Французька група компаній електроніки Thales — не на слуху у масового споживача. Але з її продукцією щодня стикаються мільйони людей як в цивільній, так і у військовій сферах. До прикладу, електронні системи виробництва Thales забезпечують зліт та посадку літаків, банківські перекази та роботу систем ППО.
Про інновації з більш ніж сторічною історією, виживання попри неодноразові загрози банкрутства та допомогу Україні у війні з росією розповідаємо в статті.
Продукти для банкінгу, біометрії та літаків
Thales виробляє електроніку для трьох сегментів: аерокосмічної сфери та космосу; оборони та безпеки; кібербезпеки та цифрової ідентифікації.
- Є світовим лідером з управління даних та кібербезпеки, захищаючи 19 з 20 топ-банків. Щодня забезпечує міжбанківські перекази по всьому світу на 5 трильйонів доларів.
- Надає рішення з кібербезпеки для дев’яти з десяти найбільших інтернет-компаній і допомагає захистити інформаційні системи понад 130 державних установ. Обслуговує більше 300 державних програм для ідентифікації та біометрії.
- Забезпечує дві третини літаків у світі бортовими системами для зльоту, посадки та обслуговування пасажирів на борту.
- Є найбільшим в Європі постачальником збройової електроніки і одним з найбільших в світі постачальником електроніки для систем ППО.
- Виробляє компоненти практично для всіх військових систем: зокрема, безпілотників, бойових літаків, радіообладнання, радіолокаційних систем управління вогнем, гідроакустичних систем для підводних човнів. Створює захищені мережі зв’язку і так звані бойові хмарні системи, які допомагають аналізувати та координувати дії на полі бою в режимі реального часу.
Американське коріння, інновації та борги
Група компаній Thales народилася відносно недавно, у 2000 році. Але, як і багато світових військових виробників, успадкувала більше ніж сторічну історію компаній-попередників. У випадку Thales ними стали виробники електроніки Thomson-Houston та радіоелектроніки CSF. Нижче — про найважливіші моменти розвитку.
Thomson-Houston
Хоча бренд Thomson асоціюється з французькою промисловістю, він бере свій початок у Сполучених Штатах.
У 1880-х роках двоє американських винахідників, Еліу Томсон і Едвін Х’юстон, заснували компанію Thomson-Houston Electric Company, що виготовляла обладнання для виробництва та транспортування електроенергії. Компанія стала відома у світі завдяки розробці електричного лічильника, який отримав нагороду на Паризької всесвітній виставці у 1889 році. Патенти на цей пристрій винахідники продали Франції.
За чотири роки партнерство поглибили, створивши в Парижі «Французьку компанію з експлуатації процесів Томсона-Х’юстона». Її очолив банкір Еміль Мерсе: як людина з бізнес-мисленням він розробив стратегію поглинань. Замість того, щоби вкладати кошти в промислові потужності, фірма інвестувала в дочірні виробничі компанії і до Першої світової війни перетворилася на велику індустріальну мережу.
У 20-30-х роках компанія продовжила диверсифікацію, охоплюючи нові ніші в енергетичній сфері. Але після Другої світової, через перерозподіл сил на ринку, вирішила звернутися до нових галузей: професійної електроніки (радіоприймачі, мікрохвильова передача, радари), побутової електроніки (програвачі, телевізори) і побутової техніки (холодильники, пральні машини). У 1950-х Thomson-Houston почала злиття з головним конкурентом у галузі побутової техніки — Hotchkiss-Brandt. Так народилася група Thomson-Brandt.
Compagnie Générale de Télégraphie Sans Fil (CSF)
У 1910 році Еміль Жирардо та Жозеф Бетенод заснували французьке радіоелектричне товариство (SFR). Нова компанія настільки добре зарекомендувала себе, що отримала контракт на встановлення передавача на Ейфелевій вежі. Далі зірковим часом для SFR стала Перша світова.
На хвилі успіху після війни влада залучила інвесторів та створила Compagnie Générale de Télégraphie Sans Fil (CSF), яка стала материнською компанією для цілої мережі, включаючи SFR. Компанії, що входили до мережі, виробляли високочастотні генератори змінного струму, антени, центри передачі та прийому, електронні трубки, кінопроектори, а починаючи з 30-х — і важку професійну електроніку.
Протягом Другої світової заводи CSF працювали на німецьку окупаційну владу. Після війни, у 50-х, бізнес отримав новий потужний поштовх завдяки серії інновацій, зокрема — виробництву конденсаторів.
У 1953 році команда CSF здійснила пряму телетрансляцію коронації Єлизавети II. Окрім Великої Британії, подію транслювали у Франції, Бельгії, ФРН, Данії та Нідерландах. З цього мовлення почалася історія телевізійної мережі Євробачення, яка зараз організує однойменний пісенний конкурс.
Символом успіху CSF наприкінці 50-х став радар Cyrano, яким оснастили бойовий літак Mirage III — один із найбільш продаваних у світі. До того часу CSF вважався потужним гравцем на ринку електроніки з приблизно 50 компаніями та 19 тисячами співробітників. Менше з тим, фінансові показники бізнесу були низькими, адже інновації потребували значних вкладень, що врешті призвело до заборгованості.
У 1960-х роках, коли CSF стала не здатна фінансувати себе, держава змусила компанію звернутися до нового партнера. Ним стала промислова група Thomson-Brandt. Для останньої це була можливість вдосконалити свої технології, для CSF — фінансова опора на потужну промислову групу, яка працює в суміжних сферах, а для держави — формування на французькому ринку конкурента японським та американським технологічним гігантам. Злиття відбулося в 1968 році і дало початок Thomson CSF.
Від Thomson CSF до Thales
У 1970-х роках новий концерн підписує перші великі експортні військові контракти. Ракету Crotale, розроблену у партнерстві з Південною Африкою, замовляють близько десяти країн, зокрема — на Близькому Сході. З ними після нафтових криз 1973 та 1979 років Thomson CSF будує тривалі зв’язки.
В цивільному секторі Thomson CSF обладнує 45 країн 10 тисячами кілометрів телефонних ліній, поставляє супутники до Німеччини та Америки і встановлює системи управління повітряним рухом у Бразилії, Єгипті та Іраку.
Окрім того, 70-ті стають для Thomson CSF періодом ще більшої диверсифікації у сфери телефонних комутаційних пристроїв, кремнієвих напівпровідників та медичної візуалізації. Але розмаїття шкодить електронному гіганту, адже ринок для цих секторів недостатньо великий, а рентабельність проєктів невисока.
Коли на початку 80-х група опиняється на межі банкрутства, французький уряд націоналізує її. Нове керівництво переорієнтовує діяльність Thomson CSF на професійну та військову електроніку. Цивільні активи поступово продають іншим компаніям.
У 1998 році уряд організує угоду про співпрацю між компаніями Aerospatiale, Alcatel і Dassault, яка передбачає внески активів у Thomson-CSF та зміцнення її позицій в галузях оборонної та промислової електроніки. Французька держава знижує частку своїх акцій з 58 відсотків до 40-ка. Новими акціонерами стають Alcatel і Dassault Industries.
У 2000 році група змінює формат: Thomson CSF зливається з Alcatel та Electronic Systems. З перших літер назв цих компаній складається ім’я нової групи — Thales (на честь давньогрецького філософа).
Війна в Україні: скандальний вихід з росії та рекордні прибутки для французького виробника
Невдовзі після повномасштабного вторгнення росії в Україну Thales з’явилася на шпальтах ЗМІ: з’ясувалося, що, попри санкції, введені у 2014 році, компанія продовжувала співпрацю з росією. Зокрема — виробляла продукцію для банків і постачала теплові камери для танків (їх знайшли у Бучі після відступу російських військ). Після скандальних обговорень керівництво врешті заявило, що компанія йде з російського ринку.
Між тим війна в центрі Європи дала новий поштовх розвитку гіганта електроніки. Оборонні бюджети європейських країн, які протягом останнього десятиріччя лише знижувались, почали зростати. А з ними — обсяги замовлень та прибутки, встановлюючи нові рекорди в операційній діяльності компанії:
- Зараз Thales працює в 68 країнах світу та налічує 81 тисячу співробітників.
- З 2022 року вартість акції Thales зросла на 60 відсотків.
- Через нові військові замовлення тільки у тільки у 2023 році компанія збільшила штат на 12 тисяч працівників (зазвичай щорічно набирали 5-8 тисяч людей).
- Обсяг замовлень у першій половині 2024 року, порівняно з першим півріччям 2023-го, зріс на 26 відсотків — до 10 767 мільйонів євро. Обсяг продажів за цей період виріс майже на 9 відсотків, до 9 493 мільйонів євро. Основні сфери зростання — авіоніка, оборона та безпека.
Один з чинників зростання — поставки озброєння Україні. На сьогодні наша країна отримала два комплекси системи протиповітряної оборони виробництва Thales, які включають включаючи радар GM200, центр управління, систему радіозв’язку та повітряні цілевказівники.
Також Україні постачають ракети Starstreak, LMM (Martlet) і Saab NLAW: перші дві виробляються, а остання складається на заводах Thales у Великій Британії. Виробництво на них було подвоєно після початку повномасштабної війни в Україні.
«Раніше концепція панування в повітрі не була пріоритетом у багатьох країнах, особливо в Європі, — каже генеральний директор Thales Патріс Кейн. — Але після бойових дій в Україні здобуття переваги в повітрі знову стало головним у думках європейських стратегічних планувальників. У цій сфері Thales є однією з небагатьох компаній у світі, яка охоплює дві важливі частини систем ППО. Перша — виявлення загрози за допомогою передових радарів, друга — командування та контроль. Thales надає повний спектр для захисту повітряного простору, охоплюючи будь-який системний підхід або системний рівень для об’єднання всієї інформації».
Також Thales розробляє системи протидії іншим загрозам нового часу — дронам та БПЛА. Оскільки вони літають на невеликій висоті, їх важче виявити радарам. За словами Патріса Кейна, для виконання цих задач французька компанія розробила нове сімейство радарів.
У червні 2024 року Thales підписала три угоди з українською промисловістю. Дві з них — з «Укроборонпромом» — передбачають відкриття в Україні спільного підприємства для доставки засобів РЕБ, ППО та радарів, а також їх комплексного обслуговування. Третя — з українським виробником безпілотників FRDM — розробку системи для перевезення та випускання боєприпасів.