Український ринок цифрових технологій динамічно розвивається, проте на його шляху стоїть ряд проблем.
Владислав Савченко, Президент “Європейської асоціації програмної інженерії”
Що сьогодні заважає IT-сфері розвиватися
На сьогоднішній день, за офіційними оцінками, обіг капіталу в IT-галузі складає близько 9 мільярдів доларів, плюс значна частина коштів знаходиться «в тіні». Наш ринок цифрових технологій, як і практично всі галузі світової економіки, постраждав від епідемії коронавіруса, але завдяки своїй гнучкості може відновитися набагато швидше. Однак, крім об’єктивних негативних чинників, таких як призупинення та скасування контрактів, викликаних поширенням COVID-19 і загальним спадом виробництва, значний вплив мають і суб’єктивні. Такі як, наприклад, недосконале законодавство, втручання в роботу компаній правоохоронних органів, тиск з боку великих фінансово-олігархічних груп тощо.
Крім того, чинний КЗпП України не задовольняє ні працівників, ні роботодавців. У ньому геть відсутні визначення «стартап», «угоди про непереманювання співробітників», «договору про нерозголошення інформації» і так далі. А це – базові речі, на основі яких дана галузь розвивається в усьому цивілізованому світі вже 25 років.
Якщо зараз створити умови для чесного і комфортного ринку, і дати гарантії його збереження, можна добитися значної детінізації галузі і зростання чистого обігу в ній до 20 млрд доларів, тобто більш ніж в два рази, причому протягом перших же шести місяців.
Самостійно перемогти чинну систему, що дісталася нам у спадок ще від радянської епохи, не можна. Щоб ефективно захищатися від тиску «силовиків», рівноправно брати участь в процесі розробки законодавства, мати більшу вагу при обговоренні поточних питань з представниками держави, пропонувати свої проекти, впроваджувати ініціативи з оподаткування, потрібно об’єднуватися в ефективні спільноти, професійні кластери.
Пробити скляну стелю
Нещодавно Міністерство цифрової трансформації України, після декількох місяців консультацій з представниками IT-спільноти, презентувало проект Дія City. Ініціатива пропонує комплексну реформу цифрової індустрії. Її завдання – створення комфортного клімату для ведення айті-бізнесу, науково-дослідницької діяльності і розвитку креативних індустрій. Модель являє собою вільну економічну зону, тільки не в географічній площині, а для окремої підприємницької сфери. У разі її реалізації в тому форматі, в якому вона задумана, реформа буде сприяти українським і зарубіжним компаніям в створенні на території нашої країни як продуктових цифрових компаній і наукових центрів, так і ряду суб’єктів супутньої креативної індустрії, тих же Діджитал-дизайнерів, онлайн- маркетологів, розробників ігор, веб-медіа тощо. Для IT-компаній, технологічних стартапів, R&D-центрів вводиться спрощене податкове законодавство, третейські суди, спеціальні валютні правила (що важливо, так як розрахунки в даній галузі, орієнтованої в основному на іноземного замовника, як ви розумієте, ведуться не в національних грошових одиницях). В Дія City передбачено всього три типи податків: податок на виведений капітал в розмірі 10%, податок на доходи фізичних осіб – 5% (стільки ж, скільки платять ФОПи) і найменший ЄСВ – 22% від мінімальної заробітної плати. Ніяких інших податків не передбачено. Податку на прибуток не буде зовсім. Подібна модель виключає можливість вимагань хабарів з боку фіскалів.
В якості запобіжника від приєднання до проекту «лівих контор», – фіктивних підприємств, які не ведуть реальної цифрової діяльності, пропонується встановити мінімальний поріг на кількість співробітників і їх зарплати (точні цифри ще обговорюються).
Впевненість в захищеності інвестицій дозволить розвивати міжнародний венчурний бізнес. Мабуть, сьогодні тільки він дозволяє державам з «наздоганяючою економікою» наблизитися в доступному для огляду майбутньому за доходами на душу населення до розвинених країн. Ну, або раптово знайдена золота жила, або нафтове родовище. Що, звичайно, дуже добре, але менш імовірне.
Під час поїздок за кордон і зустрічей з місцевими підприємцями, я часто чую від них нарікання на політичну нестабільність в Україні та відсутність гарантій безпеки для ведення бізнесу. В ініціативу Дія City вшита заборона на зміну законодавства в питаннях її функціонування протягом 15 років. В цілому проект Дія City – збірка кращих практик західного світу. У ньому передбачено власний арбітраж, розроблені типові договори для найму на роботу, укладання контрактів між резидентами і т. і.
Стартапи зможуть структуруватися в Україні, а не в офшорах. Вони також отримають можливість стати резидентом Дія City і отримати податкові пільги, а крім того, і вливання від іноземних інвесторів, які перестануть вважати нашу країну надто ризикованою для вкладів.
Зупинити відтік мізків
На сьогоднішній день світовий ринок IT-фахівців відчуває серйозний дефіцит співробітників, в тому числі в розвинених багатих країнах. Саме тому у нас, в Індії, в Росії тощо так багато компаній-аутсорсерів, які працюють на іноземних замовників. При цьому наші програмісти визнані на світовій арені високими професіоналами. Рівень освіти наших фахівців досить високий в силу історично сформованої в Україні якісної школи програмування, тому влаштуватися в іноземні компанії для них не проблема. Дія City ніяк не обмежить кодерів в прагненні переїхати за кордон. Але додасть мотивації працювати на тих же вигідних умовах, тільки на батьківщині.
Україна як цифрова держава і міжнародний IT-хаб
Україна має всі шанси стати IT-центром Східної і Центральної Європи. Наші компанії не гірше білоруських, які створили аркадні шутери, що завоювали величезну популярність «Світ танків», «Світ літаків», «Світ кораблів» і ін. Тим більше, що частина цих програмістів переїхала до нас в зв’язку з політичними подіями, що відбуваються зараз в їх країні.
В даний момент нашій державі катастрофічно не вистачає комп’ютеризації. Багато рутинні, бюрократичні речі, на які йде безліч часу і сил, вже найближчим часом могли б бути цифровізовані. Наприклад, недавно у нас проходили вибори. Введення електронного голосування дозволило б істотно заощадити витрати, за рахунок зниження кількості бюлетенів, комісій, ділянок і т. і. Подібні системи вже успішно реалізовані в Естонії, Нідерландах, частково в США, Канаді, Франції та інших країнах. Крім того, розвиток цифрових технологій дозволив би помітно підвищити рівень вітчизняної освіти в багатьох сферах, не тільки пов’язаних з IT.
Ми вже 20 років живемо в XXI столітті де-факто, необхідно якомога швидше переселятися в нього і в технологічному плані. Першим кроком до цього, безсумнівно, повинні стати модернізація вітчизняного законодавства до сучасних реалій і створення оптимальних умов для розвитку цифрової сфери.
