Платформи соціальних мереж стали джерелом новин, яким люди довіряють та регулярно споживають. Незважаючи на те, що соціальні мережі можуть принести користь, вони мають і зворотний бік. Сьогодні вони перенасичені фейковою інформацією, яку непросто виявити. Згідно з дослідженнями вона негативно впливає на суспільство. Понад 80% громадян ЄС кажуть, що вони вважають фейкові новини проблемою як для своєї країни, так і для демократії загалом.
Ставлення українців до дезінформації у ЗМІ
Фейкові новини в Україні бувають різних форм: від пропаганди до маніпулятивних матеріалів і повністю сфабрикованого контенту.
У 2021 році аудиторія стала більше звертати увагу на те, кому належить ЗМІ, та менше довіряти улюбленим ЗМІ.
З кожним роком обізнаність аудиторії щодо існування оплачуваних публіцистичних матеріалів зростає: у 2021 році про це знали 83% аудиторії. Більшість вважає, що вони здатні відрізнити одне від одного.
Так само 83% респондентів знають, що у ЗМІ іноді з’являються фейкові новини та дезінформація.
Опитування, проведене Internews та USAID, показало, що хоча українці кажуть, що вони мало довіряють російським ЗМІ – одному з основних джерел дезінформації, – їхня здатність виявляти фейкові новини залишається низькою.
Згідно з дослідженням, 65% українців заявили, що можуть відрізнити фейкові новини від справжніх. Однак при тестуванні на трьох реальних прикладах лише 11% цих людей точно ідентифікували всі фейкові новини.
Основними ознаками недостовірності інформації респонденти вважають абсурдність та нелогічність матеріалу, відсутність фактів, а також висвітлення інформації лише з одного джерела.
Fake News слово 2017 року за версією Collins English Dictionary
Що таке дезінформація?
Відколи термін fake news («фейкові новини») увійшов до нашого побуту в 2016 році, у період передвиборчих перегонів у США, масштаби та методи поширення недостовірної інформації тільки збільшилися.
У наші дні ви можете почути слово «фейкові новини», які зазвичай стосуються терміна «дезінформація». Він визначається як «неправдива інформація, що поширюється, та яка має намір ввести в оману». Фейкові новини часто набагато переконливіші та емоційніші, ніж справжні новини.
Отже, якщо вам доведеться ділитися контентом з фейковою інформацією, не знаючи їх достовірність, то ви поширюєте дезінформацію. Чому? Тому що дезінформація за визначенням може поширюватись незалежно від намірів.
Різниця між дезінформацією та неправдивою інформацією
На перший погляд здається, що дезінформація та хибна інформація – це одне й те саме. Хоча результати та вплив дезінформації та помилкової інформації можуть бути однаковими, різниця між цими двома термінами насправді полягає у намірі.
Відмінність між ними полягає в тому, що помилкова інформація – це помилкова або неточна інформація, яка поширюється ненавмисно, а дезінформація – це навмисно помилкова інформація, що розповсюджується з метою маніпулювання емоціями. Дезінформація зазвичай призначена для того, щоб вплинути на соціальні, політичні чи економічні результати і, зрештою, завдати шкоди. Дезінформації виникають частіше, “коли є дефіцит даних або вакуум даних”. Ця проблема не нова, але за останні кілька років вона стала дедалі помітнішою.
Чому фальшиві новини в соціальних мережах – це проблема
За даними The Washington Post, дослідники з Нью-Йоркського університету та французького Університету Гренобль-Альпи виявили, що з серпня 2020 по січень 2021 статті від відомих постачальників дезінформації отримали в 6 разів більше лайків, репостів і взаємодій, ніж законні новини та статті.
Коли йдеться про соціальні мережі, ми знаємо, що дезінформація може поширюватися неймовірно швидко завдяки технологіям, швидкості та доступності Інтернету. Користувачі соціальних мереж діляться історіями, від відео поза контекстом до статей новин.
Проблема фальшивого контенту існує не тільки в новинах, які ми читаємо, та заголовках, з якими ми стикаємося, але й в облікових записах та коментарях, які сьогодні можна знайти на цифрових платформах.
Сьогодні, з огляду на ситуацію, що склалася у світі, безліч фейків про коронавірус. Наприклад, за результатами пошуку Google та Яндекса, на першому місці в Центральній Азії стоїть фейк про те, що Китай нібито заробив на коронавірусі 20 мільярдів доларів. Наступний приклад, на початку 2020 року у заголовках газет з’явилася низка міфів про передбачуване лікування COVID-19.
Нижче наведено деякі типи дезінформації у соціальних мережах:
Клікбейт
Clickbait – це сенсаційний контент або заголовки, призначені для привернення уваги, апелюючи до емоцій (часто гніву) або цікавості читачів. Як випливає з назви, ціль клікбейту – приманити читачів до взаємодії з контентом з метою отримання доходу від реклами.
Якщо цього недостатньо, він може розповсюджувати фейкові новини. Обурені читачі можуть ділитися цим погано вивченим і написаним контентом зі своїми соціальними колами, спрямовуючи погану інформацію дедалі більшій кількості очей.
Його приклади можна знайти усюди. Це повсюдна тактика, що застосовується маркетологами та творцями контенту в соціальних мережах, несумлінних новинних сайтах та блогах. Ось деякі приклади заголовків, які можуть вказувати на ймовірний клікбейт:
- «10 хитрощів для ідеальної шкіри (ви не повірите, №4!)»;
- «12 способів вживання авокадо, про які ви навіть не підозрювали»;
- «Найбільші податкові хитрощі, про які вам не повідомляє ваш CPA».
Заголовки, що вводять в оману
Так само, як і приманка для кліків, заголовки, що вводять в оману, можуть використовуватися для збудження інтересу, апелюючи до наших емоцій і цікавості. Навіть якщо сама стаття добре написана і заснована на фактах, її зміст може створити помилкове враження, якщо заголовок вводить в оману. Тому такі заголовки можуть називатися «клікбейтними», навіть якщо вони не підходять під визначення цього терміну, що наведене вище.
На жаль, дослідження показують, що більшість користувачів соціальних мереж діляться статтями на основі заголовку, фактично не прочитавши статті. Якщо заголовок неточно відбиває правду, може мати такий самий ефект, як і історії, що є повними вигадками.
Пропаганда
Пропаганда складається з упередженої та потенційно неправдивої інформації, яка розповсюджується через ЗМІ, і призначена для маніпулювання своєю аудиторією, змушуючи її дотримуватися певних думок. У пропаганді використовується безліч тактик, зокрема:
- Емоційні заклики: як і інші форми дезінформації, пропаганда часто спирається на емоційні заклики, щоб викликати інтерес і маніпулювати читачами.
- Використання брехні або напівправди: пропаганда може відверто брехати, щоб переконати читачів. В якості альтернативи він може використовувати часткові цитати, спотворену статистику або інші нечесні методи підтримки певної точки зору.
- Відгуки: у пропагандистських статтях можуть також міститися відгуки, іноді від відомих знаменитостей, щоб підтримати їхню точку зору. Їх теж іноді вигадують.
Щоб побачити сучасні приклади пропаганди, перегляньте контент, який створюється кандидатами в президенти, від реклами до виступів. Аргументи та заклики, що використовуються в політичному контенті, часто містять емоційні заклики, представляють спотворену інформацію та покладаються на підтримку шанованих знаменитостей та політиків.
Приклади фейкових новин:
Як боротися з фейковими новинами та дезінформацією
Для того, щоб боротися з фейковими новинами та дезінформацією у соціальних мережах, вам потрібно спочатку вміти їх розпізнати. Ви дізнаєтеся, що маєте справу з фальшивими новинами у соціальних мережах, коли побачите явну упередженість, властиву матеріалу, або те, як він намагається викликати почуття гніву та недовіри у певної людини, групи людей. Іноді цей контент може надходити з агентства новин, яке звучить незнайомо, невідомо або не має ознак довіри.
На що слід звернути увагу при виявленні фейкових новин у соціальних мережах:
- довіра до сайту;
- чи відомий автор;
- якщо є ряд орфографічних та граматичних помилок;
- якщо у претензії немає сенсу;
- якщо немає цитованих точних джерел.
Не на всіх платформах соціальних мереж є чіткі інструкції про те, як боротися із фальшивими новинами у соціальних мережах. Однак, якщо ви зіткнетеся з дезінформацією, ви можете (і повинні) повідомити про неї.
Кожна платформа має спосіб зробити це. Наведемо приклад у Facebook:
Facebook:
Якщо ви натрапите на інформацію в Facebook, що містить шкідливу дезінформацію, ви можете знайти вгорі сторінки розділ і вибрати “Знайти підтримку або сторінку звіту”. Виберіть «Шахрайство та підроблені сторінки», потім натисніть «Далі», щоб повідомити про сторінку Facebook.
Висновки:
Розуміння різних способів поширення хибної інформації, а також мотивів та закликів до неї важливе для запобігання та боротьби з нею. Фальшиві новини – не новина, але те, як вони використовуються в середовищі, – це те, що потрібно враховувати.
Гра в правду або як розпізнати фейкові новини
Facebook купує рекламу в індійських газетах, щоб попередити про фейки в WhatsApp
