Стартап — це компанія або організація, що заснована з метою швидкого розвитку та впровадження нових інноваційних ідей, продуктів або послуг на ринку. Відмінні риси стартапу включають високу ризикованість, пошук новаторських рішень, невизначеність та залучення фінансування. Стартапи відрізняються від традиційних бізнесів своєю постійною потребою в інвестиціях, акцентом на швидкий розвиток та експериментах з бізнес-моделями.
Отже, фаундери в більшості випадків змушені шукати інвесторів. Оскільки майже половина започаткувань банкрутують у перші п’ять років, а в довгостроковій перспективі виживає лише один з десяти і взагалі, тільки один відсоток стартапів з часом виходить на значні прибутки, справа ця нелегка. Проте й не безнадійна, про що свідчать венчурні фонди, які продовжують вкладати гроші, не дивлячись на ризики.
Серйозна підготовка — запорука успіху
Прохання про фінансування — це дуже серйозно. Щоб зменшити шанси на отримання відмови, необхідно підготуватися. Фаундер повинен мати бізнес-план проекту. Йому треба добре знати, скільки грошей необхідно щоб розпочати справу і на що саме вони підуть. Крім того, є кілька зауважень, на які не зайве звернути увагу перед пошуками інвестора.
Чи відповідає продукт ринковим потребам? Відносно стартапів не працює принцип: «Головне — геніальна ідея. Коли вона є, то замовники обов’язково будуть». Слід проаналізувати, чи будуть задоволені потреби цільової аудиторії. Відсутність клієнтської бази здатна поховати навіть найпрогресивніше започаткування.
Чи здатен керівник стартапу виконувати лідерські функції та надихати команду на нові звершення? Чи є в нього стратегічне бачення бізнес-проекту, чи розуміє, в якому напрямку краще розвиватися? Коли ні, то як він зможе довести потенційному інвестору, що в стартапа значні шанси на успіх? Крім того, це впливає на вибір позичальника. При відсутності вказаних рис краще віддати перевагу тому, хто має досвід стратегічного планування.
Де шукати гроші?
Початківці, яким потрібні гроші на стартапи, мають кілька можливостей для їх отримання:
- Спеціальні інформаційні платформи: Startups.co, Gust.com, InVenture, Startup Network та інші. Останні дві широко розповсюджені в Україні. Ці майданчики надають фаундерам корисну інформацію, результати досліджень тощо. Також є можливість поспілкуватися з потенційними інвесторами.
- Бізнес-ангели. Так називаються сторонні особи, зазвичай венчурні інвестори, які вкладають гроші в стартапи та надають експертну підтримку в обмін на долю в майбутній фірмі. Останню зазвичай планується через якийсь час вигідно продати. Для їх пошуку також є платформи: EBAN, Funded.com, Angel Capital Association, Angel Investment Network та інші. В Україні: UAngel | Ukrainian business angels network, iClub, Angel.co, Crunchbase тощо. Це вигідний варіант, бо «ангел» не лише дає гроші на проект і не тільки слідкує за кожним кроком стартапера та підказує йому, але й ділиться з ним своїми бізнес-контактами.
- Краудфандингові сайти. Ці платформи (Kickstarter, Indiegogo, RocketHub, OurCrowd та ін., в Україні — Спільнокошт, Na-Starte) мають дуже різноманітну аудиторію. На них заходять відвідувачі з різною мірою зацікавленості, від звичайних користувачів, що підтримують оригінальні проекти, до філантропів, що шукають втілення давньої мрії та акредитованих «мисливців» за новими ідеями. Тут цілком реально знайти інвестора, хоча це може бути зовсім несподівана особа.
- Бізнес-інкубатори та акселератори — це місця, з якими співпрацюють з метою знайомства з бізнес-ангелами. Нерідко вони надають приміщення для роботи, це зручна нагода обмінюватися думками з командами інших стартапів. В Америці їх можна знайти в довіднику Business Incubation Association (NBIA). Акселератори 500Startups, TechStars та Ycombinator консультують своїх клієнтів та надають їм невеликий початковий капітал.
- Small Business Administration. Це офіційний адміністративний веб-ресурс, на якому щорічно з’являються цікаві економічні програми. Можна отримати грант або невелику позику, але на значне фінансове втручання розраховувати не варто.
- Рада професіоналів. Соціальні мережі «технологів» — це не лише LinkedIn. Існує багато ресурсів, на яких можна зустріти потенційних інвесторів або знайти бізнес-партнерів. Це своєрідний глобальний бізнес-простір з міжнародними зв’язками. Серед найвідоміших: EFactor, Xing, Plaxo, Startup Nation, Cofoundr та Meetup.
- Фірми безпосереднього інвестування (Private Equity Network). Звернення до такої компанії може залучити до кількох мільйонів доларів, якщо інвестори переконаються, що проект має значний потенціал. Їх інтерес — частка в справі, яку можна буде з часом вигідно продати.
- Онлайн-кредитування. Взяти кредит у банку стає все складніше через нові обмеження. Проте Р2Р сайти, деякі фонди, великі інвестори тощо надають майже такі самі позики через альтернативні онлайн-платформи Posper, TrustLeaf, Ondeck або Lending Club. Отримати тут гроші набагато простіше.
Нарешті, два останніх шляхи залучення фінансів до проекту полягають у використанні власних засобів або інвестування з боку рідних чи друзів. У першому випадку це дає можливість зекономити на першому етапі. А в другому слід чесно попередити людину про ризики та обов’язково укласти договір на папері. Щоб не вийшло як у приказці: «Хочеш втратити друга — позич йому гроші».
Критерії вибору інвестора
Перелічені платформи, соцмережі та інші майданчики — це лише можливості для спілкування. Ще потрібно, як було сказано вище, зацікавити інвестора своїм проектом. Але й це не все. Не на кожного інвестора слід погоджуватися, бо в даному разі це не просто ще одна персона в раді директорів. Це партнер, від рівня співпраці з яким залежить успіх проекту. Отже, необхідно визначитися з готовністю інвестора працювати в команді. Для цього необхідно, без непотрібної сором’язливості, розпитати його, скільки часу та зусиль він планує витрачати на консультування та іншу допомогу. Або, якщо це ТОП менеджер великої компанії, чи є в нього взагалі така можливість.
Має значення й етап розвитку стартапу. Наприклад, на стадії seed (зародок) швидше за все партнером стане «ангел». Тут буде дуже доречною здатність проведення особистої експертизи стану справ та можливість залучення інших партнерів. А венчурну компанію на старті запросити складніше. Так, в них більші можливості, але вони вимагають серйозного обгрунтування інвестицій, тому хочуть бачити переконливі показники розвитку бізнесу.
Крім того, бажано за допомогою Crunchbase та CB Insights проаналізувати фінансову стабільність позичальника. Визначити, коли та в якому об’ємі було останнє фінансування, чи добре працюють гроші, вкладені в попередні проекти, чи були інвестування наступних кроків? Коли венчурна фірма не виявляла активності більш як півроку — це привід для занепокоєння. Найкращим варіантом вважається довгостроковий договір на кілька етапів, щоб не треба було щоразу поновлювати пул інвесторів.