Світова туріндустрія вже другий рік співіснує з пандемією COVID-19 і за цей час навчилася створювати продукт, що дозволяє відпочивати активно та безпечно. Утім, зміни, викликані цією кризою, значно глибші й зовсім не обмежуються оновленням стандартів соціальної дистанції чи дезінфекції. Туристична індустрія реагує на більш суттєві зміни в поведінці людей і більшість тенденцій розвитку галузі пов’язані з діджиталізацією та новою мобільністю.
Катерина Артюх
Боротьба за увагу та інтернет речей
Якщо смартфон уже став і робочим інструментом, і центром розваг, то тепер конкуренція відбувається всередині пристрою. Фактично, туристичні організації мають боротися за увагу поруч із соціальними мережами, іграми, робочими чатами й іншими застосунками.
Наприклад, українські туроператори почали активно створювати власні застосунки, що дозволяє користувачам знаходити необхідні їм продукти, бронювати тури, зберігати всі необхідні документи, фіксувати історію подорожей й шукати нові пропозиції відповідно до власних потреб.
Під час подорожі туристи також, зазвичай, не випускають мобільний пристрій із рук: тут і камера, і карти, й можливість розрахуватися завдяки безконтактним платежам. Так чому б не додати сюди корисні функції самого місця відпочинку? Один із актуальних трендів туріндустрії — розвиток інтернету речей. Якщо раніше мова йшла про «розумний дім», то тепер про «розумний готель».
Працює це так: туристи завантажують застосунок, що дозволяє керувати кондиціонуванням, системою опалення, освітленням, а також бронювати час у spa, басейні, спортзалі, чи навіть замовляти харчування в номер. Крім того, що це зручно туристам — це також відповідає актуальному запиту на зменшення необов’язкових соціальних контактів.
Відкриття своєї країни та екологія
До початку пандемії критика туристичної галузі часто базувалась на негативному впливі на навколишнє середовище, а найбільш радикальні активісти закликали припинити подорожі повністю. Проте коли це сталося насправді, то швидко стало очевидним, що такий стан справ майже нікого не влаштовує.
Та все ж таки питання екологічного відпочинку набирають актуальності, й туристичній індустрії необхідно відповідати на це сучасними пропозиціями. Й вони вже з’являються: від діджитал-інструментів, що дозволяють дослідити вуглецевий слід своєї відпустки, до більш складних продуктів, які поєднують відпочинок із волонтерською діяльністю.
Серед варіантів екологічного підходу — відпочинок у своїй країні. Через меншу відстань подорожі вплив на навколишнє середовище скорочується, а от переваги для національної економіки зростають — кошти залишаються всередині країни й сприяють розвитку інфраструктури.
Під час пандемії, коли кордони були закриті, деякі країни навіть видавали сертифікати на відпочинок, щоб підтримати туристичну галузь. В Україні така можливість теж обговорювалось: ще навесні Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропонувало надати з бюджету 200 млн грн на туристичні сертифікати для певних категорій громадян, але потім ця ідея зникла з інфопростору.
Там де схожі проєкти все ж були реалізовані, тренд на внутрішній туризм зберігається й дозволяє балансувати на випадок майбутнього закриття кордону, яке все ще залишається загрозою допоки пандемія не завершилась.
Метавсесвіти й попит на реальність
Одним із наслідків пандемії стала більш швидка віртуалізація. Робочі зустрічі й відпочинок для багатьох повністю перемістились онлайн. Наразі технологічні гіганти почали говорити про повноцінні віртуальні простори — метавсесвіти. Чи загрожує це туризму в класичному розумінні? Скоріше навпаки.
Як демонструють запити у пошукових системах і результати продажів турів — чим більше людей намагаються залишити в замкнених будівлях, тим сильніше вони прагнуть втекти звідти. Фактично, агресивне проникнення діджиталу призводить до контрпопиту на реальний досвід.
Однак технологічні зміни все ж матимуть наслідки. Особливо це стосується молодого покоління, для якого цифрові продукти є не окремим всесвітом, а гібридною частиною повсякденності. Саме тому світові туристичні компанії частіше інвестують у проєкти доповненої реальності. На відміну від повної віртуальності, тут реальний досвід доповнюється цифровим.
Ми вже починаємо звикати до інформативних проєктів, коли достатньо навести смартфон, наприклад, на історичну споруду, щоб отримати повну інформацію про неї. Популярності набувають і ідеї «цифрової реконструкції», коли нинішні руїни за допомогою того ж смартфону постають у своєму первозданному вигляді.
Проте, здається, що гейміфікація на цьому не зупиниться, й ми отримаємо більше розважальних проєктів. Згадайте актуальну кілька років тому гру Pokémon Go, яка перетворювала місто на майданчик для віртуального палювання. Уявіть, що до чогось схожого додається механіка дослідження незнайомого міста. Тоді звичайна екскурсія перетвориться на більш емоційний досвід. Цілком можливо, що в наступні роки нас очікують саме такі ініціативи.
Загалом туризм після практики локдаунів стає більш відповідальним і технологічним. Ті рішення, які раніше обговорювались виключно в довгостроковій перспективі, тепер інтенсивно запроваджуються й стають новою нормою для подорожей.
