Термін “фейк” з розвитком електронних ЗМІ та соціальних мереж став невід’ємною складовою нашого повсякденного життя. Фейкові новини, фейкові заяви і джерела інформації – їх об’єднує спотворення фактів або, простіше кажучи, брехня і маніпулювання і людською свідомістю.
Про те, як розпізнати фейк і не стати об’єктом для маніпуляцій, читайте в матеріалі, який підготувала контент-маркетингова платформа PRNEWS.IO.
Відсутність офіційного джерела інформації
Це є головною ознакою того, що інформацію не варто сприймати серйозно. Тому уважно читайте новини і, перш за все, шукайте в них посилання на джерело (сайт або організацію, звідки вона з’явилася).
Якщо в тексті посилаються на інформаційну агенцію або добре відомий новинний ресурс – все добре. Але якщо джерело відсутнє або є посилання на популярні сьогодні “анонімні джерела в уряді”, “слова інсайдера” або маловідомі сайти з підозрілими назвами – перед вами стовідсотковий фейк.
Також не варто довіряти інформації з неверифікованих акаунтів у соцмережах (ті, які не мають синьої галочки) і організацій, які вже раніше скомпрометували себе, поширюючи фейкові новини.
Сумнівне авторство
Звичайно, також не варто довіряти інформації, якщо її автор невідомий (підпис admin або будь-який екзотичний нік не беремо до уваги).
Тим більше, реальність будь-якої персони сьогодні, коли до соціальних мереж кожна людина має доступ, дуже легко перевірити. Важливість професійного ком’юніті складно переоцінити, тому 99% всіх реальних працівників медіа сьогодні мають акаунти в соцмережах і активно ними користуються.
Можна знайти профіль, наприклад, журналіста Дениса Грибоєдова в Фейсбуці або Твіттері, і переконатися в його реальному існуванні і, водночас, приналежності до професії. Зверніть увагу на те, щоб аккаунт був живим, інформаційно цінним і регулярно оновлявся, а не створеним тиждень тому з однієї-єдиної фотографією профілю.
Також не зайвим буде пошукати у вільному доступі попередні статті автора.
Експерти, які не експерти
Ознакою фейка також є згадка в тексті представників структур, яких не існує в реальному житті. Також варто звернути увагу на підозрілих “експертів” (які роблять заяву без вказівки своєї компанії або організації). Або на спікерів, які відкрито лобіюють певну точку зору (що, частіше за все, свідчить про їхню заангажованість та фінансуванн зацікавленою стороною).
Багато емоцій
В першу чергу, це стосується заголовку, а потім вже тексту новини або поста. В цьому випадку думка або оцінка подаються як факт. Тому, якщо заголовок має яскраво виражену емоційну тональність “Шок! Вартість хліба зросла в 5 разів!” або “15 депутатів в Верховній раді сьогодні являються безхатьками”, ймовірно, це фейк.
Пам’ятайте: відповідно до стандартів журналістики, заголовки, новини і статті мають бути максимально нейтральними. Їхнє завдання: знайомити читачів виключно з фактами, а не привертати увагу “шок-контентом”.
Тому, якщо заголовок відрізняється від змісту самої новини, залякує, апелює до забобонів, конспірологічних теорій, навішує ярлики або в односторонньому порядку нав’язує думку автора, то аудиторії подають недостовірну інформацію.
Старі публікації і пересмикування фактів
До ознак фейка відносяться дані і дослідження без вказівки повної назви, вибірки, замовника, дати. Дуже часто під виглядом “сенсації” замість новин читачам подають “старі новини”, термін придатності яких закінчився кілька років тому.
Про маніпулювання фактами завжди свідчить однобока подача подій, коментарів і узагальнення (“все бізнесмени не платять податки” або “порядні люди в політику не йдуть”). Щоб викликати більшу довіру читачів, реальні факти змішують з фейками і, для підтвердження інформації, ілюструють недостовірними фото і відеоматеріалами.
Не нехтують творці фейкньюз і спотвореним (або недостовірним) перекладом цитат і коментарів з іноземних джерел та ЗМІ.
Що робити?
Аби не потрапити до пастки псевдоновин, зберегти холодну голову і здатність фільтрувати інформацію, дотримуйтесь рекомендацій від команди PRNEWS.IO, про які ми написали вище.
Також завжди перевіряйте, наскільки автор дотримується баланса думок в матеріалі. Якщо в ньому презентується точку зору виключно однієї сторони, варто пошукати інше джерело інформації.
А ще обов’язково дотримуйтеся правил інформаційної гігієни. Не піддавайтеся на провокації, не лайкайте статтю, якщо не прочитали матеріал повністю, не поширюйте інформацію, в достовірності якої не впевнені.
Не забувайте влаштовувати собі детокс від читання новин в інтернеті і соціальних мереж. Підпишіться на 2-3 новинних каналу, яким довіряєте, і дозуйте час, що витрачаєте на скролінг інформації. Тоді не новини і інтернет керуватимуть вами, а ви будете господарем власного часу і точки зору.
