У багатьох людей Saab асоціюється з автомобілями. Насправді ж бізнес почався з виробництва літаків: назва компанії розшифровується як Svenska Aeroplan Aktiebolaget («Шведська авіаційна корпорація»). Наразі компанія не виробляє машини, натомість входить в перелік найсильніших оборонних підрядників у світі.
Машини Saab вважалися продукцією не для масового споживача
Як загроза Другої світової війни стала поштовхом для створення компанії, чому збанкрутував автомобільний бізнес та як Saab допомагає Україні у війні з росією, розповідаємо в статті.
Загроза Другої світової: інвестиції в авіабудування
Наша країна повинна виробляти якомога більше зброї. У нас є хороші верфі та збройові склади, але немає виробництва військових літаків,
— казав шведський прем’єр-міністр Пер-Альбін Ханссон в 1936 році.
Європа стояла на порозі війни. У шведському уряді розуміли: потрібно збільшувати інвестиції в оборону. Зокрема — у створення військово-повітряних сил, адже Перша світова показала, що битви можна вигравати в повітрі.
У 1936 році уряд розмістив держзамовлення на виготовлення протягом семи років 257 бойових і 80 навчально-тренувальних літаків. За виконання змагалися дві компанії: Bofors Group і AB Svenska Järnvägsverkstäderna (ASJ).
Bofors була крупною промисловою групою, що виробляла, зокрема, зброю та авіаційні двигуни. Маючи сильну експертизу, вони вирішили заснувати дочірню компанію для виробництва літаків під назвою Svenska Aeroplan Aktiebolaget (Swedish Aeroplane Corporation), яку згодом скоротили до Saab. Компанія найняла сильних інженерів та почала виробництво двомоторного бомбардувальника Junkers Ju 86k.
Тим часом конкурент Bofors — ASJ, який з початку ХХ сторіччя спеціалізувався на залізничній інфраструктурі, — у 1930 році заснував авіабудівний підрозділ ASJA і теж почав виробляти літаки.
Сторони викликали на переговори до Стокгольма. В результаті була створена спільна компанія AB Förenade Flygverkstäder (AFF), яка мала розділити виробництво між двома заводами конкурентів. Але співпраця не залагодилась: в ASJA не захотіли ділитися досвідом і таємно розробили власний літак L10, який пізніше будуть використовувати як літак-розвідник та легкий бомбардувальник під назвою Saab 17.
Щоби врятувати колаборацію, довелося йти на складні перемовини. В результаті численних бізнес-трансформацій (закриття, злиття, зміни назв і переїзди) Saab придбав ASJA. І дуже вчасно, адже до Другої світової залишалося пару років.
Робота в майстернях Saab тривала більш інтенсивно, ніж будь-коли. Було розроблено новий бомбардувальник Saab 18, перший політ якого відбувся в 1942 році. А у 1941-му компанія представила винищувач Saab 21 з незвичайною конструкцією: двигун і пропелер знаходилися позаду пілота, щоби розмістити на носі великокаліберні кулемети. Також Saab 21 став одним з перших серійних літаків у світі, обладнаних катапультним кріслом для пілота. Всього було виготовлено 300 таких літаків. Вони перебували на активній службі у ВПС Швеції до 1953 року.
Від літаків до автомобілів
Після війни, коли потреба у військовій техніці впала, Saab почав шукати шляхи диверсифікації бізнесу. Серед іншого, обговорювалися варіанти цивільної авіації та геть протилежних проєктів, від лиття вудок з котушками до збірних металевих будівель. Врешті вибір зупинили на автомобілях.
Ще до війни у Німеччині почали розробку Volkswagen Beetle, який набуде шаленої популярності наприкінці 40-х. Зі схожими автомобілями мала успіх і німецька компанія DKW. Після війни по всій Європі зростала потреба у невеликих та недорогих машинах для сімейних потреб. Інженери Saab розраховували використати свої знання з виробництва літаків для створення автівки, яка за потужністю перевершить німецькі аналоги.
У 1947 році публіці представили автомобіль Saab 92 з округлими контурами та аеродинамічними розмашистими лініями. Завдяки конструкції вдалося утримувати необхідну потужність, зменшивши споживання палива. Машина розганялася до 100 кілометрів на годину. Одним із нововведень був передній привід, який вважався привабливим аргументом для продажів у північному кліматі.
Втім, керівництво Saab досі сумнівалося, чи варто інвестувати у широкомасштабне виробництво автомобілів. Вирішальною стала пропозиція дистриб’ютора Philipsons Automobile AB, який замовив одразу 8 тисяч автомобілів (кількість, еквівалентна трирічному виробництву) і сплатив значну частку суми наперед.
Серійне виробництво автомобілів почалося у 1949 році. Усі автівки, що виходили з конвеєра, були пофарбовані в пляшковий зелений колір, який став чимось на кшталт фірмового відтінку Saab. Ще під час війни збройні сили закупили велику кількість цієї фарби для камуфляжу, однак колір не підійшов, і Saab викупив всю партію. В результаті і літаки, і автомобілі компанії мали однаковий відтінок зеленого.
Перші автівки, випущені після війни, були пофарбовані в «камуфляжний» зелений колір
Цікавість до нової машини була величезна: покупці записувались у довгі списки очікування. У 1953 році, коли компанія представила на автосалоні в Женеві нову вдосконалену версію Saab 92B у кількох кольорах, попит виріс ще більше. Компанія відкрила окрему фабрику для виробництва двигунів. Це дозволило збільшити річні потужності до 6 тисяч машин.
У 1955 році Saab представив нову, 93-тю, модель. Автівка, оснащена трициліндровим двигуном, була набагато потужніша за попередню. З цим продуктом в Saab вирішили виходити на ринок США. У перший же рік в Америці було продано 1410 шведських автомобілів — 14 відсотків від загальної кількості. Виробництво довелося терміново розширювати.
Авіабудівники Saab перекваліфікувалися на автобудівників, у збільшення потужностей інвестували 30 мільйонів шведських крон (близько 2 мільйонів доларів) та відкрили ще один завод. Темпи виробництва збільшилися з 12-ти до 24 тисяч автомобілів на рік.
У 1960 році компанія експортувала 5 тисяч машин. У 60-х Saab випустила ще кілька нових моделей, зокрема, універсал, який став дуже популярним серед сімей. А також — сфокусувалася на культурі безпеки, з якою досі асоціюється шведська автопромисловість. Починаючи з 1961 року, пасок безпеки став стандартом у автомобілях Saab.
«Антибрендовий бренд»: банкрутство автомобільного бізнесу
У 1968 році Saab об’єднався зі шведською компанією Scania-Vabis, яка виробляла, зокрема, автомобілі, вантажівки, автобуси, пожежні машини та дизельні двигуни. Після цього Saab-Scania знайшов партнера у Фінляндії — автовиробника Valmet. Saab-Valmet став 50/50 спільним підприємством між Saab-Scania та Valmet і найбільшим шведсько-фінським промисловим проєктом усіх часів. За перші 25 років було загалом випущено близько 700 тисяч автомобілів.
70-ті та 80-ті стали періодом продовження інновацій. Нафтова криза сформувала запит на зменшення споживання палива, на який Saab відповів випуском турбодвигуна. Далі були розробки в галузі електроніки: автоматичний контроль продуктивності, який дозволяв двигуну працювати на бензині з будь-яким октановим числом без ризику пошкодження, нова система запалювання, автоматичний клімат-контроль.
При цьому варто сказати: Saab ніколи не був масовим виробником, маючи репутацію бренду для інтелектуалів або «антибрендового бренду». Ядром його цільової аудиторії були люди, які не любили підкорятися, але при цьому дорожили якістю.
Багато людей їздять на Saab саме тому, що інші цього не роблять,
— писав журналіст The Financial Times Сем Найт.
В Saab підтримували цей вайб як в часом ексцентричному дизайні (квадратний екстер’єр, система запалювання в підлозі, склоочисники для фар), так і в просуванні (слогани на кшталт Anything but ordinary). За ціновою політикою автомобілі Saab належали до класу люкс, знаходячись в одному ряду з BMW, Mercedes або Audi. Але, на відміну від останніх, Saab не мав масових прихильників, що робило його дуже чутливим до фінансових коливань на ринку. У 90-х те, на чому Saab будував свій бренд, фактично вбило бізнес.
У 1989 році автомобільний підрозділ відокремили від материнської компанії, створивши Saab Automobile. 50 відсотків акцій придбала корпорація General Motors. Тоді був побудований новий завод з планами випуску 60 тисяч автомобілів на рік. Але через економічний спад за два роки вдалося випустити лише близько 20 тисяч машин. Фабрику довелося закрити.
Завдяки новій моделі, випущеній у 1995 році, Saab вперше за десятиріччя отримав прибуток. Але минулої популярності компанія вже не відновила. Цікавість до шведського автовиробника поступово падала. У 2000-му General Motors повністю викупила Saab за 125 мільйонів доларів. Нові моделі, що випускали з того часу, мали провальний результат на ринку. Ситуацію погіршила фінансова криза 2008 року. Врешті у 2011-му компанію оголосили банкрутом.
Мілітарі-сектор: від протитанкової зброї NLAW до винищувачів Gripen
На відміну від автомобільного бізнесу, виробництво військової продукції не припинялося з 1937 року. Сьогодні Saab входить в топ-30 оборонних підрядників у світі та працює в п’яти напрямках: повітряні, наземні, військово-морські, безпекові, а також цивільні аерокосмічні рішення. 90 відсотків прибутків бізнесу приносить оборонна продукція.
Протитанковий комплекс NLAW Saab виробляє спільно з Великобританією
Як і більшість військових підрядників в США та Європі, Saab отримав зиск від повномасштабного вторгнення росії в Україну. У 2022-му обсяг річних замовлень збільшився до історичного максимуму — 7,4 мільярда доларів. Зріст продовжується і далі.
Тільки за результатами другого кварталу 2024 року компанія отримала замовлень на 3,8 мільйони доларів, обсяг продажів виріс на 22 відсотки — до близько 1,5 мільйона доларів, а чистий прибуток — на 27 відсотків, до близько 1 мільйона.
Серед знакової продукції Saab, яку отримує й Україна:
- протитанковий гранатомет Carl-Gustaf: виробництво почалося у 1946 році, користується попитом у десятках країн через універсальність та просту конструкцію;
- ручний протитанковий комплекс NLAW, розроблений в співпраці з Великобританією;
- боєприпаси GLSDB (Ground-Launched Small Diameter Bomb), над якими Saab працює разом з Boeing;
- літаки дальнього радіолокаційного виявлення 340 AEW&C, які можуть взаємодіяти з F-16.
Винищувачі Gripen серійно виробляються з 1993 року
Ще один відомий продукт Saab — винищувачі Gripen. Їхня розробка почалася у 1982 році, а серійне виробництво — у 1993-му. Відтоді Gripen, окрім Швеції, використовують в Чехії, Угорщині, ПАР, Таїланді, Бразилії. Неодноразово обговорювалося можливе постачання цих винищувачів Україні, але остаточного рішення поки немає.
Між тим Saab, як і кілька топових європейських оборонних підрядників (німецький Rheinmetall, французький Thales), заявив про наміри налагодити в Україні виробництво безпілотників та боєприпасів. За словами гендиректора Мікаеля Йоханссона, компанія вже веде переговори з двома-трьома виробниками.
