З оголошеного Дональдом Трампом «Дня визволення» — підвищення мит на імпорт — минув місяць. За цей час «покращення» відчули майже всі американські компанії, особливо ті, чиє виробництво або продажі тісно зав’язані на Китаї.
Залежність американських брендів від Китаю
В статті розповідаємо про залежність топових американських брендів від Китаю. Зокрема — чому збирання iPhone складно перенести в інші країні, навіщо Facebook співпрацював з китайською комуністичною партією та як рідкоземельні метали впливають на виробництво літаків F-35 і ракет Tomahawk.
Apple
Практично на кожній коробці iPhone зазначено: «Розроблено в Каліфорнії. Зібрано в Китаї».
«Немає у світі жодного ланцюга поставок, який був би для нас важливішим, ніж Китай»,
— казав головний виконавчий директор Apple Тім Кук в інтерв’ю минулого року. Хоча офіційних даних щодо процесу виробництва компанія не надає, висновки можна зробити на основі такої інформації:
- Аналітики оцінюють, що в Китаї збирається близько 90 відсотків iPhone, 80 відсотків iPad та понад 50 відсотків Mac.
- Компоненти для iPhone — а їх понад 1 тисяча — постачаються з більше ніж 50 країн. Згідно з аналізом Nikkei Asia, близько 150 з 187 провідних постачальників Apple у 2024 році мали заводи в Китаї.
- У річному звіті Apple йдеться, що «практично все» її виробництво здійснюється партнерами, переважно розташованими в материковому Китаї, Індії, Японії, Південній Кореї, Тайвані та В’єтнамі.
«Apple ніде сховатися, — каже професор азіатських досліджень Гавайського університету в Маноа Ерік Харвіт. — Незалежно від того, де вони виробляють свої технології, вони побачать вищі витрати».
Цікаво, що свого часу Китай та Apple стали одне для одного рятівним колом. Наприкінці 90-х, коли Apple опинилась на межі банкрутства, компанія почала відкривати виробничі лінії в Китаї, що допомогло їй в боротьбі з конкурентами. Китайська економіка як раз відкривалася для іноземних компаній, щоби стимулювати виробництво та створювати більше робочих місць, і Apple стала візитівкою для налагодження співпраці з західними ринками.
На той момент Китай не був готовий виробляти iPhone. Але Apple обрала власних постачальників і допомогла їм перетворитися на «суперзірок виробництва», каже експерт з ланцюгів поставок Лін Сюепінг. Наприклад, пекінську компанію Jingdiao, яка зараз є провідним виробником високошвидкісного прецизійного обладнання. Раніше компанія лише різала акрил, але зрештою розробила обладнання для різання скла та стала «зіркою обробки поверхні мобільних телефонів Apple».
Зі зростанням прибутку Apple зростали й її складальні лінії в Китаї. Наразі Foxconn, тайванський виробник електроніки, що працює в Китаї, керує найбільшим у світі заводом iPhone у Чженчжоу, яке називають «містом iPhone».
Foxconn, тайванський виробник електроніки, що працює в Китаї, керує найбільшим у світі заводом iPhone у Чженчжоу, яке називають “містом iPhone”
Після початку тарифної війни Financial Times повідомила, що до кінця наступного року Apple збирається перенести виробництво з Китаю до Індії. Але аналітики вважають, що це не допоможе значно знизити витрати, пов’язані з тарифами, адже компоненти iPhone все ще вироблятимуться в Китаї та інших країнах.
«Є величезний перелік проблем, створених тарифами, і перехід до Індії не вирішує всього, — пояснює партнер і старший керуючий директор MoffettNathanson Крейг Моффетт. — Звичайно, це певною мірою допоможе, але я би поставив під сумнів, як це працюватиме».
За його словами, диверсифікуватися в Індію не так просто, враховуючи, що ланцюг поставок Apple все ще буде зав’язаний на Китаї.
Про перенесення виробництва до США також не йдеться. Американська фінансова компанія Wedbush Securities заявила, що в цьому випадку вартість iPhone зросте більш ніж утричі. Окрім того, постає проблема з інженерами. Протягом багатьох років Apple розвивала в Китаї рівень виробничої експертизи, що тепер ускладнює відмову від цієї країни. Професор бізнес-школи Айві в Канаді та експерт з ланцюгів поставок Apple Фрейзер Джонсон стверджує, що економіка США не має ні потужностей, ні робочої сили для складання iPhone:
«Навчити 200–300 тисяч людей приходити та збирати iPhone просто непрактично».
Meta
Ключовий фактор залежності Meta від Китаю — прибутки від реклами. За даними останнього річного звіту компанії, її дохід у Китаї у 2024 році склав 18,35 мільярда доларів — трохи більше 11 відсотків від загального обсягу продажів. Йдеться передусім про Temu та Shein, які складають основну частину китайського бізнесу Meta. Якщо у цьому році онлайн-гіганти скоротять рекламні кампанії на платформах Meta, американська компанія може втратити 7 мільярдів доларів, йдеться в дослідницькій записці MoffettNathanson.
«Важливість Китаю для бізнесу Meta не можна недооцінювати, — пишуть аналітики. — Хоча Meta не надає розподіл доходів на рівні країн у Європі, ми логічно можемо припустити, що Китай є другим за величиною джерелом доходів Meta після Сполучених Штатів: чудова позиція для країни, де Meta не має користувачів чи активних платформ».
Наприкінці квітня фінансова директорка Meta Сʼюзен Лі заявила, що «азійські експортери електронної комерції» вже скоротили витрати на рекламні кампанії в соцмережах. За її словами:
«частина витрат була перенаправлена на інші ринки, але загальні витрати цих рекламодавців нижчі за рівень, що був до квітня».
Між тим практично одночасно з початком тарифної війни спливли цікаві подробиці про співпрацю Марка Цукерберга з Китаєм.
У 2016 році Марк Цукерберг зустрічався в Пекіні з головою китайської пропаганди Лю Юньшанем
Колишня директорка з питань глобальної державної політики Facebook (з 2011-й по 2017 роки) Сара Вінн-Вільямс стверджує, що Facebook співпрацював з китайською комуністичною партією в обмін на доступ до місцевого ринку:
«Протягом семи років я бачила, як керівники Meta неодноразово підривали національну безпеку США та зраджували американські цінності. Вони робили це таємно, щоби завоювати прихильність Пекіна та побудувати бізнес вартістю 18 мільярдів доларів. Під час моєї роботи керівники компанії брехали про те, що вони робили з комуністичною партією Китаю, співробітникам, акціонерам, Конгресу та американській громадськості».
Вінн-Вільямс каже, що Цукерберг був «особисто зацікавлений» у ділових відносинах Meta (тоді Facebook) з Китаєм, навіть зобов’язався вивчити китайську мову та «проводив щотижневі сесії з вивчення китайської мови зі співробітниками». Також, за словами колишньої співробітниці, модель штучного інтелекту Meta, відома як Llama, використовувалася для допомоги при розробці китайського штучного інтелекту DeepSeek.
В Meta заперечують всі звинувачення.
Boeing
Щоб будувати літаки, Boeing потребує тисячі компонентів, які надходять завдяки величезному світовому ланцюгу поставок. Ця екосистема була фактично зруйнована після початку тарифної війни. За словами аналітиків, нинішня криза — безпрецедентна для аерокосмічного сектору, зокрема й тому, що ця галузь десятиліттями здебільшого перебувала в безмитному середовищі.
Окрім виробництва літаків, тарифна політика вдарила по постачанню вже готової продукції. Китайський уряд наказав місцевим авіакомпаніям припинити поставку вже замовлених літаків Boeing (на Китай припадає 10 відсотків продажів комерційних літаків компанії). Це сталося в період, коли Boeing тільки почав оговтуватися після тривалого спаду, викликаного пандемією та кризою 737 MAX (кількох смертельних авіакатастроф, що сталися з вини виробника).
Китайські чиновники заявили, що їхні авіакомпанії та Boeing сильно постраждали від тарифів, запроваджених США. В міністерстві торгівлі в Пекіні сподіваються, що Вашингтон прислухається до занепокоєнь компаній та створить стабільніше торговельне середовище. Поки що Boeing розглядає можливості продати готові літаки, що були призначені для Китаю, в інші країни.
Оборонна промисловість
На перший погляд, американська оборонна промисловість не настільки залежна від іноземних компонентів, як авіабудівництво. Але насправді у Китая в цій сфері на руках всі козирі. Йдеться про імпорт:
«сировини, як галій, ітрій та тантал, яка є життєво важливою для таких систем, як винищувачі, гелікоптери, броньовані машини та високоточні боєприпаси», — зазначають аналітики.
Загалом Китай контролює значну частину світових поставок рідкоземельних металів, включаючи близько 80 відсотків поставок вольфраму та вісмуту. США не мають можливості виробляти їх у себе у великих масштабах.
Американське виробництво F-35 критично залежить від постачань китайських рідкоземельних металів
Після запровадження американських мит в Пекіні відповіли миттєво, впровадивши набагато суворіші заходи контролю за експортом критично важливих мінералів. Щоб отримати дозвіл на експорт, тепер потрібні спеціальні ліцензії.
«Це точний удар Китаю по ланцюгах поставок Пентагону, які дозволяють створювати наші найпотужніші збройні та оборонні системи»,
— каже Марк Сміт, генеральний директор NioCorp, компанії, яка розробляє критично важливий проект з мінералів у Небрасці.
Назви металів, експорт яких обмежив Китай, мало що говорять пересічному споживачу, але мають критичне значення для зіркових мілітарі-продуктів виробництва США. До прикладу, тербій, один з найважчих для видобутку рідкоземельних елементів, додає температурної стійкості магнітам, які залучені в керуванні ракетами, супутниковому зв’язку та радіолокаційних системах. Рідкоземельні магніти використовують, зокрема, при виробництві винищувача F-35, безпілотників Predator, ракет Tomahawk, підводних човнів класу Virginia та Columbia.
Окрім рідкоземельних металів, Китай наразі контролює майже 90 відсотків світового ринку комерційних дронів і виробляє більшість ключового обладнання, що використовується для їхнього будівництва: планери, акумулятори, радіостанції, камери та екрани. Такі дані наводить дослідницька фірма Drone Industry Insights UG.
Через свою залежність США на роки відстають у створенні виробничої інфраструктури, яка могла б наблизитися до китайської.
«Ми майже повністю залежимо від нашого головного супротивника у їхньому виробництві та від нашої здатності їх виробляти»,
— каже Джош Штайнман, який раніше контролював безпеку ланцюгів поставок у Раді національної безпеки.
Кілька американських компаній з виробництва безпілотників, які мають контракти з Пентагоном, намагаються відновити свої ланцюги поставок після того, як китайські санкції обмежили доступ до постачальників.
«Китай може закрити індустрію безпілотників у всьому світі на рік, — вважає Трент Еменекер, який очолює команду в Підрозділі оборонних інновацій Пентагону, що схвалює безпілотники для військового використання. — Це питання національної безпеки не лише для Сполучених Штатів, а й для всього Заходу».
