Я найкраще у світі вмію писати статті для інтернету. Я найкраще розбираюся в рибалці на спінінг. Я найкраще орієнтуюсь у ранньому блюзі…
Коли ви чуєте або читаєте подібні моменти, швидше за все, ви віч-на-віч зустрілися з ефектом Даннінга-Крюґера.
Якщо міцний професіонал говорить або вважає, що нічого не знає і не вміє у своїй галузі, відчуває скутість і швидше за все, ви зіткнулися зі зворотним боком цього ефекту, тому що і тут, і там справа в когнітивних спотвореннях (спотвореному розумінні процесів та явищ).
Що таке ефект Даннінга-Крюґера і як це працює читайте далі в цій статті.
Про Лао-цзи та його друзів
У Стародавньому Китаї попередником Даннінга і Крюґера був мудрець, якого звали Лао-цзи. Все життя він займався тим, що вивчав Дао. Дао — це найскладніша категорія філософії і про нього написані сотні томів, але стисло — це Шлях (з великої літери), а також нерозпізнане розумом, яке охоплює всі протилежності всесвіту. Також це космічна сила, розлита у всьому, що існує на цій та інших планетах.
Зрозуміли? Особисто я не дуже і в ситуації з Дао це нормально, тому що виражене словами Дао не є істинним. Все, що ми знаємо, з позиції даосів, потрібно сприймати в лапках, тому що ніхто не має повноти інформації, та й здібності людини дуже обмежені. Ми не можемо бачити всю картинку цілком, немає можливості подивитися збоку, бути об’єктивними, тобто оцінювати світ і процеси в ньому як окремі явища, тому що самі до них включені.
Людина не має:
- Можливості вийти з процесу, щоб поглянути із боку.
- Недостатньо можливостей для створення адекватної картини світу.
Ще один момент — модель розуміння у вигляді кола.
Уявімо, що всередині знаходиться те, що ми знаємо, а зовні невідоме. Коли обсяг знань збільшується, зростає довжина кола. По всій лінії зіткнення людина контактує з непізнаним, тобто, що більше довжина кола (обсяг знань), то з великою кількістю невідомого доводиться контактувати. Як наслідок — багато дізнаємося і стикаємося з ще більшою кількістю невідомого.
Саме звідси ростуть ноги сократівського: «Я знаю те, що нічого не знаю». Але, крім самих знань, є ще спотворення, які обманюють людину і пропонують не адекватну картину ситуації.
Про ефект Даннінга-Крюґера
Повертаємося до Даннінга з Крюґером, є така схема:
Тут йдеться про спеціалістів різних кваліфікацій. Вчені провели низку досліджень і дійшли висновку, що низькокваліфіковані співробітники схильні переоцінювати свої можливості, тоді як професіонали середнього рівня навпаки занижують самооцінку. Доростаючи до експерта, ситуація стає більш менш адекватною.
У початківців, які тільки-но почали працювати в тій чи іншій галузі, часто виникає думка, що вони можуть усе.
Гіпотезу про це явище Даннінг та Крюґер висунули у 1999 році. Основою для неї стала філософія Бертрана Рассела та його пасаж про те, що впевненість найчастіше походить від того, що люди не володіють усією інформацією. Ну і як наслідок — ті, хто володіє інформацією, відчувають нерішучість і сумніваються.
Для опрацювання цієї теорії Крюґер і Даннінг запустили експеримент на тому, що було доступно викладачам — на студентах у Корнеллському університеті. В результаті вчені дійшли висновку, що некомпетентність корениться в незнанні азів професії.
Для профанів характерні:
- переоцінка себе та своїх можливостей;
- невміння усвідомити свої та чужі навички, як високі, так і низькі;
- нездатність зрозуміти свою некомпетентність.
Пройшовши навчання, некомпетентні люди починають усвідомлювати, як мало вони знали раніше, навіть якщо об’єктивно їх рівень виріс не значно. Тобто, у будь-якому випадку, вчення — світло, а не вчення — темрява.
Де працює ефект Даннінга-Крюґера?
Відповідь проста — скрізь. Кожен із нас багато разів проходить через когнітивні спотворення, у школі, у ВНЗ, на роботі, у різних хобі. Яскравий приклад — диванна аналітика. У нас пів країни експертів у галузі політології та фінансів, а інша половина — у сучасному озброєнні та техніці. Те саме стосується соціології та економіки.
Будь-яка людина в одній області може бути експертом, а в іншій — дилетантом Даннінга-Крюґера. Ми бачимо це коли журналісти ставлять не профільні питання співакам, акторам, мільйонерам та спортсменам. Якогось футболіста можуть любити мільйони, але це не означає, що він розуміється на економіці, а співачка — у політиці. Слухаючи інтерв’ю чи висловлювання акторів не потрібно сприймати це як думку фахівців. Це такі ж люди, як і всі і схильні до когнітивних спотворень.
Тому якщо зірка йде до депутатів, перш ніж голосувати, треба переконатись у її компетенції. Когнітивні спотворення Даннінг-Крюґера — це те, з чим ми стикаємося щодня, коли їдете на СТО, в поліклініку або викликаєте водопровідника.
Перш ніж звернутися до фахівця, потрібно переконатися, чи дійсно він крутий профі, чи в нього не вистачає розуму реально оцінити свої сили.
Сподіваюся, цією статтею я хоч трохи розвіяв темряву незнання та посприяв повному та остаточному просвітленню всіх істот!
