60% старшокласників за стилем мислення та природними навичками тяжіють до IT або творчих напрямків — тоді як щороку лідерами вступної кампанії залишаються менеджмент, філологія та психологія.
Вступники
Зараз майбутні абітурієнти активно готуються до вступу та звертаються до різних профорієнтаційних заходів, що допомагають їм обрати майбутню кар’єру. За результатами таких тестів фахівцями з профорієнтації із Атмосферної школи був помічений розрив між природними схильностями молоді та реальними вступними рішеннями.
Що обирає молодь
За даними сайту Вступ.ОСВІТА.UA, рейтинг спеціальностей за кількістю заяв на здобуття ступеня бакалавра виглядає так:
- Менеджмент — 69 385 заяв;
- Філологія — 55 911 заяв;
- Психологія — 55 571 заяв.
Усі три спеціальності належать до гуманітарного та управлінського профілю, тоді як технічні напрямки в трійку лідерів не потрапляють. Інформаційні технології посідають лише 6-те місце, хоча IT залишається одним із небагатьох напрямків, де інтерес вступників збігається з реальним попитом ринку. Галузь стабільно зростає, рівень зарплат є одним із найвищих на ринку, а кількість відкритих вакансій щороку збільшується.
Чому творчі напрямки залишаються в тіні
Чимало підлітків мають виражені творчі здібності: образне мислення, розвинену естетичну чутливість, схильність до нестандартних рішень. Але від вступу на відповідні спеціальності їх утримують одразу кілька бар’єрів.
- Нерозуміння, які професії існують. Творчі захоплення підлітка часто залишаються просто захопленнями, бо поруч немає нікого, хто міг би показати, що за цими здібностями стоїть широкий спектр затребуваних професій. UX/UI-дизайнер, арт-директор, ілюстратор, motion-дизайнер, геймдизайнер, сценарист, та інші професії.
- Стереотип про низькі доходи. «Художник — це хобі, не професія» або «куди ти підеш із цим дипломом» — ці фрази підлітки чують від батьків, родичів і вчителів. Стереотип не відповідає реальності: попит на творчих фахівців у діджитал-економіці зростає, а дефіцит якісних креативних кадрів відчувають компанії в усіх індустріях.
- Відсутність чіткого маршруту. Навіть якщо підліток наважується розглядати творчий напрямок, йому незрозуміло, яку саме спеціальність обирати, які навички потрібні та як виглядатиме реальна кар’єра.
Чому так відбувається
- Соціальний тиск і очікування. Менеджмент і філологія вважаються стабільними професіями, на які завжди є попит. Батьки та родина нерідко транслюють саме ці орієнтири, звичайно ж, з найкращих намірів, але без урахування реалій сучасного ринку.
- Страх перед невідомим. Нові й творчі напрямки сприймаються як нестабільні, попри те, що ринок праці дедалі активніше шукає саме таких фахівців.
- Брак інформації та живих прикладів. Більшість старшокласників обирають спеціальність без системного розуміння своїх сильних сторін і без чіткого уявлення про власний потенціал. Поруч просто немає людини чи середовища, яке могло б показати реальну карту можливостей.
Що буде через 5-8 років
Вступні рішення, прийняті сьогодні під тиском стереотипів, матимуть конкретні наслідки вже через кілька років. Студент, який обрав спеціальність не за покликанням, а за соціальним очікуванням, з високою ймовірністю або кине навчання або отримає диплом і не працюватиме за ним.
Згідно з останніми дослідженнями, 60% українських випускників не працюють за фахом. Для держави це означає витрачені освітні ресурси, для ринку праці — дефіцит фахівців у затребуваних галузях, а для самої людини — втрачені роки і необхідність починати все з нуля вже у дорослому віці.
Розрив між тим, до чого тяжіє молодь, і тим, що вона зрештою обирає, є не проблемою конкретної дитини чи родини. Це системна ситуація, в якій соціальні стереотипи та брак інформації формують вступні рішення сильніше, ніж реальні здібності та інтереси.
