Якщо у 20 столітті, аби мати статки варто було займатись нафтогазовою галуззю, у 21 — мати хист до впровадження технологій, наразі лише вживати каву з корицею в четвер.
З чого все почалось?
В липні в тік-тоці таролог Аніла порадила пити четвергами каву з корицею, мовляв цей ритуал — магніт для грошей.
@aniladiary всі випиои каву? нагадую грошова медитація в моєму телеграм aniladiary♀️ #кавазкорицею #кавазкорицеючетвер ♬ оригінальний звук – твій таролог❤️
До листопада місяця в українців сформувався новий сценарій споживання. Ритуал єднає high brow профі та секретарок. Представники різних соціальних кіл п’ють каву з корицею з метою збільшення рівня капіталізації. Та про кого незабаром напише Forbes?
Про замовника формування культури споживання кориці, певно.
Хоч нам у бізнес-школі торочать 11 модулів поспіль про алгоритм виникнення бізнесу: власник — потреба — ідея.
Є виключення, коли першопричиною є ідея власника, тоді за справу беруться лобісти, пропагандисти, комунікаційники. І вуаля, ви не тямите ранку без авокадо. У 1990-х роках середній американець з’їдав близько 1,5 фунтів; у 2012 — 5 фунтів. За цей же період споживання свіжих яблук на душу населення фактично скоротилося на пів фунта. Перерозподіл ринку збуту стався завдяки масованій інформаційній кампанії, із залученням акторів, репортерів, семплегністів, ключових медіа-гравців.
Так само у 20-х роках Едвардом Бернейсом було створено попит на оксамит.
“Оксамит був дорогим і рідкісним матеріалом, який використовували лише для особливих випадків. Однак Бернейс вважав, що його можна зробити більш популярним, якщо змінити його сприйняття. Він почав з того, що зв’язався з дизайнерами одягу та театральними продюсерами. Він переконав їх використовувати оксамит у своїх творах. Це допомогло підвищити престиж матеріалу.” — ділиться соціальний технолог.
У 1920-х роках Бернейс був найнятий компанією “Renwick Silk Mills” для просування оксамиту. Він організував показ мод у Метрополітен-музеї в Нью-Йорку. На показі були представлені сукні, зроблені з оксамиту. Моделі були одягнені в розкішні костюми, які підкреслювали красу оксамиту.
Показ мод був успішним. Він привернув увагу засобів масової інформації та викликав інтерес до оксамиту. Попит на матеріал зріс, і “Renwick Silk Mills” отримала значний прибуток.
До речі, Forbes Ukraine вперше презентував Next250 — список 250 перспективних малих і середніх компаній. Герої Forbes NEXT 250 — це ті, хто вже сьогодні визначає, яким український бізнес-ландшафт буде завтра.
Серед яких, виробники спецій.
“Приправка” з виторгом 885 млн грн і «Банка Спецій» з виторгом 24 млн. Отже, чекаємо спонсора нового ритуалу в наступному випуску.
