До кінця 2023 року банківська система України збереже всі ознаки стабільності: ризик банкрутства комерційних банків є мінімальним, натомість активно розвиватимуться програми кредитування та депозитів.
Такий прогноз зробив Сергій Мамедов, Голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
Сергій Мамедов, Голова правління ГЛОБУС БАНКУ
На його думку, у другому півріччі 2023 року запорукою розвитку банківської системи є:
- 4-річна програма підтримки від МВФ, яка, з одного боку спрямована на приведення банківської системи України до стандартів ЄС (передусім поступове втілення стратегії об’єднання української банківської системи з європейською), а з іншого — сприятиме поступовому розвитку економіки країни (це і лібералізація валютного ринку, реалізація необхідних реформ для розвитку економіки, низька інфляція тощо) та створить необхідні запобіжники для уникнення будь-яких кризових явищ в банківській сфері,
- макрофінансова підтримка України з боку міжнародних партнерів: з початку року понад 19,8 млрд $ вже були спрямовані на необхідні виплати за державним боргом та на погашення видатків держбюджету — завдяки міжнародній фінансовій підтримці в надскладних умовах війни український бюджет буде бездефіцитним,
- поступовий розвиток економіки країни: за відкоригованими оцінками НБУ цьогоріч зростання ВВП країни може скласти понад 2,4%, а за прогнозом МВФ — до 3%,
- низька інфляція, яка за новим прогнозом НБУ до кінця року не перевищить 15,3-15,6%.
“Міцна банківська система — це, безумовно, одна із важливих складових внутрішньої економічної та навіть політичної стабільності. І кропітка робота урядовців разом з НБУ дають змогу комерційним банкам розвиватися: “реанімовувати” і модернізовувати свої продукти, розширюючи можливості для потенційних клієнтів кредитуватися чи відкривати депозити за найбільш прийнятними для них умовами”, — вважає Сергій Мамедов.
З огляду на сприятливий економічний прогноз в країні, а також плани НБУ з поступової лібералізації валютного і фінансового ринку, експерт виділив 3 пріоритетні напрями розвитку банківських продуктів на друге півріччя 2023 року:
- гривневі депозитні програми з терміном розміщення від 6 міс. до 1 року,
- участь у державних програмах кредитування (зокрема у програмі з кредитування малого і середнього бізнесу “5-7-9” та іпотечній програмі “єОселя”),
- кредитування (кредити на розвиток бізнесу, споживчі кредити, спільні іпотечні програми банків і девелоперів, автокредитування).
За словами Сергія Мамедова, завдяки ефективним заходам НБУ з популяризації гривні, як надійної валюти для збереження та примноження статків громадян, в Україні створені майже оптимальні для воєнного стану умови для подальшого розвитку депозитних гривневих програм.
Він нагадав, що завдяки запровадженню 3-місячних депозитних сертифікатів під 25% комерційні банки отримали змогу не лише змінити пріоритети із залучення коштів громадян на більш тривалі у часі вклади (від 6 міс. до 1 року), а й суттєво поліпшити їхню прибутковість: так станом на початок червня максимальні ставки за депозитами терміном розміщення від 9 міс. до 1 року досягли 20-21%.
Посилаючись на дані аналітиків ГЛОБУС БАНКУ, фахівець переконаний, що у другому півріччі гривня буде надалі зміцнюватися: очікується, що готівковий курс обмінних пунктів знизиться до рівня офіційного (безготівкового) курсу валют. Паралельно з цим, як вважає експерт, НБУ очікувано може вдатися до зниження облікової ставки на 2-5 в.п., що вплине на розмір відсотків за депозитними вкладами. Очільник банку прогнозує, що потенційне зниження облікової ставки з 25% до 20% призведе до зниження депозитних ставок в середньому на 3-4 відсоткових пункти.
“Зниження ставок за депозитами — це цілком прогнозована реакція ринку на майже “нульову” інфляцію, а також на рівень міцності та надійності гривні, одним із виразників якої є саме розмір облікової ставки. Відтак інфляція не “з’їсть” вклади громадян, а чистий прибуток за гривневими депозитами залежно від розміру та строковості вкладу не зазнає істотних змін, тобто залишиться максимально привабливим: він триматиметься на рівні 3-6%, що є добрим стимулом для громадян відкривати більш тривалі в часі вклади”, — наголосив Сергій Мамедов.
Окрему увагу експерт приділив розвитку іпотечного кредитування, зокрема через механізм спільних програм банків і забудовників. Він нагадав, що з 2023 року за активної участі Конфедерації будівельників України, системних великих девелоперів та принципової позиції комерційних банків, які розуміють стратегічну потребу у якнайшвидшому відновленні обсягів будівництва та повернення довіри покупців до первинного ринку, цей механізм поступово почав реанімовуватися. Так станом на червень уже кілька банків поновили напрямок спільних із забудовниками іпотечних програм. На думку спеціаліста, такі програми дають змогу громадянам не лише придбати житло на первинному ринку за вигідними ставками (від 7,9% до 12% терміном погашення до 3 років, від 12,5% до 15,9% терміном на 5 років і від 3% на перший рік і до 22,9% на подальші 9 років за умовами 10-річної іпотеки), а ще є додатковим фактором надійності здійснення покупки, адже банки ретельно вивчають забудовників.
“До кінця року, з огляду на можливе зниження розміру облікової ставки НБУ, економічну кон’юнктуру, реформу будівельної галузі, цілком очікуваною стане поступова “лібералізація” ставок за іпотечними програмами комбанків: ставки за іпотечними кредитами можуть знизитися в середньому на 3,5-5%”, — підкреслив Сергій Мамедов.
Щодо розвитку державної іпотечної програми “єОселя”, то, за даними експерта, станом на червень, у ній беруть участь лише 5 з 65 діючих банків. А з початку дії програми (з 1 жовтня 2022 року) було видано понад 1300 кредитів на загальну суму більше 1,8 млрд грн, що становить трохи більше 3% від загальної кількості заявок на отримання таких кредитів.
На його погляд, головною перепоною для більш ефективного втілення програми (це передусім кількість виданих кредитів, кількість залучених до програми банківських установ, розширення програми на первинний ринок житла, збільшення переліку категорій громадян, що можуть скористатися пільговою іпотекою тощо) є складності з її фінансуванням.
“Для задоволення потенційного попиту на “єОселю” знадобиться до 200 млрд грн, всі розуміють, що в умовах війни це реалізувати буде вкрай важко”, — сказав він.
Експерт вважає, що вже зараз необхідно готувати підґрунтя до швидкого розвитку державної іпотеки за такими напрямками: 1) стратегія на безперервне фінансування програми (щоб на постійній основі задовольняти щонайменше 30% від обсягу місячних заявок на кредит), 2) формування інвестиційних джерел, в т. ч. від іноземних фінансових та інвестиційних організацій під державні гарантії (це можуть бути цільові кошти саме на відновлення та розвиток будівництва житла, розвиток банківського сектору тощо).
“Лакмусом” ефективності “єОселі” буде зростання кількості комерційних банків, долучених до цієї програми, а щомісяця кожен банк-учасник програми укладатиме в середньому до 100 іпотечних договорів. Тобто, ефективна програма — це близько 1000 угод щомісяця із потужним акцентом на первинний ринок. Але така перспектива стане можливою вже після перемоги у війні”, — наголосив Сергій Мамедов.
Експерт зазначив, що у другому півріччі в сегменті кредитування спостерігатиметься поступове посилення конкуренції комерційних банків за клієнта, а завдяки стабільній економічній ситуації ближче до четвертого кварталу варто очікувати зниження відсотків майже за всіма кредитними програмами.
“Чим міцніша економіка, чим міцніша гривня, тим більше підстав для посилення конкуренції між фінустановами за клієнта. А зниження вартості залучених ресурсів під кредитування, що стане можливим в умовах перегляду облікової ставки та стабільного ринку валют, стимулюватиме впровадження більш лояльних умов для всіх кредитних продуктів: іпотеки, автокредитування, кредитів на розвиток бізнесу і споживчих кредитів, що безсумнівно “потягне” вгору попит”, — підсумував Сергій Мамедов.
