Його величність Інтернет з кожним днем все більше захоплює світ. Проникає в усі куточки планети, впроваджується у кожну сферу життя. І часом здається, що так відбувалося завжди. Начебто й не було того часу, коли ми дітьми щодня проводили на вулицях вільний від навчання час, граючи в добрі дитячі ігри! Тоді не тільки не було Інтернету та смартфонів, а для багатьох і стаціонарний телефон був на диво. Це зараз у більшості з нас немає жодного дня, коли б ми хоч пару годин не «залипали в мережі», спілкуючись у месенджерах, роблячи онлайн-покупки, або просто переглядаючи відео на YouTube.
Загрози цифрової доби
За статистикою, у світі налічується 4,7 млрд. користувачів Інтернету, що становить приблизно 60% населення планети. У порівнянні з минулим роком кількість користувачів зросла на 320 млн. людей. І це, на хвилинку, за рік! Кожна людина в середньому проводить у мережі близько семи годин на день, що становить приблизно 50% часу, який ми маємо, не рахуючи сну. І, як зрозуміло, цей час з кожним роком збільшуватиметься. Чи це добре? Відповідь однозначна: ні.
Звичайно, тут можна послатися на пандемію, віддалену роботу та навчальний процес. Але будьмо чесними перед собою. Багато хто з нас і до пандемії проводили весь свій вільний (та й не тільки), гортаючи стрічку якоїсь соцмережі або граючи в онлайн-ігри. До речі, чи знаєте ви, що кількість користувачів соцмереж перевищила 4,2 млрд людей – 53% світового населення? А за останній рік до цього приєдналися майже півмільярда. Адже Інтернет – один із найвидатніших винаходів людства. Об’єднав увесь світ і все населення. Той, хто зібрав воєдино всі знання, накопичені за мільйони років свого існування.
Тепер ця інформація доступна кожному. Не треба йти до бібліотеки, перечитувати сотні книг для того, щоб дізнатися про якісь відомості. Достатньо відкрити браузер та вбити потрібне слово у пошуковий рядок. І всі знання, здобуті науковцями, виявляться перед нами. Але чомусь ці знання не дуже цікаві людям. Набагато цікавіше подивитися чийсь Інстаграм, або погортати стрічку на Фейсбуці.
Виходить така ситуація, коли люди – користувачі Інтернету – з кожним днем повинні ставати освіченішими і розумнішими, але, за фактом, все відбувається з точністю до навпаки. Спостерігається поступова деградація особистості, як у розумовому плані, і у фізичному. Так, дослідник М. Бренд ще у 2016 році зауважив, що залежність від Інтернету викликає депресію, тривожний розлад, синдром дефіциту уваги та проблеми з гіперактивністю. А з 2013 року європейські вчені ввели в психіатрію таке поняття, як ігровий розлад особистості, що формується через 12 місяців регулярного онлайн-геймінгу. Якщо відключити Інтернет під час гри, користувач з подібним захворюванням відчуватиме почуття, якими можна порівняти з втратою близької людини.
Інтернет створив навколо кожного з нас певну зону комфорту. Людині по суті не потрібно виходити з дому. У Росії в 2020 році, згідно з дослідженням PwC, кількість фрілансерів вже становила 14 млн осіб, а це, на хвилинку, 20% працездатних громадян. А в США фріланс-ринок становить 59 млн, як повідомляє Statista, і це перевищує 20% від населення країни. І ця цифра зростатиме з огляду на нинішню ситуацію у світі, коли багато компаній скорочують штат або розоряються, не витримуючи конкуренції в умовах пандемії. Отже, все більше людей шукатимуть нові спеціальності, пробуватимуть себе в інших професіях. З урахуванням поточної обстановки більшість цих професій буде пов’язана з фрілансом. Ось і виходить, що люди потроху деградують: робота вдома, покупки онлайн, спілкування з друзями також онлайн, у соціальних мережах та месенджерах. Також і зі знайомствами, тут все аналогічно та сумно. Pew Research Center провів дослідження, як у США ставляться до онлайн-дейтингу, і 26% американців зізналися, що негативно. Опитані вважають, що інтернет-знайомства пов’язані з нечесністю, недостатнім емоційним зв’язком, занадто великим вибором варіантів, зневагою до духовного світу партнера, грубістю. Також, якщо ви забули провести тест на перевірку IP-адреси, через дейтингові сервіси на вас можуть вийти шахраї та відстежити вашу онлайн-активність.
А найстрашніше, що заручниками ситуації стали діти. І це не тільки тому, що через COVID закрилися всі школи. З кожним роком все більшої популярності набувають онлайн-школи. А це вже шлях у нікуди. Адже ні для кого не секрет, що для нормального розвитку дитина повинна перебувати в соціумі. Людина істота соціальна, так вже склалося. Кесі Іарл із Peaks Media заявляє:
– Якщо онлайн-курс передбачає елемент дискусії, це потрібно від учнів у формі посту. Тож у школярів відсутня міжособова комунікація. Нема підтримки. Також школярі, які відстають із деяких предметів, змушені розраховувати лише на себе, навіть якщо не зрозуміли матеріал. Крім того, онлайн-навчання не підходить учням з низьким рівнем мотивації та концентрації.
Підступи кіберзлочинців
Але це ще не всі небезпеки, які несе всесвітня мережа. З розвитком Інтернету та цифрових технологій, не тільки інфраструктура стала електронною, а й з’явилося безліч видів інтернет-шахрайства. Від дрібних здирств до складних кіберзлочинів геополітичного масштабу. І тут нема чого дивуватися, адже колись наприкінці 1950-х, після запуску в СРСР першого космічного супутника Землі, Міністерство Оборони США віддало наказ агентству з впровадження нових технологій DAPRA розробити та впровадити комп’ютерну мережу для передачі даних. Як вважалося, це мало підвищити ступінь інформаційної безпеки в країні. По суті, проєкт своєю появою завдячує холодній війні, яка тоді йшла. Та й взагалі, практично всі світові технічні та інформаційні технології розробляються насамперед для військових цілей. І інтернет тут не став винятком. І якщо на геополітичні мережеві атаки ми вплинути не можемо, то хоча б свої особисті дані та фінансові кошти, як правило, захистити здатні.
Зараз із зростанням кількості торгових інтернет-майданчиків у геометричній прогресії зростає кількість шахрайств. Одним із різновидів таких злочинів є атака посередника. Суть афери в тому, що при здійсненні угоди між продавцем та покупцем на онлайн-сторінці інтернет-магазину впроваджується третя особа та веде переговори як з першою, так і з другою стороною. Переконує клієнта повідомити банківські дані, а продавця – дати доступ до облікового запису. Таким чином, шахрай може розплатитися за своє замовлення вашими грошима та використовувати чужий обліковий запис для злочинів від імені жертви.
Також великою популярністю у кіберзлочинців користується так званий фішинг (від англ. «вивуджувати»). Мета – знайти конфіденційні дані користувачів, таких як логіни, паролі. Робиться це шляхом розсилки листів на емейл від банків або, скажімо, відомих торгових мереж. Після того, як людина відкриває листа, їй пропонують перейти за посиланням на магазин або онлайн-банк. Але натомість користувач потрапляє на підроблену сторінку шахраїв, де він, думаючи, що знаходиться на сайті свого банку, вводить логін та пароль. Далі хакери отримують доступ до банківських рахунків та облікових записів жертви.
Програма-вимагач (ransomware) – ще один засіб хакерів для отримання легких грошей. Тут принцип роботи шахраїв схожий на фішинг. Користувачеві також надсилається лист на пошту від якоїсь відомої організації. Відкриваючи його, жертва заражає комп’ютер вірусом, який блокує програмне забезпечення, а на моніторі з’являється повідомлення, в якому йдеться про те, що ви повинні переслати певну грошову суму на чийсь рахунок. Інакше вся інформація на вашому комп’ютері буде знищена.
Це далеко не всі види шахрайств – їх десятки, якщо не сотні. Але суть у них одна: обманом чи шантажем одержати з вас гроші.
Тут треба пам’ятати одне: в Інтернеті зараз навіть звичайному користувачеві потрібно бути дуже уважним, не менш обережним, ніж, перебуваючи на великому міському ринку. З однією тільки різницею, що на ринку на вас чекають «кишенькові злодії» і дрібні шахраї, а в Інтернеті – хакери та кібершахраї.
Але уважності замало. Користувачі повинні пам’ятати кілька основних способів захисту себе в мережі. Насамперед завжди встановлювати офіційне програмне забезпечення.
Інсталювати на своїх гаджетах антивірус (бажано платні ліцензійні версії). Бо ми знаємо: безкоштовний сир – тільки в мишоловці. Також варто пам’ятати негласну істину, що якщо ви качаєте на свій телефон або комп’ютер додаток і не платите за продукт, ви є продукт. Щоб створити ПЗ, розробники та виробники витрачають гроші та час, а отже, хочуть отримати прибуток. Якщо ж компанія пропонує безкоштовну програму з просунутими функціями, отже, вона має інші цілі: уклала договір з рекламною компанією і постачає їй дані користувачів, або стежить за активністю користувачів у мережі.
Крім того, постійно оновлюйте браузери. Розробники постійно підвищують їхню безпеку. Наприклад, у всіх нових версіях є програма антифішинг, яка попередить вас про загрозу.
Користуйтеся VPN, ця програма зробить вас невидимими в мережі, зашифрує дані при підключенні до громадських Wi-Fi мереж, а також сховає ваш трафік від підступів хакерів.
Ці нехитрі поради, хай і не на 100%, але допоможуть обійти пастки, розставлені аматорами легкої наживи на просторах Інтернету.
Мине ще років десять, і все наше життя стане цифровим. Добре це чи погано, покаже час. Але від цього вже не втекти. Це даність часу, коли нам з вами видалося жити. Винаходи людства завжди несли як користь, так і ставали зброєю для знищення населення, починаючи від кийку первісного дикуна, закінчуючи атомом і цифровими технологіями. Не виняток і Інтернет, який став нині головною зброєю у холодній війні.
Але не треба забувати, що з появою Інтернету ми отримали величезну криницю інформації та знань, які поки що знаходяться у відкритому доступі. А скористатися ними чи ні – вибір кожного. Можна “рубатися” у World of Tanks або Counter-Strike, а можна реально “прокачувати” скіли знаннями. Адже хто володіє інформацією, той володіє світом.
