Поки весь світ експериментує з ChatGPT, інвестори підраховують потенційні прибутки, а в Google переживають за майбутнє пошукової системи. Адже революційну технологію штучного інтелекту, за якою працює бот, вже підхопили десятки компаній, і наразі Кремнієва долина переживає черговий хайп.
Але наскільки ChatGPT — комерційно успішна історія? Чому зараз він навряд чи складе конкуренцію Google? І скільки ще продуктів за цією технологією з’явиться найближчим часом? Докладніше про все — в статті.
Історія ChatGPT: Ілон Маск, революційна технологія та інвестиції Microsoft
Публічний успіх ChatGPT налічує всього кілька місяців: його остання версія, яка миттєво набула шаленої популярності — 1 мільйон користувачів за п’ять днів, — з’явилася у листопаді 2022 року. Але компанія OpenAI, що створила революційний продукт, має довшу історію, пов’язану з гучними іменами Кремнієвої долини.
OpenAI заснували у 2015 році Ілон Маск і колишній голова Y Combinator Сем Альтман. Вони, а також інші відомі підприємці (інвестор Пітер Тіль, співзасновник LinkedIn Рейд Хоффман) пообіцяли виділити на проєкт 1 мільярд доларів.
Метою бізнесменів було створення некомерційної організації з розробки штучного інтелекту (AI), щоби протидіяти його централізації: патенти та дослідження збиралися зробити доступними для громадськості. На сайті OpenAI йшлося, що розробляти штучний інтелект будуть «таким чином, який, швидше за все, принесе користь людству в цілому».
У 2018 році компанія випустила першу версію GPT — найновішого покоління АІ. GPT розшифровується як Generative Pre-trained Transformer. Іншими словами, бота вчили люди на великих об’ємах реального контенту з інтернету (яких саме, не розкривається). Саме тому бот здатний створювати тексти, що максимально нагадують людську мову.
Хоча перша версія GPT була набагато менш потужною, ніж нинішня, вже тоді вона перевершувала схожі продукти на ринку: краще розуміла прочитане та робила висновки на основі змісту. Наприклад, отримавши інформацію про загублений телефон, бот зрозумів би, що ви підете на його пошуки.
Невдовзі OpenAI розробив версію GPT-2: база даних, на яких навчали бота, збільшилася в 10 разів, а тексти, що генерував штучний інтелект, стали більш природними. GPT-2 міг адаптуватися до будь-якої команди, не потребуючи спеціального навчання.
Випуск GPT-2 викликав у AI-спільноти занепокоєння через можливе використання штучного інтелекту не за призначенням. Тому врешті OpenAI випустив для загального вжитку менш потужну версію моделі.
У той же період раду директорів OpenAI залишив Ілон Маск. Як зазвичай, події за його участю викликали багато гучних заяв. В самій компанії повідомили, що причиною стало запобігання можливому конфлікту з інтересами Tesla. Маск наполягав, що не погоджувався з деякими діями та планами команди OpenAI. А пізніше, у 2019 році, бізнесмен повідомив у Twitter, що Tesla змагається за тих же співробітників, що й OpenAI. Протягом останніх років він постійно критикує компанію, яку колись заснував.
У 2020 році OpenAI змінила статус: з некомерційної організації перетворилася на компанію з так званою обмеженою прибутковістю. Це дозволило інвесторам збільшити потенційний прибуток у 100 разів. Решта грошей має бути спрямована на некомерційну роботу.
Того ж року Microsoft інвестувала у OpenAI 1 мільярд доларів, і дві компанії оголосили про партнерство. Наразі OpenAI ліцензує свою технологію виключно для Microsoft, що дозволяє tech-гіганту конкурувати з Google, який розробляє власний штучний інтелект.
У червні 2020 року OpenAI випустив версію GPT-3, набагато потужнішу за попередні: якщо GPT-1 мала 117 мільйонів параметрів розпізнавання та розуміння мови, GPT-2 — 1,5 мільярда, то GPT-3 — 175 мільярдів. За лічені секунди бот обробляє мільярди слів: може вести діалог, відповідаючи, як жива людина, кодити, писати тексти, навчати або генерувати ідеї. Але під час роботи бот не має з’єднання з інтернетом, тож використовує тільки дані, отримані при навчанні.
Оскільки OpenAI обережно ставився до можливості неправомірного використання штучного інтелекту, спочатку доступ до нього був приватним, а згодом — відкритим частково. Врешті наприкінці 2022 року можливостями GPT-3 змогли скористатися бажаючі у багатьох країнах світу. В лютому 2023-го до них доєдналася і Україна.
Конкуренція: Microsoft проти Google, Baidu та Alibaba
Популярність ChatGPT підштовхнула технологічних гігантів до серйозної гри. Нещодавно в Microsoft заявили, що роблять «багаторічні багатомільярдні» інвестиції в OpenAI та планують інтегрувати його у власну пошукову систему Bing. За даними Bloomberg, сума становить близько 10 мільярдів доларів.
Відчувши загрозу власній пошуковій системі, Google в лютому запустив чат-бот під назвою Bard. Як і ChatGPT, сервіс генерує текстові відповіді на запитання на основі інформації, зібраної в інтернеті. Щоправда, у рекламному відео Bard припустився фактичної помилки про телескоп Джеймса Вебба, через що акції Alphabet (материнської компанії Google) за день впали відразу на 9 відсотків.
Аналогічні плани зі створення конкуренції ChatGPT мають і інші технологічні гіганти, зокрема китайські: Baidu та Alibaba.
Проблема конкурентів полягає в тому, що OpenAI дуже різко змінив гру. Допоки компанії на кшталт Google роками працювали над чат-ботами за технологією звичайного штучного інтелекту, OpenAI створив та популяризував Generative AI. Це різновид штучного інтелекту, який здатний створювати щось нове, максимально схоже на продукти людської творчості.
«ChatGPT дав поколінню штучного інтелекту обличчя, те, з чим люди змогли взаємодіяти, — сказав віце-президент компанії Jasper Грег Ларсон на нещодавній конференції Gen AI у Сан-Франциско. — Це кардинально змінило ситуацію. Люди починають сприймати це більш практично, розуміючи, як штучний інтелект вписується в їхнє життя».
Майбутнє: мильна бульбашка чи мільярдні прибутки?
Наразі хайп щодо Generative AI — на піку. За словами генерального директора компанії Anthropic Даріо Амодея, споживачі, стартапи та розробники з «рекордною швидкістю» рухаються до впровадження нової технології:
«Кожен керівник С-рівня запитує: «Яка наша стратегія штучного інтелекту? Кожна компанія матиме штучний інтелект, кожна частина компанії матиме штучний інтелект».
Втім, наскільки глибоко Generative AI проникне в наше життя і чи відбере роботу у людей, поки незрозуміло. Адже навіть перші місяці тестування показали: ChatGPT може видавати невірний фактаж, інколи звучить надто емоційно, ображає сам та ображається на співрозмовників.
Ті, хто розробляють та просувають Generative AI, запевняють: цей інструмент не позбавить людей роботи, адже замінити наші знання, смак та здатність мислити неможливо. Ба більше, експерти вважають, що штучний інтелект підвищить ефективність людей: мовляв, він може навчити співробітників новим прийомам та підштовхнути до інновацій.
Такий оптимізм легко пояснюється. Гучний реліз ChatGPT поставив Generative AI на карту для венчурних капіталістів і технологічних стартапів, які вчепилися за нову перспективну ідею в умовах економічного спаду.
Американські компанії-конкуренти OpenAI (Jasper AI, Runway) минулого року залучили десятки мільйонів доларів інвестицій. Загалом же у 2022 році інвестиції венчурного капіталу в штучний інтелект досягли 1,37 мільярда доларів (78 угод по всьому світу): це приблизно дорівнює сумарним інвестиціям за попередні п’ять років. Найближчими місяцями, за прогнозами, фінансування у цій галузі тільки збільшиться.
Втім, за підрахунками, наразі оцінки стартапів з розробки Generative AI не відповідають їхньому бізнес-потенціалу. За даними Wall Street Journal, ринкова оцінка OpenAI — 29 мільярдів доларів, а потенційний дохід — десятки мільйонів. Хоча компанію розглядають як комерційно перспективну завдяки зв’язкам із Microsoft, поки це не підтверджується реальним доходом. Аналогічна ситуація з іншими подібними стартапами: так, оцінка AI Jasper (1,5 мільярда доларів) в 20 разів перевищує дохід.
Як саме Generative AI може приносити прибуток, незрозуміло, адже створення продукту дуже дороге через використання великих обчислювальних потужностей.
Аналітики Morgan Stanley порівняли ціну за запит у ChatGPT із ціною за пошук у Google. Витрати OpenAI виявилися приблизно в сім разів вищі, ніж у Google (0,02 долара за запит проти 0,003 долара). Навіть якщо OpenAI матиме доступ до Azure (хмарного сервісу Microsoft, який розміщує ChatGPT), запити до нього все одно будуть у чотири рази дорожчими, ніж середній пошук у Google. Тож є ризик, що хайп навколо штучного інтелекту може перетворитися на чергову мильну бульбашку.