Протягом шести місяців повномасштабної війни росії проти України дослідницька компанія Gradus Research спільно з Центром Економічного Відновлення та за підтримки Європейського Союзу проводили моніторинг міграції та соціально-політичних настроїв українців. Дослідження проводилося з акцентом на вивченні груп респондентів, що лишилися дома, переїхали в межах України та переїхали за кордон.
Результати кожної з 12 хвиль опитувань надавалися представникам Кабінету Міністрів України та інших державних установ для їх подальшого врахування в прийнятті оперативних рішень.
“Розуміння процесів, що відбуваються в українському суспільстві є ключовим для ефективної співпраці між Україною і ЄС, успішного подолання викликів, що постають перед Україною в надзвичайно складні часи. Дослідження Gradus Research є необхідним діагностичним інструментом для подальших дій держави і донорів”, — зазначає Тетяна Шульга, координатор сектору представництва ЄС в Україні.
Серед основних трендів, які можна виокремити, аналізуючи загальну динаміку змін у суспільстві протягом усього циклу дослідження, видаються важливими наступні.
Від початку війни міграційні настрої населення стабілізувалися
Близько 60% респондентів лишалися в своїх домівках попри війну. Решта були змушені виїхати на початку бойових дій, проте половина з них вже повернулася додому. Респонденти розглядають опцію евакуації, як критичний і важкий крок, який будуть готові робити в крайньому випадку. На сьогодні більшість опитаних, що живуть вдома, не готові виїжджати.
Серед тих, хто має можливість і бажання за потреби переміщатися далі від активних бойових дій в рамках України, готові переміщатися переважно мешканці Києва та Північного регіону. До країн ЄС — здебільшого мешканці Західного регіону.
Безпека є як основним драйвером, так і барʼєром повернення в Україну для тих, хто виїхав за кордон
Також серед ключових драйверів — наявність власного житла в Україні і наявність оплачуваної роботи в Україні, при чому вага фактору наявності власного житла зростає протягом останніх хвиль. Барʼєрами стають, окрім небезпеки, відсутність оплачуваної роботи і сталого доходу.
Відчуття безпеки продовжує знаходитися на критично низькому рівні і тяжіє до зниження через ракетні обстріли критичної інфраструктури
Ці події можуть призвести до затримки повернення громадян до своїх домівок, проте навряд чи стануть поштовхом до нової масштабної міграційної кризи. Адже готовність терпіти складні часи, проте знаходитися вдома, переважає в групі тих, хто не релокувався.
Гуманітарну допомогу від Української держави значно частіше отримували в групі респондентів, які переїхали в межах України
Переважні частки респондентів в усіх групах міграційного статусу вважають допомогу достатньою.
“Ми спостерігаємо повільну, але позитивну динаміку в питанні працевлаштування населення: ті, хто втратили роботу через війну або тимчасово не виконували своїх робочих обов’язків на початку повномасштабного вторгнення, наразі поступово відновлюють професійну діяльність. І хоча й надалі спостерігаємо, що в переважної більшості рівень доходів знизився, однак активний робочий статус українців стає ще одним фактором підтримки економіки держави”, — коментує Андрій Длігач, співзасновник Центру Економічного Відновлення та CEO Advanter Group.
Станом на кінець жовтня переважна більшість респондентів вже мали досвід відключення світла
65% не мали наміру змінювати місце проживання в разі блекауту. 14% мали намір їхати в інші області України чи закордон і ще 20% не визначилися. Таким чином, сумарно 34% респондентів можуть складати потенційну наступну міграційну хвилю, яка осяде в західних областях України та за кордоном.
Оцінка фейкових новин і тем демонструє, що в якості фейків частка про-російськи налаштованих респондентів називає новини українських ЗМІ, піддаючи їх сумніву.
Переважна ж більшість українців не ідентифікує жодні новини, як фейкові
Протягом всього дослідження на міграційні настрої мали значний вплив поточні події та їх значення для України. Так, контрнаступ під Харковом наприкінці серпня — початку вересня 2022 мав відчутний позитивний вплив на значну частку респондентів, що прийняла рішення повернутися додому. Зараз же, новини про руйнування обʼєктів критичної інфраструктури мають зворотній ефект, змушуючи респондентів розглядати опцію переїзду в інший регіон або за кордон. Тож перебіг подій і тон комунікації мають вирішальний вплив на міграційні настрої і рішення громадян.
Трьома найбільшими цінностями для українців лишаються життя людини, свободи та права людини і взаємна допомога
Саме ці цінності максимально проявилися під час війни і набули життєвого значення.
“В цілому, суспільство демонструє консолідацію і волю до перемоги, та високу підтримку дій влади в усіх царинах, окрім допомоги громадянам, що втратили майно або дохід. Віра в перемогу, в спроможність надалі побудувати сильну економіку і в те, що Україна стане членом ЄС в перспективі до 2030 року є сталими показниками від початку травня. Це говорить про те, що попри високий стрес, важке емоційне навантаження та фактичні втрати, населення України не готове змінювати визначений вектор розвитку до ЄС”, — розповідає Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Опитування були проведені дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку за фінансової підтримки Європейського Союзу та у партнерстві з Центром Економічного Відновлення. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення дослідження: 1 хвиля — 20-22 травня (2083 респонденти), 2 хвиля — 3-6 червня (2045 респондентів), 3 хвиля — 17-20 червня (2008 респондентів), 4 хвиля — 1-4 липня (2012 респондентів), 5 хвиля — 15-18 липня (2007 респондентів), 6 хвиля — 29 липня-1 серпня (2009 респондентів), 7 хвиля — 12-15 серпня (2005 респондентів), 8 хвиля — 25-28 серпня (2060 респондентів), 9 хвиля — 9-11 вересня (2028 респондентів), 10 хвиля — 23-26 вересня (2000 респондентів), 11 хвиля — 7-10 жовтня (2060 респондентів), 12 хвиля — 21-24 жовтня (2000 респондентів).
