Події річної давності шокували і сколихнули не лише Україну, але й увесь світ. Того ранку 24 лютого 2022 року більшість українців прокинулися не готовими ані морально, ані фізично до того, що країна-агресор піде у повномасштабний наступ. За цей рік українське суспільство змінилося докорінно, ще більше загартовуючись і об’єднуючись перед лицем ворога. Дослідницька компанія Gradus Research провела спеціальне дослідження до річниці повномасштабної війни, розпитавши українців, що вони думали і відчували напередодні, які події війни залишили на них найбільший відбиток та як змінилася їхня віра в перемогу України.
Отже, дані опитування свідчать про те, що більше двох третіх (69%) опитаних українців не вірили в те, що росія дійсно розпочне повномасштабний наступ. Найбільше не вірили в це представники старшої вікової категорії — українці 55-60 років. Як і до кінця не вірили в це численні європейські політики, які зізнавалися в цьому пізніше у своїх промовах. Проте чверть (26%) респондентів зазначили, що цілком або скоріше вірили у вирогідність нападу росії. В більшій мірі це стосується чоловічої частини респондентів. Адже кілька місяців напередодні весь світ слідкував за нарощуванням росією масивних військових сил на кордоні з Україною.
Але чи готувалися українці до повномасштабної війни?
Ретельну підготовку до війни декларують лише 3% опитаних. Ще 20% заявляють, що готувалися частково. Інші ж 73% опитаних громадян кажуть, що не були готові до такого розвитку подій. Серед останніх частка жінок значущо більша.
“При цьому навіть якщо напередодні 24 лютого 2022 в людей були ще певні ілюзії, наразі ми бачимо з наших досліджень, що цих ілюзій українці позбулися. Громадяни чітко розуміють, що найбільші випробування у війні ще попереду або відбуваються прямо зараз — про це говорять 72% респондентів”, — розповідає Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research. “Саме в цьому і проявляється сила української нації — всі знають, що можливо найважчі випробування ще попереду, але готові і надалі чинити спротив”.
Якою ж бачать цю омріяну перемогу українці?
Для більшості опитаних ознаками перемоги України буде визволення всієї території України (станом на 1991 рік), падіння путінського режиму / трибунал над Путіним / смерть Путіна, капітуляція Росії чи виплати репарацій рф. 41% респондентів вважатимуть перемогою України повернення Криму.
Віра в перемогу України залишається стабільно високою. 82% опитаних українців абсолютно або скоріше впевнені у здатності України відбити напад російської федерації. При цьому однаково вірять в перемогу українці незалежно від віку, статі та місця проживання. Оптимізм щодо майбутнього України також на висоті. На думку 68% респондентів Україна стане сильнішою після війни.
В той же час рік війни залишив страшний слід у житті мільйонів українців. Респонденти згадують ракетні обстріли міст, вбивства та знущання над цивільним населенням в окупації, події в Маріуполі, Бучі, Ірпіні та Дніпрі як найбільш жахливі події війни.
Цікаво, що серед найбільш страшних подій значна частка респондентів відзначила перший день війни, коли нова реальність стала незворотньою та очевидною.
Натомість найбільш радісними та обнадійливими подіями року повномасштабної війни росії проти України респонденти вважають звільнення окупованих Херсонщини, Харківщини і Київщини, а також допомогу іноземних партнерів грошима і зброєю.
Загалом опитування демонструють, що незважаючи на надзвичайну втому від війни переважаючі частки населення очікують на позитивний підсумок для України та на справедливість щодо країни-агресора. Адже більшість респондентів досі переконані — незважаючи на всі випробування, що були чи будуть — країна рухається у правильному напрямку.
Повний звіт дослідження доступний на сайті Gradus Research за посиланням.
Опитування було проведене дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст розміром більше 50 000 жителів у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту і регіону. Період проведення: 17-20 лютого 2023 року. Розмір вибірки: 1151 респондент.