Серед українців, які через війну були змушені виїхати за кордон, спостерігається позитивний тренд — частка тих, хто має роботу і працює, збільшилася на 11% за другу половину серпня і наразі складає 43%. Ще 16% мають роботу, але не виконують робочих завдань. Про це свідчать результати восьмої хвилі дослідження соціально-політичних та міграційних настроїв українців під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, яке дослідницька компанія Gradus Research проводить за фінансової підтримки Європейського Союзу та в партнерстві з Центром Економічного Відновлення.
Працевлаштованість під час війни за міграційним статусом та регіональним розрізом
Серед тих, хто залишився вдома, 59% працевлаштовані, з них 47% активно працюють зараз. Що ж до внутрішніх мігрантів, то серед них мають роботу 57%, а працює повний/неповний робочий день третина респондентів (34%). Загалом працевлаштованість українців залишається на рівні 59%, з яких 43% мають роботу і працюють, а 16% мають роботу, але наразі не виконують своїх робочих функцій.
“Від початку замірів бажання зовнішніх мігрантів щодо повернення з-за кордону за першої можливості залишається високим і зараз становить 55%. Частина українців повернулася додому перед початком навчального року, чим і пояснюється зміна цього показника. В той же час бачимо, що респонденти, які ще у серпні вагалися у своєму рішенні, визначилися — 27% прагнуть залишитися на новому місці проживання. Відповідно вони шукають там роботу і джерела стабільного доходу”, — коментує ситуацію Євгенія Близнюк, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Бажання щодо повернення з-за кордону та можливість там залишатися
На бажання релокації українців також впливають новини. 14% опитаних зазначають про намір змінити місце постійного проживання через останні події. Найбільш тривожною новиною для громадян за останній час стала інформація про обстріл росією залізничної станції Чаплине на Дніпропетровщині (9%). Нагадаємо, що в попередній хвилі дослідження подібні настрої в українців викликала новина про влучання російських ракет на територію Запорізької АЕС (11%). Серед напрямків переміщення, які опитані планують здійснити у зв’язку з останніми новинами, найпоширенішим є переміщення в межах України (46%).
Вплив на плани щодо релокації та напрямок запланованої релокації
Зміни у рівні працевлаштованості українців вдома та за кордоном відображаються, відповідно, на стабільності фінансового становища громадян. Значно більша частка тих, хто має впевненість в отриманні зарплатні у майбутньому, зафіксована серед тих, хто переїхав за кордон (49%), а також жителів Західного (42%) та Центрального регіонів (38%). У восьмій хвилі дослідження також на 4 пункти зменшилася частка тих, хто не отримує платні, серед тих, хто залишився вдома.
Зміни в доході за міграційним статусом та регіональним розрізом
Загалом наразі 77% українців зазначають, що вони отримують зарплатню.
Проте 78% респондентів повідомляють про зниження рівня доходів. 13% не відчули ніяких змін у своїх фінансах, і лише 3% опитаних відзначають, що їхній дохід збільшився.
Як і попередньої хвилі, найбільша частка тих, чий дохід зменшився під початку повномасштабної війни росії проти України зафіксована серед внутрішніх мігрантів (83%). Тоді як серед тих, хто переїхав за кордон, таких лише 58%. До того ж, в поточній хвилі серед зовнішніх мігрантів спостерігається значуще зростання частки тих, чий дохід збільшився (+8% до попередньої хвилі).
Зміни в доході за міграційним статусом
Повний звіт за результатами дослідження доступний на сайті Gradus Research за посиланням.
Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку за фінансової підтримки Європейського Союзу та у партнерстві з Центром Економічного Відновлення. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення дослідження: 1 хвиля — 20-22 травня, 2 хвиля — 3-6 червня, 3 хвиля — 17-20 червня, 4 хвиля — 1-4 липня, 5 хвиля — 15-18 липня, 6 хвиля — 29 липня – 1 серпня, 7 хвиля — 12-15 серпня, 8 хвиля — 25-28 серпня. Розмір вибірки у 8 хвилі — 2060 респондентів.
