Америці щодня через відволікання уваги 8 осіб гине та 1161 травмується.
У 16 штатах США застосування гаджетів за кермом заборонено. У Великій Британії під час водіння дозволяється користуватися мобілкою тільки за гучним зв’язком, інакше буде штраф у розмірі від 1000 фунтів. Нічого дивного. Якщо машина рухається зі швидкістю 55 миль на годину (88 км/год) і водій відволікається всього на 5 секунд, то авто за цей час проїде близько 125 м, це більше ніж довжина футбольного поля.
VR технології
У недалекому майбутньому з’являться спокуси сильніші за мобілки і ефект тамагочі стане ще крутішим. Багато хто вже сьогодні серйозно побоюється, що через розвиток VR технологій життя в офлайні стане «нецікавим». Навіщо вчитися в університеті, займатися фізкультурою, робити кар’єру тощо, якщо можна просто вдягнути на голову шолом віртуальної реальності. А в ній ти — надзвичайний красень, найкращий у світі гонщик, непереможний боєць, рятівник світу. І будуть років через 15-25 наші нащадки сидіти по своїх комірках і гратимуть, гратимуть, гратимуть. Навіщо жити? Подивіться систему соціальної допомоги в Нідерландах. Коли за продуктами ходити? Та гаразд, клони привезуть прямо додому все, що потрібно (технологія клонування відпрацьована в Китаї 12 років тому. Десь у цей же час Південна Корея повідомила про успішні досліди з генетичного програмування штучно вирощених особин — клони виростуть покірними слугами). Одружуватися, заводити дітей? Та ну, що ви, це так клопітно. Краще зайду до віртуалки, там усі красуні мої. Сумно…
