У кризові часи війни із невизначеною тривалістю з’являються нові і посилюються наявні push-фактори, які можуть стимулювати українців обдумати можливу релокацію за кордон. А українські мігранти водночас мають різні настрої щодо повернення в Україну, що залежить від їхнього рівня адаптації до життя в країнах тимчасового перебування чи інших факторів. Дослідницька компанія Gradus Research провела велике міграційне дослідження українців в Україні та за кордоном і проаналізувала їхні настрої, прагнення і готовність будувати плани в умовах невизначеності.
За яких умов будуть повертатися українські мігранти та чи поїде більше українців за кордон?
Більшість опитаних українських мігрантів (64%) не адаптувалися до життя в країнах тимчасового перебування, тож мають намір повернутися, але не можуть визначитись із термінами
Фактор адаптації суттєво впливає на намір повернутися назад до України, про який зазначили 55% респондентів. І найбільше прагнуть повернутися ті мігранти, які працюють віддалено на українські компанії (70%) або є тимчасово непрацевлаштованими (68%).
Опосередковано впливає на адаптацію і пережитий досвід агресивної поведінки з боку резидентів країн тимчасового перебування: близько чверті опитаних (23%) зазначили, що стикалися з її проявами.
Але тим не менш, 60% опитаних відчувають особисту безпеку за кордоном, і дещо більше (65%) є спокійними за безпеку своїх дітей, і для них це стає вагомим стримуючим фактором до повернення.
Що стосується очікуваних термінів зворотної міграції, то переважна більшість респондентів (62%) не готова назвати точні дати.
“Невизначеність лежить в характері війни, тож очікувано, шо і українці в Україні, і українські мігранти не можуть будувати чітких планів щодо можливої релокації за кордон чи повернення на Батьківщину. Але важливо, що поруч з безпековими і економічними факторами, посилюється і чинник “перспектив”: бажання мати чітку картину майбутнього для своїх дітей все більше диктує їхні міграційні наміри. І на це варто звертати увагу і бізнесу при побудові своїх комунікацій, і державі”,
— коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Гарантоване стабільне працевлаштування — головний push-фактор до повернення для 41% респондентів
Для 36% опитаних українських мігрантів важливою є наявність фінансової допомоги в Україні на час повернення, а для 33% — можливість отримання чи облаштування житла в безпечних регіонах України. Близько чверті респондентів (27%), натомість, готові емігрувати назад у разі посилення протиповітряної оборони України.
Водночас, основні push-фактори до можливої міграції українців — безпекові
А саме загроза власному життю і здоров’ю чи близьких (76%), можлива окупація регіону проживання (72%) і відсутність чи втрата житла (63%).
Важливо, що після життєво критичних чинників, що можуть стимулювати людей релокуватися, слідує невпевненість щодо майбутнього для своїх дітей (58%). Тож очікувано, що ті респонденти, які мають дітей віком до 18 років (48%), обдумують можливість міграції частіше за тих, хто не має дітей (31%), або мають, але повнолітніх (30%).
У розрізі регіонів, релокуватися у разі погіршення ситуації найбільш схильні респонденти, які проживають у Києві (59%), або на Сході України (52%).
Звіт із результатами дослідження доступний до завантаження на сайті Gradus Research за посиланням.
Опитування проведене дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку/онлайн-платформі Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 17-22 травня 2024 року. Розмір вибірки: 656 респондентів
