Щосерпня напередодні Дня незалежності дослідницька компанія Gradus Research проводить опитування населення, аби дізнатися, як громадяни оцінюють життя в Україні та вектор її розвитку, яким бачать своє майбутнє та в якому напрямку змінюються як суспільство. 2023 не став винятком, а отже побачимо деякі процеси в динаміці, та зможемо відслідкувати, які з них підсилила чи послабила повномасштабна війна, що триває вже півтора роки.
Єдність у баченні напрямку розвитку країни зберігається та підсилюється
Прояви цього відслідковуємо у позитивнішій оцінці респондентами стану справ в Україні — наразі 61% опитаних громадян вважають, що країна рухається у правильному напрямку, тоді як у березні 2022 року таких було трохи більше половини (52%).
Суттєво зросла і підтримка вступу України до ЄС та НАТО: якщо у серпні 2021 року такий вектор розвитку здавався правильним 61% та 60% опитаних відповідно, то зараз таку думку висловлюють 78% і 79% респондентів.
Ставлення українців до вступу України до ЄС та НАТО
Зростання рівня патерналізму, альтруїзм та фірмове українське свободолюбство
Війна сприяла єдності та активній розбудові горизонтальних зв’язків у суспільстві, завдяки яким українцям вдається вирішувати складні задачі на рівні людина-людина. Водночас, ми бачимо зростання очікувань громадян від держави, що традиційно сприймаються як індикатори рівня патерналізму. Проте, в даному випадку підвищені очікування продиктовані тим, що певні важливі аспекти сьогодення можуть бути вирішені лише державою — наприклад, обороноздатність країни чи системи оборони. Тож в умовах війни те, що громадяни підвищують свої очікування до держави, є нормою.
Суспільний консенсус
“Зростання рівня патерналізму свідчить про те, що суспільство власними силами не здатне впоратися із викликами сьогодення і очікує на вирішення багатьох питань від держави. І це є правдою. Суспільство не може самостійно встановити системи ППО, побудувати нове житло для ВПО, що постраждали від воєнних дій і втратили домівки, суспільство не може відрегулювати систему всиновлення чи допомоги вразливим верствам населення. Оскільки війна виносить ці питання в заголовки медіа і загалом актуалізує їх у повсякденному житті, очікування суспільства від держави значно зростають в порівнянні з довоєнними часами”, — коментує Євгенія Близнюк, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Водночас результати опитування свідчать про відчутні зміни в бік більшого прояву альтруїстичних настроїв у суспільстві. Зокрема, наразі майже третина опитаних громадян (28%) готові поступитися власними інтересами заради суспільної злагоди проти 14% у довоєнному 2021 році. А частка тих, хто вважає власні інтереси важливішими за суспільну злагоду, за два роки скоротилася з двох третіх (66%) до половини опитаних (51%).
Про фірмове українське свободолюбство свідчить той факт, що забезпечення свобод кожного громадянина є обов’язковою умовою сучасного розвиненого суспільства, — так вважають 73% респондентів. І їх частка зросла з 2021 року на 5 відсоткових пунктів.
Бачення майбутнього України після війни — оптимістичне
Віра у можливість мати краще життя у майбутньому стабільно висока і навіть вища за довоєнний рівень — такої думки 68% опитаних, у 2021 їх частка складала 62%.
Віра у можливість мати краще життя в майбутньому
Серед основних можливостей після перемоги респонденти бачать підвищення оборонної спроможності держави (52%), економічну світову підтримку (40%) та оновлення інфраструктури та міст (40%). Водночас необхідність відновлення міст та інфраструктури видається великій частці опитаних (58%) одним з головних післявоєнних викликів. Серед інших викликів – необхідність економічного відновлення країни та матеріального становища населення (54%), а також забезпечення безпеки на територіях, що були окуповані чи стали місцем ведення бойових дій (52%).
Повний звіт за результатами дослідження доступний на сайті Gradus Research за посиланням.
Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст із кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Періоди проведення поля: 26 липня 2021 (розмір вибірки — 1000 респондентів), 5 серпня 2021 року (розмір вибірки — 1022 респондентів), 6 березня 2022 року (розмір вибірки — 1000 респондентів). 7-8 серпня 2023 (розмір вибірки — 1100 респондентів).
