Республіка Samsung: як компанія впливає на політику та економіку Південної Кореї

З невеликого сімейного магазину Samsung перетворився на частину ідентичності Південної Кореї. Завдяки багаторічним тісним зв’язкам з урядом корпорація впливає не лише на бізнес, а й на політику країни. Це стало водночас і ключем до успіху, і джерелом численних скандалів з хабарництвом, кумовством та шпіонажем.

Samsung

Декілька фактів про Samsung Group:

Корпорація є найбільшим у Південній Кореї чеболем, тобто бізнес-конгломератом, що складається приблизно з 60 компаній та має заплутану структуру власності.
Дохід Samsung становить близько п’ятої частини ВВП Південної Кореї. Інколи країну навіть називають республікою Samsung.
Флагманська компанія групи, Samsung Electronics, є одним із світових лідерів у виробництві мікросхем та смартфонів. Інші компанії спеціалізуються на різноманітних сферах, зокрема, суднобудуванні, виробництві зброї, страхуванні життя.

Samsung: початок. Від сушеної риби до чіпів та телефонів

У 1938 році, коли Корея знаходилася під японською окупацією, підприємець Лі Бьон Чхоль заснував підприємство з торгівлі сушеною рибою, локшиною та іншими локальними продуктами. Компанію назвали Samsung, що в перекладі означає «Три зірки».

Бізнес стрімко розширювався та диверсифікувався. У 40-х та на початку 50-х Лі Бьон Чхоль відкрив цукровий завод та найбільшу в Кореї вовняну фабрику. Трохи згодом — придбав три найбільших корейських банки, страхову компанію та підприємства з виробництва цементу і добрив.

Засновник Samsung Лі Бьон Чхоль

Але справжній поштовх для розвитку Samsung отримав після Корейської війни. У 50-ті Південна Корея була бідніша за деякі африканські країни, і влада шукала шляхи стабілізації економіки. Одну з ключових ролей відвели чеболям, до яких належав і Samsung.

Під тиском уряду корейські банки мали накачувати чеболі доступними кредитами для відкриття нових виробничих бізнесів. Готову продукцію планували продавати за кордон, перетворюючи Південну Корею на державу експорту.

Завдяки фінансовим вливанням у 60-х роках Samsung продовжив бізнес-поглинання: купив нові страхові компанії, нафтопереробний завод, підприємство з виробництва нейлону та універмаг. А головне — почав виробляти побутову електроніку. Першим продуктом у 1969 році став чорно-білий телевізор.

Невдовзі компанія почала експортувати електроніку за кордон та розширювати технологічний бізнес. Протягом наступних двох десятиріч були створені окремі підрозділи з виробництва напівпровідників та електроніки, аерокосмічний підрозділ та Samsung Data Systems.

Втім, якість електронної продукції Samsung залишала бажати кращого. Як пише професор бізнесу Чанг Сі Чжин у своїй книзі «Sony vs Samsung», навіть прості прилади на кшталт вентилятора «були настільки погано спроєктовані та виготовлені, що, просто піднімаючи його однією рукою, ви могли зламати підставку». Мобільні телефони Samsung у 90-х були майже не відомі за межами Кореї та непопулярні на внутрішньому ринку. Тоді важко було уявити, що компанія перетвориться на одного зі світових лідерів виробництва смартфонів, плазмових телевізорів та іншої електроніки.

Samsung: трансформація. Ставка на якість та лідерство в диджитал

У 1987 році підрозділ Samsung, що відповідав за електроніку, очолив один із синів засновника — Лі Гон Хі. Зрозумівши, що бізнес не готовий до глобальної конкуренції, він зробив ставку на підвищення якості продукції, сучасні технології, зміну іміджу бренду та системи управління.

Боротьба за якість

У 1995 році, дізнавшись, що деякі з нових мобільних телефонів виявилися несправними, Лі Гон Хі відвідав фабрику, де їх зібрали. Змусивши дві тисячі робітників одягнути на голови паперові пов’язки з написом «Якість забезпечена», керівник наказав скласти весь вироблений товар (включаючи близько 100 тисяч мобільних телефонів) у купу та розбити молотком. Після цього сміття підпалили. Якість була оголошена пріоритетом, адже від цього залежав успіх продукції на міжнародних ринках.

Перехід на цифру

В старому, аналоговому, світі все вирішували досвід та майстерність в інженерному мистецтві. Тут Samsung не під силу було тягатися з такими гігантами, як Sony: у Південній Кореї просто не було відповідних спеціалістів. Натомість — було стратегічне бачення, завдяки якому в Samsung вирішили зробити ставку на цифрові технології.

Між тим, у 90-ті не було очевидним, що цифра швидко захопить світ. Багато споживачів в США та Європі до останнього залишалися прихильниками аналогових технологій. Окрім того, перехід на digital мав бути схвалений на рівні урядів країн, чого довго не відбувалося. В цей момент в гру знову вступила влада Південної Кореї.

Як пише Чанг Сі Чжин у книзі «Sony vs Samsung», щоби забезпечити успіх місцевим виробникам мобільних телефонів, у 1996 році уряд офіційно запровадив систему мобільного зв’язку CDMA замість загальноприйнятої у світі GSM. Оскільки більшість іноземних телефонів перестали працювати в Кореї, Samsung та іншим місцевим виробникам вдалося просунути свою продукцію на місцевому ринку та удосконалити її. Коли західні ринки стали переходити на цифрові стандарти, Samsung вже було що їм запропонувати.

Нова система управління

«Змініть все, крім дружини та дітей»,

— сказав Лі Гон Хі на конференції для топ-менеджерів Samsung, що проходила у Франкфурті у 1993 році. Концепція «нового менеджменту» передбачала, щоби підлеглі мали право вказувати керівництву на помилки, жінки — обіймати керівні посади, а старі бюрократичні практики були зведені нанівець. Раніше ухвалення рішення в компанії потребувало згоди 25 осіб. За новими правилами ланок в цьому ланцюгу залишилося всього три.

Лі Гон Хі змінив стратегію Samsung, щоби вивести компанію на міжнародний ринок

Топ-менеджмент — генеральний директор Юн Джонг Йонг та американець корейського походження Ерік Кім — стали обличчями нового покоління чеболів, що працюють за західним зразком. Samsung почала розвиватися як міжнародна корпорація.

Зміна іміджу

У 90-ті Південну Корею продовжували сприймати як ринок, що розвивається, з нестабільним виробництвом низькоякісної продукції. Фраза «корейська знижка» означала, що акції корейських компаній або корейські товари продавалися за зниженою вартістю.

Все це спонукало топ-менеджемент до кроків, абсолютно не властивих для корейських підприємців: зайнятися агресивною PR-кампанією на західних ринках. Однією із знакових подій стала стаття, що вийшла в Forbes у червні 2001 року. На обкладинці був промовистий заголовок:

«Sony, бережись».

Вперше керівники Samsung продемонстрували безпрецедентну відвертість, розповідаючи про плани та амбіції компанії. Зокрема — перемогти Sony до 2005 року.

Телефони Samsung Galaxy стали однією з найпопулярніших моделей

Перемога настала навіть раніше: у 2002 році ринкова капіталізація Samsung перевищила ринкову капіталізацію Sony і з кожним роком продовжувала зростати. Samsung став одним із провідних виробників мобільних телефонів, телевізорів, моніторів та мікрочіпів.

За лаштунками: патентна війна, шпіонаж та хабарництво

Окрім успіху в бізнесі, останні десятиріччя принесли також корпоративні скандали.

Війна з Apple

«Справжня сила Samsung — це її швидкість, — пише автор книги «Sony vs Samsung» Чанг Сі Чжин. — Корейці швидко їдять, швидко говорять і ходять, як божевільні. Це дух корейського народу, і Samsung є найкращим прикладом їх конкурентоспроможності».

У бізнес-колах Samsung відомий як швидкий послідовник: він дозволяє іншим впроваджувати інновації, перш ніж заполонити ринок якісно зробленими, але імітаційними продуктами. Саме це призвело до патентної війни з Apple за дизайн смартфонів, яка тривала протягом семи років у численних судах. Врешті спір виграв Apple.

Хабарництво

Компанію супроводжують постійні корупційні скандали. У 2008 році суд Сеула визнав Лі Гон Хі винним в ухиленні від сплати податків. Його оштрафували на 80 мільйонів доларів і засудили до трьох років умовно, але у 2009 році помилували. Лі повернувся на посаду голови правління Samsung Group.

Після серцевого нападу, який зробив керівника недієздатним, у 2014 році корпорацію очолив його син Лі Чже Йон. За три роки його засудили за підкуп президента Південної Кореї. А у 2020-му — звинуватили у фінансових злочинах, пов’язаних зі злиттям двох дочірніх компаній Samsung.

Шпіонаж

У червні 2023 року прокуратура звинуватила одного з колишніх топ-менеджерів Samsung у промисловому шпигунстві: конкретніше — в намірах побудувати у Китаї копію фабрики з виробництва чіпів на основі секретної інформації, розробленої Samsung Electronics. Наразі колишній співробітник заарештований та чекає на суд.

Вплив на уряд

Імперія Samsung стала великим економічним успіхом Південної Кореї. Настільки великим, що, за словами деяких підприємців та політиків, корпорація фактично керує країною, тримаючи в своїх руках уряд.

У 2021 році дохід 15 найбільших дочірніх компаній Samsung Group становив близько 20,3 відсотка ВВП Південної Кореї. Не дивно, що корпорація має потужний вплив на економічний розвиток, політику, засоби масової інформації та культуру країни. Зокрема — заважає розвитку стартапів, обмежуючи вибір товарів для південнокорейських споживачів, та маніпулює цінами.

За словами автора книги «Sony vs Samsung» Чанга Сі Чжина, Південна Корея має з Samsung стосунки «від любові до ненависті»: