Зафіксовано подальше зростання бажання зовнішніх мігрантів повернутися додому за першої можливості, незначне збільшення кількості працевлаштованих громадян та покращення оцінки стану ментального здоров’я українців. Про це говорять результати нової десятої хвилі дослідження соціально-політичних та міграційних настроїв українців під час війни, яке Gradus Research проводить за підтримки Європейського Союзу та в партнерстві з Центром Економічного Відновлення.
Бажання щодо повернення з-за кордону та можливість там лишитись
Все більше українців, яких війна змусила виїхати за кордон, прагнуть повернутися додому. З середини вересня їхня кількість зросла на 16 пунктів і зараз становить 78%. Це найвищий показник за весь час замірів, починаючи з травня 2022 року. І це попри те, що 71% опитаних заявляють, що мають можливість залишатися за кордоном.
Відповідно знизилась і кількість тих, хто хоче залишитися на новому місці проживання — таких наразі лише 7%.
“Люди схильні трактувати позитивні новини про деокупацію територій як сигнал, що можна повертатися додому. Однак безпекове питання і надалі залишається одночасно і ключовим драйвером, і бар’єром у цьому. Це пояснюється тим, що відчуття безпеки дуже суб’єктивне, і те, що для когось виглядає як ‘вже можна повертатися’, для інших все ще становить загрозу”, — пояснює Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Прагнути повернення українців змушує і непроста ситуація з роботою та доходами. Загалом рівень працевлаштованості дещо збільшився і наразі складає 61%. Найвищий показник працевлаштованості спостерігається серед тих українців, які залишилися вдома — 66%. Що ж стосується внутрішньо переміщених осіб та зовнішніх мігрантів, то серед них 55% та 52% працевлаштовані відповідно.
Працевлаштованість під час війни
Більшість українців продовжує декларувати зменшення доходу від початку повномасштабного вторгнення (77%), і лише 3% вказують, що їхній дохід збільшився. Особливих змін у стабільності доходу серед працевлаштованого населення не зафіксовано — 74% продовжують отримувати зарплатню. Водночас майже половина (47%) працевлаштованих немає впевненості щодо того, чи будуть вони отримувати її й надалі.
Дохід під час війни
Більше половини опитаних українців відчувають потребу у грошах (66%) і це залишається найбільшою потребою, а близько третини — у доступі до роботи (31%). Відмічається зменшення потреби у продуктах, медикаментах, доступі до медобслуговування та освіти.
Найбільші потреби
Проте попри фінансові складнощі українці почали позитивніше оцінювати стан свого фізичного і ментального здоров’я. В десятій хвилі дослідження зменшилася частка тих, хто декларує деякі проблеми з фізичним (з 49% до 46%) та ментальним (з 47% до 44%) здоров’ям, і паралельно зростає частка тих, хто позитивно оцінює стан свого ментального здоров’я (з 38% до 42%).
Суб’єктивна оцінка стану здоров’я
Повний звіт за результатами дослідження доступний на сайті Gradus Research за посиланням.
Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку за фінансової підтримки Європейського Союзу та у партнерстві з Центром Економічного Відновлення. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення дослідження: 1 хвиля — 20-22 травня, 2 хвиля — 3-6 червня, 3 хвиля — 17-20 червня, 4 хвиля — 1-4 липня, 5 хвиля — 15-18 липня, 6 хвиля — 29 липня – 1 серпня, 7 хвиля — 12-15 серпня, 8 хвиля — 25-28 серпня, 9 хвиля — 9-11 вересня, 10 хвиля — 23-26 вересня. Розмір вибірки у 10 хвилі — 2000 респондентів.
