Конкуренція та конкурентоспроможність. Що таке конкуренція знають усі. Не вдаючись до офіційної термінології можна сказати, що це суперництво. Таким чином, конкурентоспроможність, просто кажучи — це коли товар, з погляду покупців, кращий за інші такі ж. Обмовимося відразу, що цей термін відноситься до різних об’єктів і суб’єктів: держави, регіону, підприємства, людини, продукції та інших. У цій статті йтиметься лише про останню. До того ж, постараємося викласти тему простими словами, без безлічі наукових формулювань.
А що, без неї ніяк?
Навіщо вона взагалі потрібна, ця конкурентоспроможність? Може, без неї було б простіше та спокійніше? Що, так живуть усі демократичні країни? Це не аргумент. Вінстон Черчилль говорив, що «Демократія — не найкращий спосіб управління людьми, але нічого кращого людство поки не придумало». Відповідь на це питання можна знайти в недавній історії. Старше покоління жило за планової радянської економіки та добре пам’ятає дефіцит товару та його низьку якість. Що, одна країна — ще не показник? Так подібне спостерігалося у всьому соціалістичному блоці, включаючи Кубу. Наприкінці вісімдесятих західні німці, між іншим, не дуже хотіли приєднувати до себе Східну Німеччину після того, як порахували, скільки грошей доведеться вкласти, щоб підтягнути її економіку до рівня ФРН. Адже в сорок п’ятому скрізь було однаково. Ось як опустилася країна менш як за п’ять десятиліть.
В епоху ринкової економіки товар має бути конкурентоспроможним. Image: depositphotos
Що це таке?
Є різні визначення поняття «конкурентоспроможність товару». Наприклад, це сукупність характеристик, що забезпечує його перевагу у задоволенні потреб покупця. Можна сказати й інакше. Це відношення величини користі (не лише матеріальної, а й моральної: престиж, задоволення тощо) від застосування товару до витрат на його покупку та подальшу експлуатацію.
Чого бажає рядовий споживач? «Щоб було хороше та недороге». Тож багато в чому все зводиться до горезвісного співвідношення «ціна-якість». Можна заперечити, що й третій показник — затребуваність продукції. Не найкращий, але терміново необхідний “тут і зараз” товар розхоплюють швидко. У всіх ще в пам’яті, як сметали з прилавків сіль, сірники та продукти тривалого зберігання у березні 22-го. Але конкуренція тут ні до чого, тоді працювали зовсім інші чинники.
Абсолютна конкурентоспроможність — міф
Загалом рівень конкурентоспроможності товару треба оцінювати, виходячи з наступних принципів:
- Це відносне поняття. Він визначається лише у порівнянні з подібною продукцією конкурентів.
- Це нестабільна величина. Він змінюється у часі.
- Він прив’язаний до ринку як географічно в регіоні просування, так і секторально серед певної категорії товарів.
Зі сказаного вище виходить, що абсолютної конкурентоспроможності не існує. Не можна зробити щось ідеальне і на тому заспокоїтись.
Показники конкурентоспроможності
Для великої здатності товару конкурувати із собі подібними важливе значення має співвідношення «ціна-якість». Цей постулат легко трансформується у показники, за якими можна визначити її рівень. Вони поділяються на дві групи. У першу входять економічні критерії, насамперед вартість реалізації, що визначає доступність продукції («ціна»). До другої відносяться споживчі, що безпосередньо впливають на позитивний ефект від споживання («якість»).
Критерії другої групи можна рознести ще за двома класами. У перший (назвемо його техніко-нормативний) підуть ті, що визначаються жорсткими умовами. Кожен товар, відповідно до своєї функціональності та властивостей, має якесь призначення та технічні характеристики, що визначають його ефективність. Сюди ж можна віднести довговічність та надійність, зручність роботи (ергономічність) та безпеку. До цього ж класу належить відповідність товару стандартам та іншим нормативним актам, завдяки чому взагалі дозволено його застосування на території держави чи регіону.
У другий (емоційний) клас вирушать ті, які впливають на привабливість товару (дизайн, упаковка, колірні рішення тощо) чи психологію споживача: відповідність останньої моді, престижність тощо. Хтось купує електродриль вітчизняного виробництва та працює із задоволенням. А комусь потрібна лише Bosch, щоб усі сусіди на нього дивилися із заздрістю. Товари як першої, так і другої групи можуть мати високий рівень конкурентоспроможності завдяки одній якості або сукупності декількох. В останньому випадку можна говорити про синергію. Загальний позитивний ефект не дорівнює сумі ефектів від кожного плюса, вони один одного посилюють іноді до того, що відмовити людину від покупки неможливо.
Image: depositphotos
Які фактори впливають на конкурентоспроможність товару
До основних факторів, що безпосередньо впливають на конкурентоспроможність товару, належать:
- Якість.
- Ціна.
- Маркетинг.
- Продукція конкурентів.
Про перші два було сказано вище. З приводу маркетингу слід зазначити, що він повинен підтримуватися тим самим оптимальним співвідношенням «ціна-якість». В іншому випадку він дає одноразовий ефект. Доведено, що правильно організована реклама здатна змусити людину купити чи не будь-який товар (зрозуміло з тих, які йому хоч трохи потрібні). Але якщо клієнт розчарується у придбанні, його вже не залучать ніякі банери.
Але маркетинг не зосереджується лише на рекламі. І це навіть не лише комплекс заходів щодо просування товару. Сюди відносяться всі аспекти діяльності підприємства, спрямовані на те, щоби забезпечити максимально можливу реалізацію продукції. Так що його можна віднести до таких же важливих факторів, як і перші два. На думку фахівців, перші три фактори за ступенем впливу відносяться як 3:2:1.
Щодо конкурентів — це посилання на те, що конкурентоспроможність відносна.
Методи оцінки конкурентоспроможності та шляхи її підвищення
Щоб оцінити здатність продукції конкурувати з аналогічними товарами інших компаній, використовують різні методи оцінки:
- Диференціальний — розглядають поодинокі параметри товару і порівнюють їх з конкурентними. Застосовують базові значення. Визначають, за якими характеристиками досягнутий лідируючий рівень, а де ні. А також за якими пунктами найбільша відмінність від базових цифр.
- Комплексний — вивчають якусь властивість товару шляхом розгляду всіх показників, що впливають на нього. Останні у разі беруться узагальнені (комплексні). Порівнюють питомі корисні ефекти продукції.
- Змішаний — поєднання перших двох. Одну частину параметрів вважають комплексно, іншу диференціально.
На підвищення конкурентоспроможності товару є багато рекомендацій. Всі вони зводяться до того, що треба змінити щось суттєве: технологію виготовлення, систему контролю якості, асортимент, вартість, порядок ремонту та обслуговування, спосіб реалізації тощо.
