Зараз, коли вся Україна бореться за незалежність та свободу, бійці ЗСУ — це титани, завдяки, яким ми можемо прокидатись, працювати та підтримувати з тилу. Серед працівників Binariks ми маємо героїв, що захищають нашу незалежність. Сьогодні хочемо познайомити вас зі Станіславом — React Engineer, що вже понад рік є військовослужбовцем ЗСУ. Це вже наше друге інтерв’ю зі Станіславом, минуле ми записували 7 місяців назад. Ділимось його історією за цей період та коментарями зі служби в ЗСУ та спецпідрозділі ‘’Kraken’’
Ти вже рік несеш службу. Розкажи, що змінилось за цей час?
В першу чергу зброя та амуніція покращились! Війна стала більш технологічною, дуже сильно збільшилась роль дронів, але варто зазначити, що й у ворога також збільшилась кількість дронів. Загалом дрони зараз must have на рівні взводу, оскільки він рятує твоє життя в багатьох випадках. Звісно, дрон в гарячій точці не довго живе, бо зараз багато “глушилок” та антидронових рушниць, але без нього в сучасних умовах війни нереально складно. Також, в нас покращилась комунікація між підрозділами, але ще є куди рости.
Відчувається, що армія наповнюється різною важкою технікою. Вартує зауважити, що змінилась динаміка ведення війни. Наприклад, ми бачимо Бахмут, який нагадує 1-2 світову війну.
За цей рік, я переосмислив поняття життя, армії та держави. На зараз, ми перебуваємо в глухій обороні й це доволі складно з тою масою ворогів, яка лізе на нас, але наступ вже не за горами.
В яких операціях ти брав участь за період повномасштабної війни?
Спочатку повномасштабної війни, я брав участь в боях на Київщині, зокрема це Буча та Ірпінь. Потім, коли ми витіснили ворога із цього напрямку, доля зв’язала мою групу зі спецпідрозділом ‘’Kraken’’, де я працював в аеророзвідці біля кордону з Бєлґородом. Там вже дуже активну роль почали відігравали дрони, зокрема дрони, які мені передав Binariks.
Основна роль на цій ділянці була — коригуванням артилерії та оборона траси. Працювали багато із суміжними підрозділами розвідки, можна сказати, були їх очима. Також брав участь в штурмі села та корегував роботу СПГ, гарно відпрацювали тоді по ворогах та захопили село. Навіть було вірусне відео з цією роботою.
Вже після роботи на Харківському напрямку, нас перекинули на Запоріжжя в лави ЗСУ.Там ми взяли участь в захопленні деяких ділянок. На цьому напрямку зі мною сталась одна цікава історія. Ми із побратимами вийшли в розвідку та знали, що попереду в лісосмузі є ворожий спостережний пункт, але точних координат його не мали, тому висунулись на більш детальну розвідку
Перед цим виходом, ми попередили хлопців із суміжного підрозділу, який також був на цій ділянці, що виходимо на розвідку. Вони дали нам інформацію, що також мають завдання виходити згодом туди й окопуватись поблизу. Тому, щоб все пройшло без ексцесів ми дали їм нашу рацію та домовились, що вони дадуть інформацію, що висуваються в наш бік, а якщо бути точним, то заходять нам в спину. Коли ми вже вийшли на потрібну нам позицію та розкрили інформацію про дислокацію супротивника, а в наше завдання входила тільки розвідка без вогневого контакту. Оскільки попередньо на іншій ділянці штурмувались позиції супротивника й нам потрібно було зрозуміти чи ворог виставив додаткові спостережні пункти. Ось ми вже повертаємось назад в сторону наших позицій й чуємо як нам в спину йдуть люди, які рухаються не дуже обережно, а можна сказати навіть як ведмеді ламаючи на своєму шляху гілки та видаючи багато звуків. Тому ми зосередились та приготувались прийняти бій, оскільки в теорії це може бути повернення ворожої групи розвідки на їх пункт дислокації, який знаходився неподалік й ось наступає момент коли ми бачимо цю групу й розуміємо, що вони в формі ЗСУ та нашими розпізнавальними знаками й це були хлопці, яких ми раніше бачили, а їх група просто не дали нам інформацію про вихід. Ця історія закінчилась добре ми не вступили в бій, але все могло закінчитись friendly fire.
Який в тебе зараз розпорядок дня?
Зараз я знаходжусь на навчаннях та доукомплектуванні підрозділу, оскільки з побратимами нас перевели в новий підрозділ. Як правило понеділок, п’ятниця — це робота з інструкторами та відпрацювання різних технік, тактик, медицини. Також приділяємо багато уваги зачистці та штурмам приміщень, нюансам аеророзвідки. Субота, неділя — це так звані господарські роботи, коли робимо різні побутові та рутині завдання.
Що для тебе є волонтерський рух?
Волонтерський рух ще з 2014 року робить великий вклад в нашу перемогу та підтримку армії. Волонтери беруть на себе важливу роль зокрема в допомозі із дронами та машинами. Хочу виокремити колосальну допомогу волонтерського руху спочатку повномасштабної війни. Ми всі бачимо роботу великих фондів й суми грошей, які вони збирають, але це говорить не тільки про фонди, а про нас, українців. Націю, яка стала одним цілим. Також дуже вдячний Binariks, оскільки постійно забезпечували потрібними речима та допомагали в багатьох зборах.
На завершення, хочу сказати, що ми повинні бути готовими до цього марафону війни. На мою думку попереду нас чекають не прості часи та багато викликів. В нас ще багато роботи із повернення наших територій. Ми всі бачили блискучі операції на Херсонщині та Харківщині. Тому хочу закінчити порадою, яку давав й минулого разу — нам всім потрібно продовжувати підтримувати ЗСУ та бути готовими захищати країну зі зброєю в руках, оскільки ця війна із великою ймовірністю задіне, ще багатьох із нас. Не забувайте, що ворога в декілька раз більше за нас, тому кожен повинен бути кращими за них в декілька раз.
Слава Україні!
