«Якщо ви відправите мільйон людей на Марс, вам краще надати їм якийсь спосіб зв’язку, — говорила у 2016 році керівник та операційний директор SpaceX Гвінет Шотвелл про довгострокове бачення компанії Starlink. — Я не думаю, що люди, які вирушать на Марс, задовільняться старомодними радіоприймачами. Вони захочуть користуватися своїми iPhone чи Android».
Звичайно, не це головна мета Starlink: Маск планує отримати від супутникового інтернету дохід для створення бази на Марсі. Але зараз ці плани може змінити військовий потенціал Starlink, який відкрився після нападу Росії на Україну.
Оптоволоконний vs супутниковий інтернет
Starlink як підрозділ SpaceX розпочав розробку мережі орбітальних супутників у 2015 році. Чому Маск обрав супутниковий інтернет, а не більш традиційний оптоволоконний?
По-перше, тому що може: спеціалізація материнської компанії SpaceX — доставка вантажів на навколоземну орбіту, і таких само потужних конкурентів у цій галузі вона поки не має.
По-друге, оптоволоконний інтернет доступний не скрізь. Особливо, коли йдеться про сільські чи малозаселені райони. Саме ці ніші Маск мав намір охопити насамперед.
Перші супутники Starlink почали запускати у 2018 році. Наприкінці 2020-го компанія отримала грант від Федеральної комісії зі зв’язку США на суму близько 885,5 мільйонів доларів, що дозволило Starlink прискорити зростання.
Протягом останніх кількох років ракета SpaceX Falcon 9 регулярно доставляла на навколоземну орбіту партію приблизно з 60 супутників. Черговий такий запуск відбувся 17 червня, коли Starlink відправив ще 53 супутники.
Liftoff! pic.twitter.com/28eNKniMqe
— SpaceX (@SpaceX) June 17, 2022
Зараз на орбіті знаходяться понад 2 тисячі супутників Starlink, які утворюють найбільше «сузір’я» навколо Землі. Завдання Маска – охопити супутниками всю Землю. Для цього на орбіті їх має бути 42 тисячі.
Проблеми: швидкість інтернету та загроза навколишньому середовищу
Щоб підключитися до інтернету Starlink, клієнти мають купити антену. Вона сканує небо та вибирає найближчий супутник. Чим коротша відстань до нього — тим вища швидкість з’єднання. Тому Starlink займає набагато нижчі орбіти, ніж традиційні супутники: близько 550 км над поверхнею Землі.
Після запуску ракета-носій виводить партію супутників Starlink на початкову «парковочну орбіту» на висоті близько 440 кілометрів. Там вони розгортають сонячні панелі та починають рухатися до кінцевих позицій.
У цей час супутники відбивають сонячне світло, їх добре видно у нічному небі. Наскільки добре, що це турбує вчених. У 2019 році Міжнародна астрономічна спілка заявила, що яскраве світло може загрожувати навколишньому середовищу. Після цього в Starlink почали тестувати нові конструкції супутників: з покриттям антивідблиску і сонцезахисними козирками.
Тим часом Starlink планує виводити супутники на орбіту на ще нижчих висотах. Це дозволить збільшити швидкість інтернет-з’єднання, яка поки що програє оптоволоконній (наприкінці 2021 року середня швидкість з’єднання за допомогою Starlink становила 100 Мбіт/с). А головне – дасть перевагу перед конкурентами (над аналогічними проектами працюють кілька компаній, зокрема Amazon та OneWeb).
«Симбіотична» бізнес-модель
Starlink працює так само, як і інші проекти Маска: у зв’язці з іншими продуктами екосистеми та у розрахунку на майбутнє масштабування.
По-перше, власні ракети дозволяють знизити витрати на запуск супутників на орбіту. По-друге, Маск планує здешевити виробництво комплектуючих, щоб знизити вартість послуг. Нині нові користувачі мають заплатити 499 доларів за купівлю обладнання та 99 доларів за послугу щомісяця. У Starlink розраховують, що масштабування дозволить зменшити ці цифри, щоб супутниковий інтернет за вартістю міг конкурувати з оптоволоконним.
Фактично, Маск створив «симбіотичні» відносини між SpaceX та Starlink. Досягнення в одній із сфер приносять профіт обом: чим досконаліше ракети SpaceX — тим частіше вони можуть доставляти супутники на орбіту. Чим більше клієнтів у Starlink — тим більший дохід отримує компанія. Його реінвестують у програму SpaceX і зрештою — у космічний туризм на Марс.
Starlink в Україні та погрози Китаю
Зараз Starlink пропонує послуги приблизно 500 тисячам користувачів у 32 країнах. До цього списку входить і Україна. За день після нападу Росії Starlink відправив в Україну перше обладнання для супутникового інтернету. Усього за останні три місяці компанія доставила до України 15 тисяч комплектів.
Супутниковий інтернет став незамінним на війні і для військових, і цивільних. І хоча російські хакери, за словами Ілона Маска, намагалися зламати Starlink, ці спроби зазнали невдач. Захистити сигнал від втручань ззовні вдалося, випустивши лише одне оновлення.
На початку червня Starlink отримав ліцензію оператора в Україні. Це означає, що замовити послугу супутникового інтернету може будь-хто.
Тим часом новий, військовий, потенціал супутникового інтернету може змусити Маска змінити стратегію. Якщо американські генерали переконалися в «користі та ефективності» Starlink (що може означати нові контракти та фінансування), то Китай (критично важливий для Маска ринок, на який припадає чверть доходу Tesla) розцінив супутниковий інтернет як загрозу.
Компанії Маска критикують за глибокі зв’язки з військово-промисловим комплексом США. Китайські військові побоюються, що Сполучені Штати використовують Starlink для спостереження за Китаєм чи підтримки демократичного Тайваню.
«З одного боку, Starlink може забезпечити більш стабільний та надійний зв’язок для бойових підрозділів, розгорнутих збройними силами США по всьому світу, — пишуть підконтрольні державі китайські ЗМІ — З іншого боку, він також може забезпечувати зображення високої чіткості та навіть відео».
Китайські військові аналітики вважають, що Пекін має розглянути «поєднання м’яких та жорстких методів знищення», щоб вивести Starlink з ладу. Тим часом китайські стартапи та держкомпанії (GalaxySpace та China Aerospace Science and Technology Corporation) планують розгорнути свої супутники на низькій навколоземній орбіті.
Маск поки не коментує загрози Китаю (принаймні публічно), але боротьба за космос набирає обертів. Як вона буде розгортатися та як ще буде використаний потенціал Starlink, очевидно, побачимо вже зовсім скоро.