Людина вклала гроші у стартап. На отримання доходу впливає багато чинників, як зовнішніх, так і внутрішніх. Інвестор може впливати не на все. Він не здатний запобігти банкрутству або змінити біржові курси цінних паперів. Але коли він ухвалював рішення про купівлю акцій, йому здавалося, що ризики прораховані і «все під контролем».
Ілюзія контролю (ІК) — це системна помилка мислення, через яку людина впевнена, що вона може керувати ситуацією, тоді як насправді від неї нічого не залежить. Або вона впливає на події набагато менше, ніж їй здається.
На відміну від цього фото, іноді ілюзію від реальності дуже важко відрізнити
Чому виникає ІК? Життєві ситуації можна поділити на два типи. До першого належать ті, в яких треба виявляти навички: подумати, вивчити вихідні дані, визначити стратегію, зробити правильний вибір, проявити характер у боротьбі з конкурентом, мати знання та вміння та багато іншого. Це керівництво власним підприємством, взаємини із партнерами та підлеглими тощо. Для другого типу здатність думати та діяти не має значення. Тут все хаотично, непередбачувано та залежить від випадку. Сюди відносяться деякі види азартних ігор, лотереї та, певною мірою, ставки. А також безліч моментів, коли результат залежить від величин, на які людина не може вплинути. Наприклад, на іспиті професор зранку «не в дусі», через що студенти одержують занижені оцінки. ІК використовують на спіритичних сеансах та інших «магічних» впливах, вона є основою всіх забобонів.
Людина звикла до того, що від неї щось залежить. Їй хочеться так думати, це підносить її у власних очах, нікому не подобається бути безпорадним. Тому вона робить певні дії, які, як їй здається, збільшать шанси на успіх. Тримає пальці «хрестом», не голиться перед іспитом, довго трясе ігрові кістки перед кидком, вибирає лотерейні квитки певним способом, намагається вигадати систему в азартній грі тощо. Термін «ілюзія контролю» з’явився у 1975 році. Психолог із США Еллен Лангер (нар. 1947 р.) провела кілька експериментів, в ході яких довела прагнення людей впливати на результат навіть у випадках, коли це неможливо в принципі.
Які фактори впливають на ілюзію контролю
Під час проведення дослідів були виявлені фактори, що підсилюють або послаблюють ІК:
- Якщо людина бере участь у події, не обов’язково як керівник, ймовірність ІК зростає.
- Упевненість в успіху.
- Control freak. Нав’язливе бажання контролювати все та всіх.
- Якщо ситуація вже зустрічалася раніше і результат був позитивним, то людина повторить свої дії, вважаючи, що вони сприяли успіху.
- Відгуки оточуючих. Якщо вони позитивні, то ІК посилюється і навпаки.
- Тривога (як приїдеш — подзвони відразу ж).
- Невміння делегувати повноваження.
- Перфекціонізм (все треба зробити ідеально).
- Внутрішній локус контролю (все залежить тільки від мене).
На жаль, якщо щось пішло не так, ІК нерідко закінчується важким стресом.
Ілюзія контролю — це добре чи погано?
ІК вважається позитивною. Це різновид оптимістичного мислення. Вона є однією з причин гарного настрою, позитивного погляду на життя та впевненості у своїх силах, що, як відомо, є важливою умовою досягнення успіху в бізнесі. Як стверджує професор психології Сюзан С. Томпсон, у людей з депресивними симптомами вона майже не зустрічається. І можна навести багато прикладів, коли підприємець, абсолютно впевнений у собі, «йшов напролом» і перемагав.
Недоліки у ІК теж є. Коли бізнесмена «заносить», це може погано скінчитися. Якщо підприємець занадто впевнений, що “все під контролем”, він іноді не помічає погіршення ситуації. А ще людина, що переконана у повному володінні ситуацією, після невдачі надмірно страчується і звинувачує у всьому себе.
Ілюзія контролю та реклами
Особливо яскраво ІК проявляє себе у популяризації товарів та послуг. Джону Ванамейкеру (1838-1922), якого вважають батьком сучасної реклами, приписують фразу:
З усіх грошей, які я витрачаю на рекламу, половина витрачається марно. Найгірше з цього те, що я не знаю, яка саме половина
Цей вислів ілюструє проблеми оцінки ефективності цього способу просування. Досі чимало комупаній вкладають гроші у плакати, банери тощо просто тому, що їхні керівники знають: реклама — двигун бізнесу. Але при цьому вони не намагаються сповна оцінити результати. Вони впевнені, що такі дії позитивно впливають на вибір покупців. Тобто, що вони контролюють попит.
Тим часом способи контролю існують, і вони досить нескладні. Наприклад, можна показати рекламні матеріали випадково вибраним відвідувачам магазину. І переконатись у тому, що найчастіше люди не звертають на них майже жодної уваги. Але так роблять нечасто, бо надто велика переконаність у тому, що реклама змушує купувати. Це також ІК. Так, вона змушує, але як співвідносяться між собою витрати на банери та зростання рівня продажів? Коли eBay всерйоз зайнялася цим питанням, то виявилося, що рентабельність заходів просування іноді буває негативною.
Упевненість та самовпевненість
Підприємці — люди вольові, енергійні та впевнені у собі. Але «занадто добре — теж недобре». Британський психолог д-р Ганс Айзенк вважає, що причиною виникнення раку є не куріння та інші «шкідливості», а такі риси характеру як безпорадність, постійне очікування неприємностей, безнадійність, депресія, слабка стресостійкість, відсутність яскравих емоцій тощо. У той же час енергійні, життєрадісні, нерідко навіть скандальні пацієнти, які активно борються із хворобою та вірять в успішний результат, одужують частіше.
З думкою Г. Айзенка перегукуються слова М. Норбекова. У своїй книзі «Досвід дурня або Ключ до прозріння» він стверджує, що за допомогою однієї сили волі людина може вилікувати все, навіть рак. Подібні думки можна зустріти і в інших авторів. У зв’язку з цим ділові люди іноді вважають, що можуть справитися з хворобами самостійно, за рахунок особистих якостей, плюс, можливо, нетрадиційної медицини. Не заперечуватимемо корифеїв, мова про інше. Це ще один окремий випадок ІК, коли людина впевнена, що в неї достатньо власних сил для подолання напасті.
Я керую абсолютно всім!
На підтвердження сказаного можна навести історію одного з найвідоміших підприємців ХХ століття Стіва Джобса (1955–2011). Восени 2003 року у нього діагностували рак підшлункової залози. Йому пощастило, цей тип хвороби має дуже несприятливий прогноз, але у Джобса виявився різновид, що піддається оперативному лікуванню. Однак один із засновників Apple, маючи вкрай високу зарозумілість і безмежну впевненість у своїх силах, 9 місяців відмовлявся від операції (про що, до речі, згодом шкодував), лікувався акупунктурою і травами. Потім йому таки зробили панкреатодуоденектомію, але в печінці вже з’явилися метастази. Здоров’я все погіршувалося, у результаті С. Джобс помер у віці 56 років. За нинішніми мірками — ще б жити та жити.
