У житті найприкольніше трапляється, коли робиш щось по фану. Саме так склалося і в мене — майже все, що стало успішним і значущим у моєму житті, я починав без серйозного планування, просто з цікавості та бажання спробувати щось нове.
Сім років тому я запустив свій YouTube-канал про SEO, і це була одна з таких «фанових» ідей. Як все почалося? Я захворів і опинився на лікарняному, лежав удома з температурою, і думав, чим зайнятися, аби не нудьгувати. Саме тоді і вирішив: «Чому б не записати відео?» Без довгих роздумів чи якихось планів я взяв камеру, записав перший ролик і залив його на канал. Що далі? Воно полетіло. А ще більше мене здивувало, що аудиторія почала рости, і з’явилося активне ком’юніті, яке підтримувало мене.
Поступово зростання YouTube-каналу сприяло формуванню цього ком’юніті. Люди почали активно писати в коментарях: «Чому б не створити Telegram-чат для обговорення SEO?» І я, звичайно, вирішив створити цей чат. Мої перші слова в цьому чаті були досить простими: «Всім привіт! Я особливо не розумію, що тут робити, тому будемо разом формувати цю реальність». І цей чат став місцем, де люди обмінюються досвідом, допомагають один одному та знаходять однодумців.
Далі я став Google-експертом на форумі підтримки вебмайстрів. І, знову ж таки, зробив це по фану. Не було ніяких серйозних цілей чи прагнень. Просто цікавило, що це таке, і як воно працює. З часом це призвело до того, що я мав можливість побувати в декількох офісах Google у різних країнах: Берлін, Тель-Авів, Дублін. І цей досвід теж став результатом того, що я просто хотів спробувати щось нове.
Заснування компанії? Та сама історія. У часи пандемії COVID-19 мене скоротили, і я залишився вдома без роботи. Було нудно, і з’явилися кілька клієнтів зі списку знайомих. Спочатку це виглядало як звичайний фриланс, але через пів року я вирішив зняти офіс і заснувати власну компанію. І понеслося. Тут окремо хочу подякувати людям, які допомагали мені на старті – Oleksandra Khilova, Ілля Грінько та Ілля Олійник.
Перший день у Rankup був, м’яко кажучи, хаотичним. Але, як завжди, ми почали все по фану, і це спрацювало. Сьогодні наша компанія продовжує рости та розвиватися, і все це завдяки тому, що ми не боялися починати з маленького.
Ще один приклад — новини з Девака. Це проєкт, який народився під час війни. У розпал жорсткої депресії та нестабільності я написав Сергію: «Давай робити новини». І його відповідь була однозначною: «Супер ідея, давай!» Так ми запустили перший випуск 30 травня 2022 року. Знову ж таки, без жорстких планів, просто тому що було бажання щось робити, підтримувати зв’язок із людьми та бути корисним у цей непростий час.
Навіть до університету я вступив по фану. У 9 класі хімія була моєю слабкою стороною — одного разу я отримав двійку за четверть. Але моя мама попросила вчительку позайматися зі мною влітку. І що ви думаєте? Восени я виграв міську олімпіаду з хімії, а потім вступив на хімічний факультет. Хто б міг подумати?
І це ще не все. Одружився я теж по фану, без великих планів і очікувань. Діти? Завів їх по фану. Третього також хочу мати по фану. І хоча це звучить трохи смішно, але в кожному з цих випадків я діяв, керуючись не стільки логікою чи раціональністю, скільки внутрішнім бажанням робити те, що подобається.
Можливо, ви зараз задумалися: «А чи правильно це? Чи варто підходити до всіх рішень у житті так легко та невимушено?» Може, й не варто. Але особисто для мене цей підхід працював. У кожному з наведених прикладів все починалося як щось випадкове, але закінчувалося справжнім успіхом. Я вірю, що коли ти робиш щось із радістю та без зайвих страхів, це приносить неймовірні результати. А як у вас?