Історія про те, як локальні медіавидання хотіли, щоб Meta та Google сплачували їм гроші. І як Meta довела, що це саме Facebook потрібен медіа, а не медіа потрібні Facebook’у.
Давно хотів зануритися в цю історію, бо для мене вона – класний приклад, коли прихильники соціалізму намагаються його навʼязати великому бізнесу, а деякі, навіть топові компанії на це ведуться, щоб зайвий раз не сваритися. Але є бізнеси, які все ж займають конкретну позицію і не відступають від неї, завдяки чому уряди бачать, що не завжди все працює так, як вони собі вигадали та хочуть навʼязати іншим.
Тож у цьому кейсі я хочу:
- Показати, що соціалізм – це зло.
- Висловити респект Meta за те, що вони мали свою позицію й відстояли її.
- Показати, як бажання невеликих компаній, по-хитрому, через лобіювання, через державу, а не через створення додаткової вартості, заробити на великому бізнесі обернулося для них самих крахом.
Я поважаю, коли позиція, яку займає певний бізнес, не змінюється на ходу, а відстоюється до кінця.
Що сталося?
Уряд Канади хотів захистити власні локальні медіа та змусити Meta та Google платити місцевим ЗМІ за публікацію новин у соціальних мережах. З самого початку це звучало абсурдно, адже місцевим ЗМІ складно виживати без соцмереж. Люди проводять там багато часу та звикли читати «швидкі новини», тому медіа складно набирати перегляди на власних сайтах без додаткового просування через соціальні мережі.
За бажанням заробити ніхто не зважав на наслідки й лобісти місцевих канадських медіа все ж протягнули прийняття закону С-18 і вже потирали руки та подумки рахували гроші, які хотіли зрубити з Meta та Google. Закон набув чинності в грудні 2023 року.
Але Meta зіграла на випередження та вже з 1 серпня 2023 року заблокувала обмін новинами в Канаді у Facebook та Instagram – з того часу користувачі не можуть публікувати у постах новини та давати лінки на першоджерела цих новин. Відповідно й канадські ЗМІ не можуть публікувати посилання на новини та вміст матеріалів. Виходить, що бажання влади ніби «захистити» місцеві ЗМІ їм лише нашкодило.
У Meta це аргументували тим, що вони не мають вигоди від розповсюдження новин на своїх майданчиках, а новинні видання добровільно діляться вмістом у Facebook та Instagram, щоб розширити свою аудиторію та збільшити прибутки. Ну це так і є, що вони й довели на практиці.
Цікаво, що блокування обернулося не лише проти ЗМІ, а й проти звичайних користувачів, адже тепер вони почали публікувати новини у вигляді скриншотів. Але правдивість таких «новин» ніхто не перевіряє, відповідно зростає і відсоток дезінформації.
Як заборона Meta вплинула на канадські ЗМІ? Якщо коротко – їм капець
- Наприклад, Now Media Group заявили про втрату 70% аудиторії та 50% доходу. І ці показники схожі у більшості місцевих видань.
- Національні новинні видання Канади втратили близько 64% активності, а місцеві – 85%.
- Кількість вподобань, коментарів і поширень із «ненадійних» джерел, зросла з 2,2% до 6,9%.
Як заборона публікації новин місцевих ЗМІ вплинула на Meta?
Ніяк 🙂
Facebook залишається найпопулярнішою платформою серед соцмереж для політичного контенту. За даними Media Ecosystem Observatory, чотири із п’яти канадців користуються Facebook, а 51 % користувачів у 2023 році читали новини саме на цій платформі.
А що Google?
А от у Google проявили слабкість, зассали і схавали «соціалізм».
Google вирішили не конфліктувати та погодилися на сплату грошей місцевим виданням. Канадські новини доступні на платформах Google за щорічну винагороду місцевим новинним компаніям у 100 мільйонів канадських доларів (майже 71 мільйон доларів США). Тобто Google підіграв соціалістам, які люблять брати гроші у багатих і роздавати бідним.
Вважаю, що соціалізм вбиває конкуренцію і бажання створювати щось інноваційне. Бо навіщо медіа напрягатися, щось вигадувати для власного просування, думати, як виграти конкуренцію, як привести до себе більше людей, якщо можна просто прийняти якийсь закон і отримувати гроші від Meta та Google, ніхера не напрягаючись.
А навіщо тоді взагалі Meta та Google стільки років фігачили, ставали кращими, щоб потім в них просто почали віджимати гроші, бо, на чиюсь думку, в них їх забагато?
Коротше, бідні ЗМІ вирішили взяти гроші в багатих Meta та Google.
А ось вам досвід Австралії
Ідеєю запровадження закону канадці надихнулися в австралійців, які у 2021 році ввели в дію Кодекс щодо новинних ЗМІ. Тоді Meta заблокував новинарів лише на тиждень. Однак згодом з урядом було укладено угоду, згідно з якою Meta не лише зняла заборону, а й почала виплачувати гроші місцевим виданням. Мова йде про суму близько 70 мільйонів доларів на рік. Тобто в Австралії Meta зассала. І тому їх вирішили вжарити в Канаді. А потім би притиснули ще десь.
Це теж про те, що не треба йти на тупі компроміси.
Але після подібного кейса в Канаді Meta зрозуміла що до чого, і в лютому цього року повідомила, що не продовжуватиме попередню угоду в Австралії, а, відповідно, не виплачуватиме кошти.
А у разі заборони публікації новин місцевих видань вже зрозуміло (на прикладі Канади), що австралійські ЗМІ від того не лише не виграють, а й втратять велику долю аудиторії.
Виходить, що канадські та австралійські ЗМІ хотіли просто так отримати гроші від Meta та Google. Все це влада загорнула у закон і аргументи, що, зокрема, Facebook й сам отримує вигоду з публікацій новин. Meta, заборонивши розповсюдження новин у Facebook та Instagram, довела, що їм від новинного контенту ні холодно ні жарко. Користувачі як користувалися їхніми соцмережами, так і користуються.
А от у Google вирішили не заморочуватися блокуваннями, не конфліктувати, а просто сплачувати за новини місцевим ЗМІ через такий лошаризм розвивається соціалізм і вбивається ідея підприємництва – навіщо працювати та напружуватись, коли все одно в тебе все відберуть?
Особисто я у цій історії пишаюся чіткою позицією Facebook, яка не повелася на маніпуляції та зупинила цей соціалізм, хоч і з другої спроби, але дуже показово.
Чому мені цей кейс було цікаво розібрати? Тому що таке бажання заробляти гроші через лобізм, а не через конкуренцію, створення додаткової вартості, – це не найс, це дуже небезпечно і це веде нас до сраного соціалізму.
Оригінал статті тут: t.me/artemborodatiuk/604