Ефект Еббінгауза полягає в тому, що людина з часом забуває все більше інформації. Зрозуміло, цей факт усім відомий. Заслуга вченого в тому, що він провів дослідження стану «чистої» пам’яті та склав графік (т.зв. крива Еббінгауза), який кількісно показує, скільки даних залишається в мозку після певного часу. Він також зробив за результатами дослідів дуже цікаві та корисні висновки.
Види та обсяг пам’яті. Про користь забування
За тривалістю утримання необхідних відомостей пам’ять буває:
- Сенсорна. Триває недовго ( 0,5 сек). Являє собою інформаційний «відбиток», отриманий одним із органів чуття.
- Короткочасна (оперативна). Об’єм дуже обмежений. Застосовується на вирішення поточних конкретних питань. Багато хто впевнений, що вона не стільки точне відображення подій, скільки їх особисте тлумачення. Аналогом цієї пам’яті у психології вважається обсяг уваги. Для дорослого він дорівнює середньому 7±2 одиниці. Наприклад, займаючись іноземною мовою, людина може одночасно без проблем вивчати 5-9 нових слів.
- Довготривала. Основний вигляд. Вирізняється великою ємністю. За твердженням фахівців, навіть ті дані, які людина не в змозі згадати, насправді зберігаються в її довготривалій пам’яті та можуть бути визвані спеціальними засобами.
Є й інші види: довільна та мимовільна, а також рухова, образна, емоційна та словесно-логічна. Форми різноманітні оскільки пам’ять належить всім видам діяльності організму.
Герман Еббінгауз
У мозку homo sapiens близько 10 млрд нейронів. Кожен утримує велику кількість інформації. За деякими даними, обсяг пам’яті — кілька тисяч терабайтів. Це дуже багато. З іншого боку, щохвилини надходить величезний обсяг даних. І, на жаль, немає можливості, як у комп’ютері, відзначити “прапорцями” важливі файли. В результаті загострюється проблема отримання з пам’яті необхідних відомостей, людині далеко не завжди вдається знайти шукане.
Тому такий важливий процес забування, його можна порівняти з очищенням материнської плати від «сміття». А щоб мати «під рукою» необхідне, треба якось його запам’ятати.
Експерименти Еббінгауза. Крива забування
Німецький психолог Герман Еббінгауз (1850-1909) відомий світу як дослідник людської пам’яті. У два етапи, у 1879-1880 та у 1883-1884 роках він зі своїми студентами проводив дослідження із закономірностей запам’ятовування. За їх результатами у 1885 році було створено «криву Еббінгауза», а висновки опубліковано у фундаментальній монографії «Про пам’ять».
Еббінгауз вирішив дослідити «чисту» пам’ять. Тобто запам’ятовування слів, які не мають жодного сенсу. Чому? Тому що, якщо вивчати цікаву чи корисну інформацію, то ефект виявиться у 9 разів вищим. Тому студентам було надано трилітерні склади типу: каг, лод, гуф тощо. Після цього вчений через певні періоди часу перевіряв кількість матеріалу, що залишився в пам’яті студентів. Результати вийшли такі. Після першої ж години в головах респондентів було лише близько 40% засвоєного. Потім падіння сповільнилося і за 10 годин молоді люди показали результат 35%. Через 6 днів значення впало до 20%, приблизно таким самим воно залишилося і через місяць. На підставі цих даних була побудована крива Еббінгауза.
Графік: Крива Еббінгауза
Під час другого експерименту треба було вивчати текст із «Дон Жуана». Результати вийшли аналогічними.
Висновки Еббінгауза
За результатами своїх робіт Еббінгауз зробив такі висновки:
- Бувають події в житті, на перший погляд прості, але справляють сильне враження. Деякі з них (не всі!) намертво врізаються на згадку. І хоча це було «одноразове» дійство, минає багато років, але спогади про нього залишаються дуже виразними. У той же час події складніші, проте далеко не такі цікаві, а головне, що часто відбуваються, запам’ятовуються ненадовго. Те ж саме можна сказати про дивні факти та незвичайні враження. Хоча вони дуже рідкісні, але запам’ятовуються набагато краще, ніж звичні, але регулярно повторювані.
- Якщо хтось спеціально звертає на «одноразову» подію пильну увагу, то найважливіші етапи потім відновить правильно і з високою точністю.
- Особливістю пам’яті є той факт, що деякі події людина, сама того не усвідомлюючи, відтворює точно. Зате щодо інших він помиляється, будучи впевненим у тому, що все добре пам’ятає. Кожне нове враження не залишається ізольованим. Згодом воно входить в асоціативний зв’язок з іншими, після чого пам’ять про нього може змінитися.
- Допустимо, є якийсь текстовий матеріал. Щоб його вивчити, треба прочитати 4 рази. Помічено, що попереднє прочитання (коли респондент ще знає, що потім доведеться вивчати напам’ять) полегшує наступне заучування. Але кількість таких прочитань має бути більше 4-х (для цього випадку).
- Логічно пов’язані між собою враження відтворюються точніше, ніж розрізнені.
- Кожне наступне повторення підвищує ефективність запам’ятовування.
- Якщо треба щось вивчити, то ефективніше повторювати матеріал щоразу через деякий час (через кілька годин чи днів), ніж кілька разів поспіль.
- Чим вища увага до матеріалу, який треба запам’ятати, тим менше потрібно повторень. Але якщо уваги недостатньо, то збільшувати кількість повторень безглуздо. Тобто необхідна повна концентрація.
Як краще повторювати?
Для ефективного запам’ятовування розроблено методики повторення. Вибір схеми залежить від часу, відпущеного заучування. Перше повторення відбувається відразу після читання тексту. Час кожного наступного дано від попереднього.
Крива Еббінгауза з урахуванням повторень. Повторення «обрізають» низхідні червоні лінії забування і піднімають щоразу до 100% запам’ятаний обсяг матеріалу. Зелена лінія показує, як у довгостроковій пам’яті його закріплюється все більше.
Схема повторень №1:
- Читання тексту.
- Перше повторення.
- Друге — через 20 хв.
- Третє — через 8 год.
- Четверте — через 24 години.
Схема повторень №2:
- Читання тексту
- Перше повторення.
- Друге — через 20-30 хв.
- Третє — через день.
- Четверте — через 2-3 тижні.
- П’яте — через 2-3 міс.
Розрахунок часу в обох схемах заснований на висновках Еббінгауза про те, що найбільше забування відбувається в першу годину після читання. Перша схема підходить тим, кому треба вивчити матеріал за 1-2 дні. Друга — для більшого періоду.
Є інші варіанти. Наприклад, Б. Салліван та Х. Томпсон пропонують схему з 12 етапів, два останні — через 4 місяці та через 2 роки. Кажуть, також дієва. Хоча одним із висновків Еббінгауза був висновок про те, що занадто велика кількість повторень не робить запам’ятовування настільки ефективнішим. Наприклад, якщо повторити матеріал 20 разів замість 10-ти, це не означає, що вийде запам’ятати його в 2 рази краще.
