Пандемія позначилася на роботі та прибутках медіа, а також на комунікації з бізнесом. Щоб дізнатися, що саме змінилося, Be—it Agency провела опитування Be—it Media Watch серед журналістів і редакторів українських видань.
За даними опитування, 21% представників медіа цього року почали більше писати про соціальні ініціативи бізнесу, який допомагав суспільству під час карантину. А майже 54% готові робити це надалі. Очікувано, що журналісти вважають масштаб і реальну значимість таких ініціатив як основний привід про них говорити. В цілому ж пандемія показала, що соціальна активність бізнесу – реальний репутаційний інструмент, який зараз отримав «друге дихання».
Пандемія додала соціальних і прикладних тем у медійний порядок денний. Але не для всіх
Тема пандемії відходить на другий план, а медіа готові писати про цікаві історії успіху українських компаній, нові продукти, технології та сервіси, подорожі Україною, а також планування сімейного бюджету й альтернативні способи заробітку. Залежно від профілю, медіа хотіли б мати більше інформації про адаптацію та виживання бізнесу в нових умовах (кейси) та про віддалену роботу й навчання (зарплати, пристрої і сервіси, інформаційна безпека вдома тощо). Також журналістам цікаво отримувати більше перевірених даних про те, як підтримувати психічне і фізичне здоров’я, з фаховими рекомендаціями. А от спеціалізовані ЗМІ, наприклад, аграрні ЗМІ та медіа про технології, відзначають, що взагалі не відчули впливу пандемії на актуальність певних тем.
Майже 40% опитаних журналістів хочуть отримувати новини від компаній частіше
Топ-3 формати в комунікаціях, яких зараз бракує журналістам, – це події, візуальні матеріали до пресрелізів (ілюстрації, інфографіка тощо) та інформація від перших осіб.
У відповідь на питання, чи цікаву, актуальну та корисну для роботи інформацію отримують ЗМІ від компаній, майже 40% журналістів і редакторів відповіли ствердно. Але проблема нерелевантних пресрелізів без чіткого інфоприводу чи користі для читача, на думку опитаних, досі є. Також медіа хочуть від пресслужб більш адаптованих матеріалів – під видання та автора.
Троє з чотирьох опитаних надають перевагу комбінованим подіям, щоб обирати – відвідати їх чи підключитися до трансляції. Повернутися ж виключно до традиційного офлайнового формату охочих не знайшлось. При цьому журналісти відзначають, що не почали активніше відвідувати події, навіть коли вони з’явились онлайн. А 23% «відвідують» події навіть рідше.
Тільки 5% зазначили, що в їхніх редакціях є окремий спеціаліст, відповідальний за фактчекінг. Більшість відзначає, що факти контролює і перевіряє автор статті або редактор. Для того щоб перевірити інформацію, журналісти, як і раніше, звертаються до пресслужби компанії чи організації або «гуглять» в інтернеті. Загалом медіа ретельніше перевіряють суспільно важливі теми й резонансні цитати, інформацію, що походить із соцмереж, російських ЗМІ та анонімних джерел, на які посилаються інші ЗМІ. Також вони намагаються користуватися як джерелом тільки виданнями з репутацією. Загалом близько 70% респондентів не відчули, що обсяг недостовірної інформації в період пандемії зріс порівняно з тим, як було раніше.
Журналісти переважно (79%) звіряють з пресслужбами компаній та організацій інформацію зі сторонніх джерел. Ті, хто не звертаються до піарників за уточненнями, пояснюють це їхніми неконкретними відповідями на запити або браком часу.
Криза пожвавила трансформації та оновлення в редакціях
Близько половини опитаних відзначили зниження доходів від реклами в їхніх виданнях. З погіршенням фінансової ситуації в редакціях 44% були змушені скоротити витрати на нові проєкти та залучати фрілансерів. Кожен другий опитаний зауважив, що криза додала роботи. Однак при цьому для більшості вона ж стала приводом запровадити нові формати у виданнях. А близько третини вдалися до пошуку нових бізнес-моделей і концепцій фінансування та адаптували контент-стратегію.
Більшість медіа визнають, що спецпроєкти є важливими для доходу редакції. Причому в роботі над спецпроєктами, на думку опитаних, відбувається досить ефективна взаємодія між ЗМІ та компаніями. Адже їхнє бачення того, якими мають бути спецпроєкти, збігається з баченням замовника у 44% і «50/50» – ще у 26%.
«В комунікаціях ми бачимо, що криза актуалізує важливі теми й інструменти. А також створює простір для експериментів. Ми вчимося ще ефективніше проводити події онлайн, підбирати нові ідеї для контенту та переконувати топ-менеджерів не уникати особистого спілкування в непростий рік, а редакції – шукати й знаходити нові формати», – коментує Мирослава Грібова, керівниця практики корпоративних комунікацій Be—it Agency.
«Також пандемія вкотре показала важливість партнерства. Наприклад, увага медіа до суспільно-важливих активностей від бізнесу додатково надихає компанії детальніше про це розповідати, плануючи спецпроєкти. Що у свою чергу цікаво медіа. Щоб ця співпраця була ефективніша, з досвіду, рекомендуємо на початку великих проєктів робити спільну зустріч команда+клієнт+редакція, причому важливо, щоб був присутній редактор чи журналіст, який відповідатиме за текст. І обов’язково зустрічатися в такому ж складі, якщо попри час і зусилля результат не відповідає очікуванням, а аргументи усіх сторін накопичуються. Це допомагає швидше знайти конструктивне рішення, а також дозволяє краще розуміти редакції тим клієнтам, які зазвичай не спілкуються з медіа напряму, і навпаки – команда медіа краще розуміє компанію», – радить Мирослава Грібова.
Be—it Agency дякує усім колегам у ЗМІ, хто долучився до опитування.
