Експерт Україно-Ізраїльського Інноваційного Саміту — UIIS2022.Warsaw — Президент Української асоціації платіжних систем (УАПС) Галина Хейло — про ізраїльський досвід для України, стан платіжних сервісів та перспективи українських розробок у Європі.
Про стан сфери платіжних сервісів під час війни
— Війна показала, що платіжні послуги в Україні дуже круті. І ми це все бачимо. Якби щось було не так, ми одразу відчули б це на собі. Якби ми не змогли провести якісь платежі, то я навіть не можу уявити, який колапс міг би статися. Але всі системи та послуги працюють, незважаючи на війну. Більше того — все рухається вперед.
Якщо пам’ятаєте, на початку війни всі люди кинулися знімати готівку, і тут виникло багато проблем. Утворилися черги до банкоматів, які треба поповнювати. Для цього потрібні інкасатори. Але багато хто пішов на фронт, а інкасаторські машини віддали ЗСУ та теробороні. Проте всі швидко зорієнтувалися, включаючи Нацбанк, домовилися з мережами ритейлу, великими супермаркетами, поштою, яким теж треба було інкасувати гроші. Поєднали ці дві проблеми, і люди почали отримувати готівку на касах у супермаркеті. Досить швидко все нормалізувалося. А зараз уже можна зустріти й інкасаторів — дівчат.
Тепер виникли проблеми зі світлом, пропадає зв’язок через інтернет. Але з’явилася нова можливість розрахунку через телефон. Тобто платіжні послуги знову адаптувалися. І це є предметом гордості. Така швидка адаптація говорить про те, що все всередині готове, щоб не просто протистояти труднощам, а й рухатися вперед.
Про проблеми українських платіжних сервісів
— У нашій асоціації, здебільшого, фінансові компанії, які надають платіжні послуги. Ці компанії після спліту перейшли під юрисдикцію Національного банку України. Відповідно, у всіх однакові питання, пов’язані з нормативною базою Нацбанку.
Наприклад, ще влітку минулого року у нас був ухвалений закон про платіжні сервіси, який набув чинності у серпні 2022 року. Ми брали участь у створенні цього закону, і це було дуже радісно та своєчасно, бо стара редакція нескінченно застаріла. Ми з неї виросли. Але з’явилося багато підзаконних актів, які визначають необхідність переліцензування ринку небанківських послуг, отримання нових ліцензій здійснення платіжних послуг. Тим компаніям, які існують нещодавно, простіше. Але у тих, хто працює давно, виникло багато проблем. Треба шукати або створювати документи, які раніше не були потрібні, у деяких документів минув термін давності. А в умовах, коли йде війна, не вистачає співробітників, постійні перебої зі світлом — це дуже складно з огляду на жорсткі терміни, в які це має бути зроблено. Тому ми ведемо постійну роботу і з НБУ, і з Верховною Радою максимально намагаємося вирішити проблемні питання.
Чому повчитися в Ізраїля
— Україна та Ізраїль — це два різні світи, в яких різні проблеми. Наприклад, мене цікавило питання — чому за таких розвинених технологій у самому Ізраїлі досі така бюрократія. На це запитання я отримала відповідь на саміті. Стало зрозуміло, що й технології націлені, переважно, на зовнішній ринок, а не на внутрішній.
Щодо існування в умовах постійної терористичної загрози, систем ППО, закритого неба, ідеології — тут є чому повчитися в Ізраїлю. Багато хто на саміті UIIS2022 згадував Голду Меїр та її ідеї — у цьому плані вони мають досвід, який можна і потрібно запозичити. Але щодо технологій платіжних систем — тут уже ми можемо багато чого передати Ізраїлю. А також Європу ми можемо навчити. Я вважаю, що в Україні найкращі айтішники, а в Ізраїлі технології. Їхнє об’єднання у спільні проєкти могло б дати космічний результат. Ми поки що у пошуку ідеї, але вже є думки в цьому напрямі.
Про українських айтішників та ринок праці в IT
— Український ринок праці в ІТ, безумовно, трансформується зараз. Зрозуміло — світло, інтернет — це необхідність для роботи, їх відсутність значно знижує продуктивність. Крім того, багато айтішників пішли на фронт. При цьому в Україні існує заборона на виїзд чоловіків, а айтішники переважно чоловіки. Тому, я вважаю, що проблема зі спеціалістами в IT є, але в основному через війну, а не через їхню релокацію.
Що стосується тих, хто все ж таки виїхав, я бачу, що, наприклад, у Польщі вже створюються IT-ком’юніті. Але вони поки що нечисленні — фахівці дуже різні, і зібрати їх разом буде складно.
Про рівень українських платіжних сервісів
— Польський ринок платіжних систем не так швидко розвивається, як український, він набагато консервативніший. Наші технології та платіжні послуги випереджають на роки і Польщу, і Німеччину. У Європі немає навіть переказів із картки на картку, тільки на рахунок, при цьому банки не працюють у вихідні дні. Тобто, наші технології їм об’єктивно потрібні, це дуже зручно. Але чи готові вони їх впроваджувати — питання.
Нам є чому повчитися у них. Можливо, в частині нормативної бази та дотримання комплаєнс процедур, у фінансовому моніторингу ми могли б щось перейняти. Але в тому, що стосується платіжних сервісів — глибини та якості послуги, прогресу однозначно запозичувати треба їм. До речі, в Ізраїлі, за словами учасників UIIS2022, схожа ситуація.
Навіть до війни я багато часу приділяла тому, що представляла Українську асоціацію платіжних систем за кордоном. Нині це в рази важливіше. Я прихильник того, щоб йти на міжнародний ринок, презентувати себе і цінність, яку ми можемо дати, а дати ми можемо багато.