У 2011 році німецький Rheinmetall пишався тим, що допомагає посилити військовий потенціал росії. Сьогодні компанія є одним з найбільших постачальників зброї для української армії і одним з перших іноземних мілітарних виробників, які відкрили заводи в Україні.
BerlinGermany — June 09, 2024. A Rheinmetall Boxer Skyranger stands on ILA (Internationale Luft- und Raumfahrtausstellung) — Photo by huettenhoelscher. DepositPhotos.
Як війни допомогли Rheinmetall увійти в топ європейських збройних компаній та до яких скандалів був причетний бізнес, розповідаємо в статті.
Чотири факти про Rheinmetall
- Є однією з найстаріших та найбільших збройних компаній у Європі, яка стрімко зростає через задіяння в російсько-українську війну. У першому кварталі цього року продажі зброї та боєприпасів зросли на 70 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року, склавши 362 мільйони євро. Серед ключових проєктів — артилерійські системи для Німеччини та України.
- Зараз на 167 виробництвах по всьому світу працюють більше 33 тисяч людей.
- Окрім зброї та боєприпасів, компанія виробляє електроніку, системи для транспортних засобів та енергетичні системи.
- В післявоєнні часи, які ставали економічними спадами для Rheinmetall, компанія виробляла друкарські машинки, холодильники, велосипеди та сільськогосподарську техніку.
Початок: талановитий інженер та його винаходи
Rheinmetall був заснований в Дюссельдорфі у 1889 році гірничо-металургійним об’єднанням Hörder, яким керував німецький інженер Генріх Ерхардт.
Засновник Rheinmetall, інженер Генріх Ерхардт, за своє життя зареєстрував 128 патентів
Навколо біографії Ерхардта досі точаться суперечки. Відомо, що хлопець, який походив з родини зброярів, осиротів у трирічному віці. Зростаючи під опікою родичів, він вчився у них нюансам обробки металу, пізніше — машинобудуванню, працював на стрілецькій та машинобудівній фабриках.
Врешті амбітний, кмітливий та наполегливий чоловік заснував власний металургійно-збройовий бізнес і почав патентувати свої винаходи (загалом Ерхардт зареєстрував 128 патентів). Серед найвідоміших:
- Спосіб виготовлення безшовних труб, що стало проривом у розвитку стволів для гармат. Цю технологію використовують в різних галузях промисловості до сьогодні.
- Нова технологія виробництва боєприпасів, яка пов’язана з заснуванням Rheinmetall: об’єднання Hörder отримало від німецького уряду замовлення на боєприпаси для нової гвинтівки, але не могло його виконати через брак потужностей. Нова фабрика Rheinmetall, побудована в Дюссельдорфі, мала на меті масштабувати процес, щоби обслуговувати потреби не тільки німецьких, а і закордонних замовників.
Дуже скоро Rheinmetall почав отримувати замовлення з-за кордону: з Великобританії, потім Норвегії, Австрії та навіть Сполучених Штатів — країни, яка вкрай рідко імпортувала зброю.
У 1899 році Ерхардт отримав велике замовлення від Туреччини, яка хотіла оснастити армію новими боєприпасами з детонаторами. Була одна проблема: Rheinmetall ще не виробляв детонатори. Втім, це не завадило Ерхардту запросити турецьку делегацію на завод у Дюссельдорфі.
Підприємець розумів: як тільки клієнти дізнаються правду, замовлення буде скасовано. Тому вирішив блефувати: привіз на завод Rheinmetall детонатори, які мав для власних випробувань на іншій фабриці, закріпив їх на верстатах і доручив робітникам працювати над ними. Підписавши угоду з турками, Rheinmetall придбав фабрику з виробництва зброї та боєприпасів Dreyse і отримав потужності та робочу силу для виробництва детонаторів.
Дві світові війни: від кулеметів до друкарських машинок
До 1914 року Rheinmetall закріпився на ринку як один із найбільших виробників зброї в Німецькій імперії. Початок Першої світової війни призвів до ще стрімкішого зростання. Якщо у 1914 році на заводі Rheinmetall працювало майже 8 тисяч людей, то за рік їх стало 14 тисяч, а до 1918 року — майже 48.
У середині XX століття Rheinmetall випускав навіть друкарські машинки
Але кінець Першої світової означав і кінець військового виробництва. Згідно Версальської угоди, Rheinmetall перейшов на цивільну продукцію: локомотиви, вагони, сільськогосподарську техніку, карданні вали для автомобілів.
У 1925 році німецький уряд викупив контрольний пакет акцій Rheinmetall, і військове виробництво почало відновлюватися. У 1933-му компанія придбала збанкрутілого виробника локомотивів Borsig та змінила назву на Rheinmetall-Borsig AG. Група виробляла, серед іншого, кулемети, мінні установки та зенітні гармати для військового міністерства Рейху. У 1941 році Rheinmetall-Borsig AG була націоналізована. Як і майже всі німецькі компанії в ті часи, вона повністю обслуговувала потреби уряду та використовувала примусову працю.
Після закінчення війни заводи Rheinmetall-Borsig були переважно зруйновані, а самій компанії заборонили виробляти зброю. Концерн розділився на дві незалежні компанії: Rheinmetall та Borsig. Обидві отримали дозвіл на виробництво товарів цивільного призначення. Rheinmetall випускав, зокрема, друкарські машинки, амортизатори та ліфти, але цивільне виробництво було «менш успішним» за військове.
Холодна війна: гармати, танки та… кухонна техніка
Через Холодну війну на початку 50-х Бундестаг схвалив відновлення виробництва зброї у Західній Німеччині. Але мажоритарним власником Rheinmetall досі була держава, а в суспільстві не підтримували мілітаристські настрої.
Щоб уникнути конфліктів, у 1956 році контрольний пакет акцій Rheinmetall продали приватному виробнику Röchling Group. У тому ж році був заснований Бундесвер, для якого Rheinmetall почав виробляти кулемети, гармати та боєприпаси, а згодом і важке озброєння. Серед ключових розробок:
- автомат MG 42;
- 20-міліметрова станкова гармата Rh 202;
- 155-міліметрова польова гаубиця FH 70;
- 90-міліметрова танкова гармата, яку називають винищувачем танків;
- бойовий танк Leopard 2, вироблений спільно з Krauss-Maffei Wegmann та представлений у 1979 році (Rheinmetall відповідає за гладкоствольну 120-міліметрову гармату та систему керування вогнем);
- бойова машина піхоти Marder.
Танки Leopard — один із найвідоміших продуктів Rheinmetall
Окрім зброї, компанія одразу ж почала інвестувати в цивільні потреби і зміцнила цю стратегію у 80-х:
- З кінця 50-х до початку 70-х купила більше десятка компаній, що займалися машинобудуванням та електронікою.
- У 1986-му з придбанням виробника карбюраторів Pierburg GmbH створила відділ автомобільних технологій.
- Працювала над європейськими космічними проєктами.
- У 1980-1985 роках володіла відомим німецьким виробником кухонної техніки та посуду WMF. Під керівництвом Rheinmetall компанія випустила революційний продукт — скороварку «WMF Super 3».
Нова епоха: підтримка російської армії та корупційні схеми в Греції
Після падіння Берлінської стіни та розпаду СРСР Rheinmetall знову змінив стратегію: оскільки Захід різко скоротив інвестиції у військову промисловість, компанія зосередилась на оборонних, автомобільних технологіях та електроніці.
Серед ключових розробок початку 2000-х — бойові машини піхоти Puma, система протиповітряної оборони NBS C-RAM, бойовий танк Leopard 2A7 та бойова машина піхоти Lynx.
В той самий час Rheinmetall почав активно розвивати співпрацю з росією за підтримки німецького уряду. Слід відмітити, що ця співпраця має давнє коріння.
Ще у 1922 році росія та Німеччина — як дві країни, що програли у Першій світовій війні та знаходилися в конфронтації з країнами Заходу — підписали Рапалльський договір. Окрім відновлення економічних та дипломатичних стосунків, він передбачав взаємодію у військовій сфері: такі виробники, як Rheinmetall, мали можливість випробовувати в росії зброю та техніку (в Німеччині це було неможливо через заборону, прописану у Версальському договорі).
Німецькі та радянські солдати проходили підготовку на території казанського танкового училища, відкритого у 1929 році. Військову техніку доставляли з Німеччини під видом тракторів — це дозволяло обходити заборону на експорт.
Зважаючи на давні зв’язки, не дивно, що у 2011 році Rheinmetall підписав з росією угоду про відкриття центру бойової підготовки для військових. Цьому активно сприяли в німецькому уряді, вбачаючи в рості експорту можливість компенсувати скорочення замовлень від Бундесверу. Тоді в Німеччині наголошували: країна «зацікавлена в тому, щоби росія мала сучасну армію».
Як з’ясувалося згодом з витоку засекречених документів, йшлося загалом про створення восьми навчальних центрів. Вартість проєкту модернізації російської армії мала становити близько 1 мільярда євро. Втім, у 2014 році після анексії Криму співпрацю Rheinmetall з росією було призупинено, а у 2022 році розірвано остаточно.
Окрім того, у 2010-х в пошуках ринків збуту Rheinmetall потрапив ще в кілька скандальних історій. У 2014 році компанію оштрафували на 37 мільйонів євро у справі про підкуп грецьких урядовців, які мали погодити контракти на придбання військової техніки. А у 2018-му стало відомо, що Rheinmetall обхідними шляхами постачав зброю та боєприпаси Саудівській Аравії.
Повномасштабна війна в Україні: перший завод Rheinmetall та рекордний контракт з Бундесвером
Війна в Україні дала потужний поштовх бізнесу Rheinmetall. Коли у лютому 2022 року канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосив про виділення 100 мільярдів євро на оновлення застарілого фонду Бундесверу, керівник компанії Армін Паппергер став першим серед виробників зброї, хто виступив з конкретними пропозиціями. Rheinmetall розраховує отримати близько третини цієї суми.
Керівник Rheinmetall Армін Паппергер: «Ми рано побачили ознаки часу та обрали правильний курс»
З 2022 року вартість акцій Rheinmetall злетіла приблизно вп’ятеро. Компанія вперше увійшла до індексу німецького фондового ринку DAX. Сьогодні акції виробника торгуються приблизно по 500 євро.
«Ми рано побачили ознаки часу та обрали правильний курс», — пояснює голова Rheinmetall Армін Паппергер.
Наразі Rheinmetall називає себе «найважливішим оборонно-промисловим партнером» України. Компанія постачає або планує постачати українській армії боєприпаси середнього та великого калібру, зенітні системи Skynex, бойові машини піхоти Marder та Lynx, танки Leopard. У минулому році Rheinmetall заснувала спільне підприємство з «Укроборонпромом», а у червні цього року відкрила в Україні перший завод з обслуговування та ремонту техніки. В планах — виробництво боєприпасів.
Новини останніх тижнів про Rheinmetall рясніють рекордними цифрами та гучними заявами:
- Виробник отримав від збройних сил Німеччини найбільше замовлення в своїй історії: контракт на артилерійські боєприпаси на суму до 8,5 мільярдів євро. Вони призначені для заповнення спорожнілих складів Бундесверу, але частина обсягу має надійти в Україну. Також Бундесвер замовив військові автівки на 3,5 мільярди.
- Збройна компанія стала спонсором футбольного клубу «Боруссія (Дортмунд)», що має принести клубу близько 1 мільйони євро на рік. Це викликало неоднозначну реакцію в німецькому суспільстві, частина якого досі налаштована пацифістські.
- Rheinmetall збирається створити спільне підприємство з італійським виробником зброї Leonardo. Йдеться про замовлення для Італії сотень танків та БМП на 20 мільярдів євро, а потенційно — про масштабне виробництво військової техніки для всієї Європи.
