Століттями лінь вважали однією з найгірших людських вад. Її засуджували, викорінювали, з дитинства вселяли, що саме лінь заважає людині досягти успіху в житті. Однак вчені реабілітували лінь, визнавши її захисною реакцією організму.
Команда дослідників під керівництвом Макса Донелан, професора факультету біомедицини та фізіології університету Симона Фрезера (Канада), прийшла до висновку, що лінь — це вроджена властивість нервової системи. Мало того, саме ця риса допомогла людині перемогти в боротьбі з іншими видами, адже тисячоліттями нервова система вибирала тип поведінки, який допомагав не витрачати зайву енергію.
Вчені виявили, що в організмі людини діють фізіологічні механізми, які лежать в основі ліні. Нам властиво уникати труднощів, це прадавній механізм збереження енергії. Ось чому нам важко змусити себе, скажімо, займатися спортом — не через поганого характеру, а через еволюційний механізм.
Білл Гейтс сказав:
“Саму складну роботу я доручу ледачому, адже він знайде найлегший спосіб її виконання”.
Адже лінь виконує роль захисника, не даючи нам перевтомлюватися, шукаючи найлегший і найкоротший шлях досягнення мети. В кінцевому підсумку, весь науково-технічної прогрес, як це не парадоксально, базується на ліні — він звільняв людей від важкої роботи. Крім того, лінь є захисним механізмом, коли таким чином організм зберігає свої ресурси — фізичні і психологічні. Небажання щось робити немов попереджає: мої сили вичерпалися, хочу відпочинку. Психологи кажуть, що не варто в такому випадку працювати через “не можу” — краще візьміть тайм-аут і відпочиньте як слід. Те, що ви вважали лінню, зникне, зате з’явиться подвійна енергія для справ.
Лінь може бути наслідком хвороби. Є чимало недугів, які супроводжуються “занепадом сил” — людина не може і не хоче щось робити. Так буває при деяких ендокринних порушеннях, хворобах серцево-судинної системи, підвищені нервозності, анемії, депресії. А ось коли кожна започаткована справа не доведена до кінця, настрій по життю песимістичний, а спосіб життя малорухомий, тоді лінь може свідчити про серйозні психологічні проблеми.
Як боротися з лінню? I головне — чи варто? Для кожної справи повинна бути мотивація, тобто чітке усвідомлення, навіщо ви це робите. Якщо такої мотивації немає, людина нічого і не буде робити. Здатність до визначення мети і бажання її досягати закладено в нас з народження, а удосконалюється під час виховання. Тому якщо дитина росте ледачим — це пропуск у вихованні, придбана риса характеру. Буває, що лінь стає патологічним (людина все життя нічого не робить, ніде не працює, живе в брудній будинку), і з цим явищем можна боротися.
Якщо ж лінь є захисною реакцією від перевантаження, прислухайтеся до цього сигналу. Будь-яку діяльність ми підсвідомо оцінюємо з точки зору того, витрачені час і енергія будуть відповідати очікуваним результатам. Якщо людина має ресурси і мотивацію, це буде активно і діяльно. Якщо ж лінь перемагає, це означає, що проблема в якийсь із цих складових. І ще одна порада: час від часу дозволяйте собі полінуватися. Головне — не перетворити це в повсякденний ритуал.
