Регулювання криптовалютного сектору – це найважливіший крок у розвитку індустрії, прийнятті технології на державному рівні. Він сприяє виведенню цифрових активів із «сірої зони», легалізації діяльності криптокомпаній, їхньому швидкому зростанню та ефективному впровадженню криптовалют і блокчейну в різні сфери життя.
Регулювання криптовалютного сектору. Image: depositphotos
На жаль, в Україні регулювання криптовалют усе ще не працює. 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи», що набуває чинності після внесення поправок до Податкового кодексу. Минуло два роки, але ситуація так і не змінилася. Законопроєкти переписують, а терміни їх реалізації невідомі. А що в цей час відбуваєтья по світу?
Усім привіт, я Вадим Груша – CEO Trustee Plus – криптогаманця з вбудованою платіжною карткою. Ми запустили наш перший продукт більше п’яти років тому і за цей час і вирішили чимало проблем, що виникли на нашому шляху через відсутність регуляції – як вивести активи в гривнях, як випустити криптокарту і багато іншого. І тим цікавіше зараз буде поглянути на досвід країн, які давно підтримують крипту і криптопроєкти на законодавчому рівні.
Ми розглянемо п’ять країн із прогресивним підходом до регулювання. Дізнаємося, з чого вони починали і яких результатів досягли з моменту ухвалення нових законів.
Швейцарія, «криптовалютна долина»
Однією з перших у світі усвідомила перспективи криптотехнології Швейцарія – ще у 2016 році вона ухвалила законодавство про регулювання і всього за півроку стала найпривабливішою юрисдикцією для розвитку блокчейн-проєктів. За цей самий час вона залучила $1 млрд інвестицій – 63% з них від зарубіжних інвесторів.
- Bitcoin і альткоїни вважаються активами, токени ж можуть бути цінними паперами в разі наявності їхніх ознак: право на прибуток, право голосу;
- Цифрові активи можна використовувати як платіжний засіб;
- Усі компанії зобов’язані дотримуватися вимог AML і проводити KYC;
- Податок на прибуток становить 7,83%, регіональний – 1%-26%. Незважаючи на три рівні податків, їхня сума все ще нижча, ніж у більшості країн ЄС.
З 2016 року у Швейцарії було відкрито або переїхало багато компаній, зокрема Tezos, Ethereum і Cosmos. Їхнім домом став кантон Цуг, прозваний «криптодолиною».
Сьогодні для реєстрації в Цуг потрібно мати пристойний статутний капітал – від $10 тисяч на реєстрацію та $20 тисяч на утримання – але це не відлякує проєкти. Тому сприяє ясність у законах, сприятливі умови, розвинена банківська система. Секрет успіху простий: держава не намагалася контролювати індустрію надміру, а вибудувала ефективну екосистему, вигідну кожній зі сторін.
Сальвадор, який першим визнав Bitcoin
Ця держава Центральної Америки стала першою країною у світі, яка визнала Bitcoin легальним платіжним засобом – це сталося у вересні 2021 року.
Ініціатором цього рішення став президент Найіб Букеле, через що отримав шквал критики, як від громадян своєї країни, так і, наприклад, Міжнародного Валютного фонду. Він стверджував, що це зробить країну незалежною від долара, привабить закордонні інвестиції, спростить міжнародні операції та знизить комісії за перекази. Для цього уряд розробив комплекс інноваційних рішень:
- Запустив криптогаманець Chivo і курси криптовалютної грамотності;
- Відкрив майнінг-ферму для видобутку Bitcoin на вулканічній енергії;
- Створив програму громадянства за $1 млрд у BTC і USDT. Громадянами можуть стати до 1000 осіб на рік, приносячи в бюджет $1 млрд.
У 2024 році лише невеликий відсоток громадян використовує BTC. Владі не вдалося переконати населення в ефективності криптовалют, але експеримент триває.
Сьогодні Сальвадор володіє щонайменше 5689 BTC і продовжує купувати їх щодня. Країна продовжує розвиток Bitcoin-інфраструктури – у її планах запуск BTC-облігацій, будівництво та відкриття безподаткової зони Bitcoin City.
Аргентина, руйнівник міфів
Окремої уваги варта Аргентина – держава з однією з найпроблемніших економік у світі. У 2023 році інфляція аргентинського песо склала понад 211%.
У листопаді 2024 року її президентом було обрано лібертаріанця Хав’єра Мілея, що став автором не тільки найпрогресивнішого підходу до регулювання криптовалют, а й усієї економіки. Річ у тім, що він є економістом Австрійської школи, що заперечує провідну роль держави в економіці – під час своєї передвиборчої кампанії він обіцяв перевести країну з песо на долар і скасувати Центробанк.
Він не визнав криптовалюту, як Сальвадор, але пішов ще далі – уже в грудні 2023 року його адміністрація видала указ про свободу вибору платіжного засобу. Це означає, що учасники угод можуть самі обирати валюту, чи то літр молока, чи то кілограм м’яса, чи то Bitcoin (BTC), чи то інша криптовалюта. Ще через місяць влада відмовилася від регуляції цифрових активів і скасувала відповідні податки.
Мальта, «острів блокчейну»
Острівна держава почала розробляти проєкт регулювання криптовалют ще в 2017 році. У 2018 вона презентувала одразу три закони, а трохи згодом, під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН, прем’єр-міністр амбітно презентував країну як «острів блокчейну». Розгляньмо за що відповідає кожен з них:
- VFA, закон про віртуальні фінансові активи – стосується ліцензування компаній, створення інноваційного середовища для розвитку стартапів, захисту користувачів. Основний закон для регулювання криптовалютних бірж;
- ITAS, закон про інноваційні технології та послуги – він визначає тонкощі проведення ICO, контролю криптогаманців та інших провайдерів;
- MDIA, закон мальтійського центру цифрових інновацій – його мета: розвиток і просування інновацій, поширення блокчейн-технологій, забезпечення правової політики для користувачів і постачальників криптовалютних послуг.
Основними перевагами Мальти, як привабливої юрисдикції, є податкові пільги для юридичних осіб, а також гнучкість крипторегулювання.
Сінгапур, криптовалютний хаб
Місто-держава Сінгапур уже багато років підтримує цифрові активи, проєкти на основі блокчейн-технології і до того ж успішно інтегрує їх у міське середовище. Податкова служба міста дала визначення Bitcoin (BTC) ще у 2014 році.
Сінгапур протягом багатьох років зосереджений не стільки на регулюванні цифрових фінансів, скільки на розвитку криптовалютних проєктів. Для цього він запустив FinTech Regulatory Sandbox – регуляторну пісочницю, що дає змогу стартапам працювати без ліцензії протягом пів року, отримати легкий доступ до банківської системи та проведення тестових операцій. Після чого компанія повинна пройти реєстрацію – внесок складе від $4 до $8 тисяч, що нижче, ніж у Швейцарії. Також:
- у країні відсутній податок на прибуток з криптовалютних інвестицій;
- резиденти не платять податки на кошти, що переводяться за кордон;
- біржі можуть проводити операції з криптовалютою і фіатом без ліцензії MAS;
- компанії зобов’язані дотримуватися заходів боротьби з відмиванням грошей.
Сінгапур – це повноцінний криптовалютний хаб, що позитивно ставиться до будь-яких інноваційних проектів. Він є одним із найкращих варіантів для компаній, націлених на азіатський регіон – за рахунок гнучкої системи податків і регулювання.
Як ми бачимо, підходів до регулювання криптовалют безліч. Хтось зосереджений на створенні умов для розвитку стартапів (як Швейцарія та Сінгапур), хтось намагається змінити наявні підвалини або ж узагалі зруйнувати їх і побудувати з нуля (Сальвадор і Аргентина). Мальта вибудувала багаторівневу систему з пільговою податковою системою, а Сінгапур зайняв нішу глобального криптовалютного хабу. Якщо вас цікавить підхід країн та окремих регіонів саме до майнінгу, то дуже раджу почитати про це профільний матеріал розміщений на криптомедіа Incrypted.
У кожної з країн уже є досвід, який можна і потрібно переймати. Тому що наше завдання сьогодні не просто нарешті запустити регулювання, а створити сприятливе середовище, вигідне на тлі інших юрисдикцій. Середовище, здатне розвивати українські криптовалютні проєкти і підтримувати їхніх користувачів.
