Здається, що майже кожен студент, переступаючи поріг компанії як практикант, стикався з цим відчуттям: сумішшю захвату від можливості реалізувати університетські знання на практиці та паралізуючого страху зробити щось “не те” або “не так”, особливо в простих завданнях. Особисто я, прийшовши на практику, відчула саме це.

Авторка статті: Сніжко Олександра, студентка Національного університету “Києво-Могилянська академія” та практикантка PR-агенції M&P Communications
Згідно з дослідженням Mental Health America (2024), представники покоління Z (до якого належить більшість сучасних студентів-практикантів) відчувають найнижчий рівень психологічної безпеки на робочому місці. Близько 63% молодих фахівців зізнаються, що не відчувають впевненості, коли висловлюють свою думку колегам. І близько 60% вважають, що не можуть бути собою на роботі, не стикаючись з негативними наслідками.
Тож невпевненість на робочому місці не якась індивідуальна проблема, а радше системна особливість адаптації нашого покоління.
Університетські лекції дають базу, але на практиці деталі, на перший погляд незначні, можуть суттєво відрізнятись і безпосередньо впливати на результат. Саме в цей час невпевненість може стати вашим постійним супутником. Проте в процесі я зрозуміла, що страх гальмує розвиток сильніше за самі помилки.
Як почати контролювати цей стан, аби практика стала полем для розвитку, а не місцем постійного стресу? Поділюся власними висновками.
Невпевненість на старті — це нормально
Коли я сиділа поруч із досвідченими колегами, мені здавалось, що будь-які мої ідеї жахливі, тож краще просто мовчати. Але насправді від практиканта не очікують якихось миттєвих геніальних ідей. Тут важливіше продемонструвати, що ви знаходитесь всередині процесу та готові вчитись.
Невпевненість є ознакою виходу із зони комфорту. Але це і є місце для розвитку.
Помилка — це не вирок
Останні дані від PR.co (2025-2026) свідчать, що 60% PR-фахівців відчувають себе перевантаженими щодня або кілька разів на тиждень. А головними факторами регулярного стресу є зміна пріоритетів та раптові термінові запити.
Для практиканта цей темп роботи лише множиться за відсутності досвіду. Розуміння того, що навіть професіонали знаходяться у швидкому темпі роботи, може допомогти простіше ставитись до власних помилок.
В агенції ціна помилки може бути високою, але ціна за приховування та ігнорування помилок ще вища.
Важливо для себе запамʼятати кілька неписаних правил:
- одразу після виконання задачі перевірте її ще раз, навіть якщо впевнені в ній на 100%;
- у випадку факапу (надіслали не той файл, неправильно написали якісь дані тощо), негайно виправте це або повідомте керівника;
- замість думок “я бездарність”, “у мене нічого не виходить”, “я нічого не вмію”, проаналізувати, чому виникла помилка. Це перетворить емоційну проблему на зону для вдосконалення.
Ставте питання
Напевно, найбільша помилка практикантів — це мовчати, коли щось незрозуміло, щоб не здатися некомпетентними.
На початку практики я ставила запитання, але якщо після відповіді все одно залишалися сумніви, я обирала варіант “і так розберуся”. Здавалося, що надмірна кількість запитань виставить мене людиною, яка взагалі нічого не знає. Але як результат — лише дарма витрачений час та неправильно виконане завдання.
Перед тим, як виконувати завдання, навіть якщо здається що все зрозуміло, краще проговорити керівнику: “Чи правильно я зрозуміла, що мені треба зробити так то і так то”. Таким чином керівник може переконатись що ваше бачення фінального результату збігається з його очікуваннями. Якщо ж ні, то він має можливість скоригувати вектор вашого руху ще на старті, аби уникнути подвійної роботи. І навіть вже в процесі виконання завдання не соромтеся запитувати.
Цікаво що саме страх “неправильної” комунікації є реальним стрес-фактором. За даними звіту High5Test (2025), 53% працівників відчувають тривогу через можливе неправильне тлумачення їхніх повідомлень у робочих чатах чи пошті. Тому памʼятайте, що уточнювальні запитання на старті є вашим захисним механізмом, а не ознакою некомпетентності.
Маленькі “перемоги” будують впевненість
Не очікуйте, що вам одразу довірять працювати самостійно над якимось масштабним проєктом. Зосередьтеся на якісному виконанні ваших задач: чіткий моніторинг, грамотний переклад, вчасна відправка пресрелізів тощо. Коли ви побачите, що задачі, які на вашу думку “дрібні”, насправді суттєво допомагають команді — впевненість прийде сама собою.
Практика є безпечним простором для того, щоб робити помилки, поки у вас є підтримка досвідчених колег. Кожна виправлена помилка є інвестицією в краще виконання задач в майбутньому. Будь-які комунікації будуються на людях, а людям властиво допускати помилок. І саме вони можуть стати вашою початковою точкою для подальшого розвитку, моментом, коли ти розумієш що треба покращувати і куди рухатись далі.












































































