Бізнес — це завжди ризик, і не всі наші “геніальні” ідеї спрацьовують. Іноді партнери, на яких ми покладали великі надії, не виправдовують їх, або ж виникають труднощі у спілкуванні, що унеможливлюють спільну роботу. У таких випадках доводиться “розходитися”. Я, Олександр Висоцький, засновник Visotsky Consulting, хочу поділитися своїм досвідом і спостереженнями про те, як розірвати партнерство без стресу та шкоди для компанії.
Партнерство
Помилкове партнерство: коли страх стає фундаментом
На мій погляд, найгірше партнерство — це те, що народжується зі страху. Коли людина шукає в співвласнику “надійне плече” або “жилетку”, намагаючись компенсувати власні побоювання чи брак впевненості. Психолог Ірина Шляпіна у своїй книзі “Психологія бізнесу” зазначає:
Часто люди шукають партнерів не для посилення компетенцій, а для зниження власної тривоги. Однак, як тільки бізнес починає набирати обертів, ця потреба в емоційній підтримці зникає, і фундамент такого партнерства руйнується.
Уявіть, що ви запускаєте стартап. Ви боїтеся невизначеності та шукаєте партнера, який буде просто поруч, щоб “підтримати”. Але якщо ваш проєкт “вистрілює”, ця емоційна опора стає непотрібною, а людина, яка не приносить реальної цінності, перетворюється на тягар. Основа, на якій будувалися відносини, зникає.
Я завжди виходжу з принципу довгострокового партнерства, яке вимагає найглибшого взаєморозуміння. Але життя не завжди йде за планом, і шляхи можуть розійтися.
Мій досвід: готовність до розставання з першого дня
За свою кар’єру мені доводилося розставатися з кількома партнерами, і щоразу причини були різними. В одному з моїх онлайн-бізнесів ми стартували вчотирьох. Двоє з партнерів активно займалися іншими, більш перспективними для них проєктами. Ми відверто поговорили, з’ясували, що їхній інтерес до нашої спільної справи згас. У результаті ми прийняли рішення викупити їхні частки, і розставання пройшло легко та швидко.
Важливий момент: процес був блискавичним, тому що на самому початку співпраці ми витратили кілька днів на розробку детальної партнерської угоди. Я переконаний, що саме ця угода є фундаментом для ефективного, гладкого та неруйнівного для бізнесу “розлучення”.
Що має бути в партнерській угоді: три ключові пункти
Як би парадоксально це не звучало, але підготовку до “розлучення” потрібно починати з “нульового” дня партнерства. Якщо ви все продумаєте заздалегідь, ризики будуть мінімальними.
Пункт №1: Чітке визначення ролей та обов’язків
Дуже важливо з самого початку прописати всі умови співпраці, чітко визначити функції кожного партнера та його зони відповідальності. Більшість конфліктів виникає саме через те, що обов’язки не обумовлені, і у кожного своє уявлення про внесок і роль.
Згадайте кейс співзасновників Apple, Стіва Джобса та Стіва Возняка. Їхнє партнерство було успішним багато в чому завдяки тому, що кожен чітко розумів свою роль: Джобс — візіонер і маркетолог, Возняк — геніальний інженер. Якби їхні функції були розмиті, конфлікт інтересів міг би призвести до краху компанії.
Пункт №2: Концепція визрівання часток
Це необхідний інструмент, особливо якщо партнер вкладається не грошима, а компетенціями та експертизою. На початку співпраці неможливо точно оцінити реальну цінність внеску кожного.
Модель визрівання часток передбачає, що ви спочатку домовляєтеся про фінальний розподіл часток, але на старті частка партнера значно менша. Кожні шість місяців ви збираєтеся, аналізуєте результати та приймаєте рішення: чи визріла чергова частина його кінцевої частки.
Приклад: ви домовилися про розподіл 50 на 50. Частки визріватимуть три роки, піврічними періодами. Таким чином, 1/6 від 50% визріває кожні шість місяців, 1/3 — через рік. Якщо через рік ви вирішуєте не продовжувати співпрацю, то фіксується лише та 1/3 частка, яка вже визріла, а решта не визріває.
Саме цю модель ми застосовували з партнерами, з якими розійшлися. Через рік вони визнали, що зробили все можливе, і їхня частка перестала визрівати. Це значно полегшило наше “розлучення”. Як казав відомий підприємець Пітер Тіль, автор книги “Від нуля до одиниці”:
Краще заздалегідь домовитися про складні речі, ніж потім намагатися вирішити конфлікт, коли все вже горить.
Пункт №3: Умови викупу частки
Обов’язково домовтеся, як буде оцінюватися в грошовому виразі частка партнера, якщо він вирішить вийти з бізнесу, і як вона буде виплачуватися. Наявність цього пункту в нашій угоді зробила розставання максимально безболісним як для мене, так і для бізнесу в цілому. Це усуває будь-які спекуляції та емоційні бар’єри при оцінці вартості.
Чому партнери розходяться: еволюція поглядів та відсутність комунікації
Крім нечітко прописаних обов’язків, партнери розходяться, тому що з часом їхні точки зору можуть змінюватися, навіть якщо на старті вони збігалися. Ми стикаємося з новими викликами, обставинами, постійно вчимося та розвиваємося. Те, що здавалося важливим рік тому, може стати другорядним сьогодні.
Як зазначив психолог Карл Роджерс, засновник гуманістичної психології:
Найефективніше спілкування відбувається тоді, коли відсутня оборонна позиція.
Щоб мінімізувати розбіжності у поглядах, зі співвласником потрібно регулярно спілкуватися: обговорювати стратегію, поточні проблеми, нові тренди. Партнерство в бізнесі — це постійна робота, що вимагає часу та емоційних зусиль.
Кого брати в партнери: принцип дефіциту
Мене часто запитують: кого варто брати в партнери по бізнесу? Моя відповідь завжди одна: якщо ви можете отримати необхідну навичку чи компетентність, просто найнявши співробітника, — краще наймайте.
Створюйте партнерство лише тоді, коли ви не можете купити навички цієї людини за гроші. Це означає, що вона володіє унікальною експертизою, зв’язками або візіонерським мисленням, які неможливо просто оплатити як послугу.
Повертаючись до початку: найгірше партнерство — це те, що створено через страх. Якщо проєкт стане успішним, така підтримка виявиться непотрібною, і те, що стало основою для створення партнерства, зникне. Бережіть себе та свій бізнес, підходьте до партнерства з холодною головою та далекоглядністю.
