Про програмування вже років 50 пишуть, що це професія майбутнього. Хочеться запитати: «Чому майбутнього?». Це професія минулого і сьогодення, а майбутнього ще немає, бо його можна лише припускати.
Водночас програміст зараз потрібен у будь-якому куточку світу. Навіть там, де немає високотехнологічних компаній, але є інтернет, можна працювати віддалено. Вірний спосіб досягти хорошого рівня життя та фінансової стабільності – освоїти IT спеціальність з розробки програмного забезпечення, тестування, дизайну, верстки або мережевої безпеки.
Чому ВНЗ?
Існують два загальнодоступні способи входу в IT:
- курси;
- ВНЗ.
Курси – швидкий та ефективний шлях, але крім знань програмування нічого не дадуть. Курси без вищої освіти — це ПТУ, затребуване, коли потрібні системі вузькі фахівці. Їх рекомендують тим, хто вже має першу вищу, або хто бажає перекваліфікуватися.
Справді, на курсах можна в стислий термін освоїти спеціальність, але пригадаймо, що університет — це комплексна освіта, яка дає знання з широкого спектру дисциплін. Людина, яка закінчила ВНЗ (якщо, звичайно, вона вчилася), отримує широкий кругозір. ВНЗ як база — набагато кращі за курси, тому що відкриває перспективи в різних галузях.
ТОП 20 IT ВНЗ
- Харківський національний університет радіоелектроніки
- Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут ім. Сікорського”.
- Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”.
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
- Харківський Національний Університет імені В. Н. Каразіна.
- Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”.
- Національний університет “Львівська політехніка”.
- Національний аерокосмічний університет ім. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”.
- Одеський національний політехнічний університет.
- Національний університет “Києво-Могилянська академія”.
- Львівський національний університет ім. І. Франка.
- Вінницький Національний Технічний Університет
- Національний університет “Чернігівська політехніка”.
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
- Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця.
- Чорноморський національний університет імені Петра Могили.
- Державний університет “Житомирська політехніка”.
- Волинський національний університет імені Лесі Українки.
- Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.
- Український Католицький Університет.
Складаючи ТОП 20 ми працювали з Єдиною державною базою даних з питань освіти. Також з сайтами ВНЗ, відгуками роботодавців, студентів та HR компаній.
Ми не враховували середній бал ЗНО та конкурсів зі спеціальностей, оскільки ця система спочатку неповна. Практика показує, що ЗНО негативно позначається на загальному рівні освіти та стимулює не вивчення наук, а тренування здавання ЗНО. Тому рейтинги, що ґрунтуються на множенні кількості абітурієнтів на середній бал, — помилкові. У місті може бути велика кількість вступників із досить високим балом, але низький рівень студентів, освіти та працевлаштування.
Набагато показовим виглядає аналіз сайтів роботодавців з комп’ютерних спеціальностей, а також відгуки HR та фахівців з кадрів. Але й тут треба враховувати, що, наприклад, у Харкові львів’ян буде небагато, а у Чернівцях – мешканців Миколаєва. Тому, аналізуючи якість IT ВНЗ, слід пам’ятати, що так чи інакше це умовність.
