Професор Преображенський настійно не рекомендував читати радянських газет до обіду, і не зовсім зрозуміло чому. Мабуть, тут справа не в газетах, а в характері матеріалу взагалі. Не варто вживати неякісну інформацію, і тим більше – в неправильній формі. Читайте після обіду і такі ЗМІ, що не руйнують організм.
Pixabay
Ця стаття про новинну інтернет-кухню, тенденції, розвитку, що читати і що не читати взагалі.
Зараз, на хвилях локдаунів і карантинів, актуалізувалася тема про те, як повинні виглядати останні новини України, щоб їх читали. І проблема не в темі вірусу, яка вже кілька років позиціонується як актуальна. Навіть не в тому, що публікувати, і яку інформацію дати читачам сьогодні або завтра. Питання ширше – в сучасній моделі новинної служби. Якою має бути система новин, які є критерії ефективності, і в якій формі подавати події, щоб хотілося про них дізнатися з конкретно взятого джерела.
Чому важливим є питання новин
Люди стали більше часу проводити вдома, з’явився час на те, щоб споживати колосальну кількість даних. Серед медіахолдингів, новинних порталів і окремих блогерів йде жорстка конкуренція за увагу аудиторії, гаманці рекламодавців і серця лояльних прихильників. І останнє – важливий момент! – зібрати постійну аудиторію означає забезпечити більш-менш стабільне майбутнє. Тобто війна йде за лайки в короткій перспективі, і передплатників – в довгій.
(Якщо зацікавилися – подивіться книгу Саймона Купера «Футболономіка», там весело і детально розписано, що лояльна аудиторія – це те, що годує кожен день.)
Pexels
Робота з інформацією
Є кілька принципів, якими повинні керуватися журналісти і ЗМІ традиційної школи:
- Давати актуальну інформацію, тому що застаріла нікому не цікава.
- Подавати правдиву інформацію.
- Новини повинні бути важливі і цікаві для читачів.
- Дані повинні бути зрозумілими і доступними для аудиторії.
- Підносити потрібно відсторонено і сухо, без особистісних оцінок і думок.
- Уникати жаргонізмів і просторіччі.
- Добре, коли в новинній стрічці фігурують відомі особистості.
- Те, що відбувається близько, важливіше того, що далеко.
- Гострі і негативні новини сприймаються сильніше, ніж позитивні.
Зверніть увагу: всі ці моменти цілком обгрунтовані і зрозумілі при зваженому підході, але є кілька, але. Для багатьох блогерів і ЗМІ сучасного типу на перше місце виходить фактор вірусної популярності, і пов’язаний разом з ним хайп.
Гострі теми, як індикатор якості ЗМІ
Хайп – це дешевий, найчастіше штучний галас навколо людей, подій чи явищ. Відрізняється від гарячих новин або сенсацій низьким інтелектуальним рівнем і штучністю.
Хайп може виникнути природно, або бути спровокований і роздутий. Наприклад, відбулося щось, потім, зацікавлені люди підняли галас і розкрутили громадську думку.
Природний – це коли один політик (футболіст, актор) поставив синяк іншому, потім виник скандал і так далі.
Штучний – це спектакль з підготовкою, ролями і акторами. Так було з приїздом дівчинки на засідання ООН, де вона нібито говорила від імені свого покоління про повітря і проблеми екології. З самого початку ясно, що це був спектакль, але він отримав широкий резонанс. Це приклад вистави, який переріс в хайп і став одним зі складових екологічного питання, поступово розмухуваного в мережі.
Звичайно, захищати природу потрібно, інша справа, якими методами і за рахунок чого.
Найбільш хайпові теми нашого часу – це ЛГБТ, екологія, права жінок, вірус, переселенці і кольорові. У кожної з них є лобі, аудиторія «за» і «проти». Якщо хочемо галас – можна брати і писати, чим яскравіше – тим краще.
Так ось, якісні ЗМІ відрізняються від неякісних тим, як вони експлуатують хайпові теми. Якщо на сайті ЗМІ багато гострих тем, та ще піднесені досить шумно – будьте уважні.
Pexels
Емоції чи аналітика
Одну і ту ж подію можна підносити емоційно, або відсторонено і вивірено, тобто аналітично.
Емоції – це те, що дозволяє відносно легко відключати розум аудиторії і під цим соусом згодовувати сумнівну інформацію. Емоційна журналістика криклива, безглузда, але ефективна.
Гола аналітика – говорить мовою цифр, це математика, плюс логіка. Читати такі статті часто не цікаво, якщо ви не професіонал в конкретній галузі. Аналітика прагне звести думку автора до мінімуму і підносити об’єктивно.
Мистецтво журналістики полягає в тому, щоб поєднувати емоції і цифри, не відключаючи розум і роблячи матеріал цікавим.
Сайт новин або блогери
Новинні ресурси можна умовно поділити на професійні та аматорські, тобто блогерські. Причому потрібно пам’ятати, що серед блогерів є значна кількість журналістів-профі, які роблять новинний контент на постійній основі. А портали часто використовують блогінг, щоб розбавити офіціоз, розважити читача і привнести емоційність.
У чому тут секрет? Людина – істота соціальна, їй цікавіше слухати анекдоти, ніж читати. Те ж саме відноситься до новин. Частково вони – привід для комунікації і спілкування.
Блогер – це інша людина. Перегляд або читання його контенту імітує дружній обмін новинами. Тут є особиста думка, емоції, задушевність і хайп. І найчастіше це те, що потрібно, щоб розбавити газетні колонки і зробити їх живими.
Саме тому Фейсбук, як новинний портал, набирає популярність. Вже сьогодні сотні мільйонів людей читають і дивляться блогерів. І новинні портали, які хочуть успішно конкурувати з соцмережами, повинні враховувати цей момент.
Ну і в кінці потрібно сказати, що якісна журналістика – в мистецтві змішувати факти і емоції і подавати таким чином, щоб було цікаво, об’єктивно і не вульгарно. Які ЗМІ в майбутньому будуть найбільш затребувані? Думаю, – різні, втомившись від хайпів, аудиторія повернеться до більш спокійних новин, але буде вже зовсім інша історія…
