Минулого тижня міністр цифрової трансформації України, Михайло Федоров з командою представив нову редакцію законопроекту “Дія Сіті”, варіант №4303-д. Уже найближчим часом документ повинні розглянути у Верховній Раді. Що зміниться для IT галузі України розповідає Президент “Європейської асоціації програмної інженерії” Владислав Савченко.
Президент “Європейської асоціації програмної інженерії” Владислав Савченко
З позитивного:
Ну по-перше, той самий діалог між владою та бізнесом, якого не було під час складання першого законопроекту, все ж таки відбувся, і на мій погляд концептуально Мінцифра врахувала думку індустрії. В чомусь залишилась при своєму, але я розумію, що і у Мінцифри є свої зобов’язання, є думка депутатського корпусу, є Мінфін, зовнішня політика (кредити МВФ тощо).
Зараз концепція Діясіті виглядає більш чіткою і прийнятною. Поряд з цим законопроектом вже є конкретні пропозиції щодо змін в податкове законодавство (що є невід’ємною частиною режиму), конкретні пропозиції щодо внесення змін в інші нормативно-правові акти України. Доповнено структуру документу, як то загальні засади, терміни. Конкретизовано багато засад та умов набуття та визначення статусу резидента.
Хоча, звичайно, перехідний період та судова практика ще буде формувати «правила гри», однак вже все виглядає набагато прозоріше.
Обов’язкова участь у громадській організації (по типу внутрішнього органу самоврядування ДІЯСІТІ), а відповідно і обов’язкові членські внески скасовані. Дуже багато представників індустрій, зокрема і ми не особливо це підтримували.
З головного, війну за ФОПів, прив’язку ряду критеріїв до винагороди ФОПам виграла Мінцифра. Особисто я вважаю це справедливо. Законопроект не містить заборони роботи з ФОПами, працюйте будь-ласка. Однак, давайте будемо чесні, HR відділи шукають працівників, а не контрагентів; обладнання передається деяким ФОПам не під позичку, а як робочий інвентар; і виконують розробники роботи саме під керівником проекту, а не на власний ризик.
Я розумію, що перелаштувати систему буде не легко, особливо компаніям-гігантам, але ми маємо називати речі своїми іменами.
Законопроект передбачає ряд специфічних цій індустрії можливостей, як право визначати компенсацію, укладати положення про нерозголошення інформації, вчинення конкурентних дій, непереманювання тощо (позитивної судової практики у таких правовідносин наразі майже не існує, і передбачення таких норм дає надію, що ситуація зміниться на краще.
Єдине що, перехідного періоду з ФОПів на гіг- та фултайм працівників у 3 роки (як просили деякі представники індустрії) не буде. Плюс це чи мінус сказати складно.
З негативного, Аудиторський висновок, за відміну якого боровся бізнес (і тут, до речі, була єдина думка з боку бізнес спільноти) залишиться і компанії зобов’язані будуть підтверджувати критерії резидентства саме цим способом. Це вірогідно стане підставою для зростання цін на аудиторські послуги (а вони і так не дешеві). І цей інструмент, до речі, був запозичений з практики ПВТ (аналогічного режиму Білорусі), з метою гарантування дотримання резидентами відповідних критеріїв.
